Справа № 461/6434/19                        Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 11-сс/811/836/19         Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду

           під головуванням судді   Галина В.П.        

                                        суддів  Михалюка В.О., Партики І.В.

секретаря судового засідання   Романчуку Р.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гошовської О.В. в інтересах  ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2019 року про  обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_1 , підозрюваному у кримінальному провадженні  № № 12019140000000681 від 26 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, –

з участю прокурора Кузя Т.

захисника – адвоката Гошовської О.В.

представника потерпілої Кріт ОСОБА_2 .Л. – адвоката Пасічника А.З.

ВСТАНОВИЛА:

цією ухвалою клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 (шістдесят) днів – до 26 грудня 2019 року включно.

На цю ухвалу адвокат Гошовська О.В. у інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Вважає таку необгрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства. Звертає увагу на те, що у межах цього кримінального провадження станом на момент подачі апеляційної скарги не проведено жодної експертизи, яка б вказала на причинно-наслідковий зв`язок у ДТП за участі підозрюваного ОСОБА_3

Зазначає, що у клопотанні не наведено жодного факту, який би підтвердив, що з часу внесення відомостей до ЄРДР підозрюваний ОСОБА_3 здійснював тиск на свідків, потерпілих чи експертів у цьому кримінальному провадженні, має намір переховуватись від органів слідства, прокуратури чи суду. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини стверджує, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України органом досудового розслідування не доведено.

Вважає, що підозрюваний своєчасно та регулярно з`являвся до м. Львова для проведення всіх без виключення процесуальних дій, що проводилися стороною обвинувачення за його участю. Більше того, будучи викликаним до слідчого на 24 жовтня 2019 року та будучи повідомленим про мету виклику - вручення клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_1 навіть наміру не мав запізнюватись, не говорячи про неявку, чи ухилення від явки. Розгляд клопотання відбувся 28 жовтня 2019р. Знаючи зміст підозри, а також що клопотання містить вимогу про обрання виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою прибув до суду та брав участь у розгляді клопотання. Вказане свідчить про доброчесну процесуальну поведінку підозрюваного та безпідставність і надуманість тверджень сторони обвинувачення щодо можливості переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування і суду.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 постійно надає грошову допомогу для лікування потерпілого ОСОБА_4 , який перебуває у важкому стані (що стверджується розписками на суму 95000 (дев`яносто п`ять тисяч ) грн. та заявою потерпілої).

Також апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя не врахувала даних про особу підозрюваного, зокрема те, що підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків у місці його постійного проживання.

Стверджує, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання особи під вартою, а цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При апеляційному розгляді захисник повністю підтримала подану апеляційну скаргу з мотивів у ній наведених, просила таку задоволити.

Прокурор та представник потерпілого заперечили апеляційну скаргу та наведені в ній мотиви та вважають законним та обґрунтованим обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, оскаржувану ухвалу слідчого судді, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України (а.с.21-22).

Санкцією ч.3 ст.286 КК України, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, тобто ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину внаслідок якого двоє осіб загинули, ще двоє отримали тілесні ушкодження.

Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинних дій.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді та переконаний, що у цьому кримінальному провадженні не виключається можливість впливу підозрюваного на свідків та потерпілих, з метою зміни їх показів під час досудового розслідування чи судового провадження для уникнення відповідальності чи пом`якшення покарання.

Також неповідомлення підозрюваним по наявність у нього другого паспорту для виїзду за кордон слід розцінювати як вагомий ризик у межах цього кримінального провадження, який може свідчити про бажання підозрюваного втекти з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Доводи апелянта щодо другого закордонного паспорта підозрюваного, зокрема те, що паспорт та інші документи на час ДТП перебували в машині, а не знищились, колегія суддів до уваги не бере. Згадане було предметом дослідження у суді першої інстанції і слідчий суддя дійшов до вірного переконання, що посилання у судовому засіданні під час розгляду клопотання на знищення паспорту під час ДТП не можуть бути прийняті судом, оскільки підозрюваний у встановленому законом порядку не повідомив про це компетентні органи тривалий час.

Крім того, колегія суддів зважає на перебування підозрюваного ОСОБА_1 під час ДТП у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком від 26 серпня 2019 року (а.с.17), як на обставину, що обтяжує покарання у випадку доведеності його вини і характеризує підозрюваного як недобросовісного та безвідповідального водія.

Враховуючи наведене, конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів визнає необґрунтованими апеляційні доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки надані слідчим та прокурором докази доводять обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи апелянта про необхідність врахування даних про особу ОСОБА_1 , зокрема соціальний статус, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, стійці соціальні зв`язки, не судимість, колегія суддів не бере до уваги, у силу того що згадані обставини можуть бути враховані як обставини, які пом`якшують покарання, у випадку доведеності вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, суд апеляційної інстанції, приходить до переконання, що підозрюваному ОСОБА_1 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України.

Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі мотивів стороною захисту, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали за наслідками апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_1 , підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019140000000681 від 26 серпня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гошовської О.В. – без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Галин В.П.                          Михалюк В.О.                            Партика І.В.