Справа № 2-844/10

                                                            Р І Ш Е Н Н НЯ

                                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

             24 березня 2010 року                                                                  місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді  Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

                                                                В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду 03 березня 2010 року з позовом до відповідачки про стягнення аліментів на утримання дитини посилаючись на те, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який було розірвано  13 листопада 2006 року. Від вказаного шлюбу 30 серпня 1994 року у них народилася донька – ОСОБА_4»я Сергіївна, яка на даний час проживає з позивачем. З відповідачкою вони проживають окремо, кожен з них вже створив нові сім»ї. Відповідач участі у вихованні доньки не приймає, коштів на її утримання не надає. Позивач офіційно не працевлаштований, але своє безробіття він компенсує за рахунок особистого господарства, за яким йому допомагає доглядати його нинішня дружина – ОСОБА_5, від шлюбу з якою у них народилася донька – Вероніка. У позивача інших доходів окрім господарства не має, пільгами не користується, тому немає можливості одноособово забезпечити доньку всім необхідним для нормального фізичного та психічного розвитку, а тому потребує матеріальної допомоги з боку відповідачки, яка інвалідом не являється,на хронічні захворювання не страждає, працює на посаді свинарки на місцевій фермі і має стабільний заробіток. В зв»язку з викладеними обставинами вимушений звернутися до суду і просить стягнути з ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

У судовому засіданні позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі ? частина заробітку.

Відповідачка позов визнала про що подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що дійсно від даного шлюбу у них є дитина. Вона має задовільний стан здоров”я, стягнень з неї за виконавчими листами не проводиться, і вона має постійне місце роботи.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України  ухвалення у попередньому  судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укаолення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.№8) вбачається, що позивач та відповідач, 13 листопада 2006 року, розірвали шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану по Лозівському району Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Від даного шлюбу, у них народилася донька -  ОСОБА_4»я Сергіївна, ІНФОРМАЦІЯ_1. В ксерокопії даного свідоцтва  (а.с.№17),  в графі «Батько» вказано – ОСОБА_2, позивач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_7, відповідач по справі.

Згідно довідки Шатівської сільської ради Харківської області (а.с.№9), вбачається, що позивач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, і з нею зареєстрована донька – ОСОБА_4»я Сергіївна, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідачка з сім»єю не проживає і мешкає окремо.

Судом з»ясовувалося матеріальне положення сторін по справі, в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_2, на даний час не працює. Відповідачка по справі, ОСОБА_3, працює свинаркою в ВАТ АФ «Хлібне», має стабільний заробіток.

Судом з»ясовано, що відповідачка позивачу матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Тобто, із пояснень як позивача так і самої відповідачки, судом встановлено, що своїми діями, відповідач порушує свої зобов»язання закріплені в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов»язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім»я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, має на своєму утриманні неповнолітню дитину від іншого шлюбу. Суд також враховує, що відповідачка визнала позов позивача; працює, має задовільний стан здоров»я; та те, що з неї не проводяться стягнення за виконавчими листами, і на утриманні у неї інших осіб не має, тому суд вважає можливим уточнені позовні вимоги позивача задовольнити і стягнути з відповідачки аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів її доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1  ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу  за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до  п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»,  суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.    

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

                                                                  В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини –  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючої в Відкритому Акціонерному Товариствві Агрофірма «Хлібне», свинаркою  – аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки — ОСОБА_4»ї Сергіївни, ІНФОРМАЦІЯ_1  - в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду – 03 березня 2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід  держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з  ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень  ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуючий

    у судовому засіданні

    Суддя:                                                                                              Н.М. Жмуд