Судове рішення #82817079

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


м. Київ

10.07.2009 р. 10:20 № 2а-2277/09/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомПриватного підприємства «Київська компанія маркетингових досліджень»

до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва

провизнання незаконними дій та недійсними податкових повідомлень - рішень


Представники сторін:

від позивачаАфян А.А. -представник за довіреністю

від відповідача за участю представника прокуратури:Мороз А.Ю. -представник за довіреністю Овчаренко О.З.

у судовому засіданні 10.07.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.


О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:


Приватне підприємство «Київська компанія маркетингових досліджень`звернулась до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва №0002782311/0 від 05.08.2008р. та № 0002782311/3 від 27.02.2009р.

25.06.09р. позивачем подано до канцелярії суду заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконними дії ДПІ у Солом`янському районі м. Києва щодо організації та проведення перевірки Приватного підприємства «Київська компанія маркетингових досліджень`з питань правовідносин з ТОВ «Спецагро-ХХІ», результати якої слугували підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом`янському районі м. Києва №0002782311/0 від 05.08.2008р. та № 0002782311/3 від 27.02.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що відповідачем при організації та проведенні перевірки вчинено порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні`та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, а саме: позивачу не направлено запрошення рекомендованим листом для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів та повідомлення про проведення перевірки, як і не направлено запити про надання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) за взаємовідносинами з ТОВ «Спецагро-ХХІ». В акті перевірки зазначено, що перевірка є невиїзною документальною, натомість податковим органом було здійснено два виїзди, за наслідками яких складено акти про незнаходження підприємства, відтак направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення виїздів відсутні.

Отже, позивач вважає дії податкового органу по організації та проведенню перевірки протиправними та такими, що призвели до прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення з посиланням на те, що податковим органом не вжито передбачених Законом заходів та не перевірено первинних бухгалтерських документів позивача, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Спецагро-ХХІ».

Стосовно визначеного податковим органом податкового зобов`язання з ПДВ, представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.2.4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`будуються виключно на припущеннях податкового органу про невиконання податкових зобов`язань контрагентом позивача.

Не погоджуються з висновком про завищення податкового кредиту, позивач покликається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих ТзОВ «Спецагро-ХХІ»; роботи фактично виконані, про що сторонами складено акти виконаних робіт, а товари придбані, оплачені позивачем грошовими коштами, що підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які податковим органом не були дослідженні при проведенні перевірки..

За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачем під час перевірки не надано податковому органу документи, що підтверджують право позивача на податковий кредит задекларований згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2007 року. Відповідач посилається на те, що свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача анульовано 04.06.08р., а уточнюючий розрахунок позивачем подано 24.06.08р.; на момент проведення перевірки посадовими особами позивача не надано фінансово - господарські документи, які підтверджують фактичні витрати з придбання товару (робіт , послуг), за період з 01.09.07р. по 30.09.07р. , в тому числі документи, які б підтверджували право позивача на податковий кредит .

В зв`язку з цим, податковим органом встановлено порушення позивачем пп.7.2.4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість`та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стосовно дій по організації та проведенню перевірки представник відповідача зазначила, що перевірка проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

30.07.08р. Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Київська компанія маркетингових досліджень`з питань правових відносин з ТОВ «Спецагро - ХХІ» за період з 01.09.07р. по 30.09.07р., за результатами якої складено акт перевірки № 8586/23-11-32731865 від 30.07.08р.

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення -рішення від 05.08.08р. №0002782311/0., яким позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 3 363 732, 00 грн., в тому числі: 2 242 488, 00 грн. -основний платіж, 1 121 244, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення- рішення залишено без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.09р. № 00002782311/3 з аналогічною сумою податкового зобов`язання.

Правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень та дії податкового органу по організації та проведенню перевірки і є предметом даного спору.

Суд вважає, дії податкового органу по організації та проведенню перевірки неправомірними, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати, зокрема, документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

В силу ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

За наведених правових норм випливає що, якщо у податкового органу під час проведення документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів виникає необхідність перевірити правильність оподаткування тієї чи іншої господарської операції, податковий орган вправі запросити платника податків.

В спірному випадку, передбаченої Законом процедури, податковим органом не дотримано.

Доказів надіслання (вручення) запрошення ДПІ від 21.07.08 № 14297/10/23-1109, яким позивачу було запропоновано не пізніше ніж за десять робочих днів з моменту отримання запрошення з`явитись до податкового органу та надати інформацію для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) при взаємовідносинах з ТОВ «Спецагро-ХХІ`за вересень 2007 року суду не подано.

Відтак, не дивлячись на встановлений у запрошенні десятиденний строк з моменту отримання запрошення від 21.07.08, вже 30.07.08 податковим органом складний акт перевірки.

Посилання податкового органу на неможливість вручення запрошення у зв`язку із незнаходженням позивача за фактичною на юридичною адресами відповідно до складених про це податковим органом актів про незнаходження від 22.07.08р. № 3161/23-11 та № 3160/23-11 не заслуговують на увагу. Такі акти, складені самим же податковим органом не можуть вважатись достатніми доказами повідомлення позивача про запрошення для перевірки правильності ведення податкового обліку, оскільки, як зазначалось вище, ч.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні`передбачає надіслання повідомлень про такі запрошення рекомендованими листами. Поштового повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення вищевказаного запрошення суду не подано.

Як свідчать обставини справи, підставою для визначення спірних податкових зобов`язань за результатами невиїзної документальної перевірки від 30.07.08р. було те, що згідно бази даних «АІС ОР`встановлено розбіжності у показниках декларації з ПДВ, поданих до ДПІ в Печерському районі м. Києва ТОВ «Спецагро-ХХІ`та операціями з придбання товарів (робіт, послуг), які надають право на формування податкового кредиту з ПДВ ПП «Київська компанія маркетингових досліджень». У зв`язку з цим, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Спецагро-ХХІ`на суму 2 242 488, 00 грн., задекларованого в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за вересень 2007р, поданому до ДПІ у Солом`янському районі м. Києва від 24.06.08р. за № 96527.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що 17.06.08р. державну реєстрацію ТОВ «Спецагро -ХХІ`скасовано у зв`язку з визнанням банкрутом та ліквідацією.

У зв`язку з цим , податковим органом було анульовано реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Спецагро -ХХІ`та виключено з Реєстру 04.06.08р., про що складено відповідний Акт №6687 від 10.07.08р., який затверджений начальником ДПІ у Печерському районі м. Києва.

З посиланням на вказані обставини, а також на неможливість отримання пояснення у посадових осіб позивача у зв`язку із незнаходженням за фактичною на юридичною адресами відповідно до складених про це податковим органом актів про незнаходження від 22.07.08р. № 3161/23-11 та № 3160/23-11, податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту у вищевказаній сумі.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит податковим органом не досліджувались, як і не вживались передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні`заходи з наміром перевірити правомірність формування податкового кредиту.

Разом з тим, суд констатує, що законодавство надає податковому органу достатніх важелів впливу на платника податків, який ухиляється від надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит органу ДПС.

Так, відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ненадання платником податків пояснення та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки. Відповідно ж до п.9.1. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. № 2181-III, відмова платника податків від проведення проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення може бути підставою для застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Невжиття податковим органом передбачених законом заходів з метою організації проведення документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за господарською операцією з його контрагентом - ТОВ «Спецагро -ХХІ», призвело до неправомірних висновків про заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 2 242 488, 00 грн.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи та в ході розгляду даної адміністративної справи надано податковому органу для ознайомлення первинні документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у вказаній сумі.

Судом встановлено, що на виконання укладеного 05.09.07р. між позивачем (замовником) та ТОВ «Спецагро -ХХІ»(підрядником) договору підряду №11/09/10-р від 05.09.07р. та його додатку № 1, останнім виконано комплекс будівельних робіт з будівництва логістичного центру в с.Стоянка , а також робіт з будівництва фундаменту складського центру в с. Требухов по вул. Броварській, 56.

Про виконання таких робіт сторони договору склали двосторонні акти приймання виконаних робіт за вересень 2007 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Матеріали справи містять належним чином оформлені податкові накладні, видані ТОВ «Спецагро - ХХІ» на загальну суму 13 397 114, 10 грн., в тому числі ПДВ 2 232 852, 30 грн. За наслідками правовідносин з ТОВ «Спецагро -ХХІ`за договором підряду позивачем на підставі податкових накладних сформовано податковий кредит в сумі 2232582,3 грн.

Факт здійснення оплати вартості виконаних робіт підтверджується виписками з особового рахунку позивача від 10.09.07р., 11.09.07р., 13.09.07р., 08.10.07р., 11.10.07р., 19.10.07р., 23.10.07р., 25.10.07р., 26.10.07р.

На підтвердження реальності виконання договірних робіт позивачем долучено також до матеріалів справи фотографії зведених об`єктів.

Окрім того, позивач придбав у ТОВ «Спецагро -ХХІ`сільськогосподарську та іншу продукцію на загальну суму 57813,54 грн. ( в т.ч. ПДВ -9635,60 грн), про що свідчать накладні № 25 від 11.09.07р. на суму 14710,08 грн. (в т.ч ПДВ - 2451,68 грн); № 31 від 13.09.07р. на суму 14053,58 грн. ( в т ч. ПДВ в сумі 2342,26 грн.) ; № 33 від 13.09.07р. на суму 14516,75 грн. ( в т.ч. ПДВ 2419,46 грн.) та № 30 від 13.09.07р. на суму 14533,13 грн. ( в т.ч. ПДВ -2422,19 грн.). Таким чином, у зв`язку з придбанням товару позивачем на підставі податкових накладних сформовано податковий кредит в сумі 9635,60 грн.

Як свідчать долучені позивачем до матеріалів справи накладні, рахунки, податкові накладні, вказана продукція була в подальшому реалізована позивачем.

Наведені обставини та документальні докази, подані суду та досліджені податковим органом в ході розгляду справи, підтверджують факт реальності господарських операцій позивача та його контрагента.

Отже, висновок податкового органом про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 2 242 488, 00 грн. - безпідставний та такий, що суперечить вимогам податкового законодавства.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»/надалі -Закон /.

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до положень підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст.7 зазначеного Закону , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Фактичні обставини справи, як зазначалось вище, підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п. 7.4.5 Закону).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань.

В даному випадку, видані та зазначені вище податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми, чого не заперечує представник відповідача.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п. 7.2.4).

Відповідно до ч.1 с.91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повґязує виникнення цивільної правоздатності.

В силу ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як свідчать обставини справи, на момент вчинення та виконання договору підряду від 05.09.07р. №1/09/10-р. та придбання у ТОВ «Спецагро -ХХІ`товару, останнє перебувало в Єдиному державному реєстрі та було платником ПДВ на підставі свідоцтва №100002408 від 26.11.06р.

Ліквідація вказаного Товариства та анулювання свідоцтва платника ПДВ, що мало місце після укладання та виконання господарських операцій, не може бути підставою для визнання недійсними вчинених цим Товариством з іншими суб`єктами господарювання юридично значимих дій, як і не може бути доказом втрати контрагентом платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру.

Рішення про виключення з реєстру платників ПДВ оформлене Актом №6687 від 09.07.08р про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Спецагро ХХІ`та виключення з реєстру платника ПДВ, не можуть мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарських операцій операції з ТОВ «Спецагро ХХІ», фактична сплата позивачем ПДВ в ціні робіт та товарів, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який на момент господарських взаємовідносин (вересень 2-7 року) знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит в сумі 2 242 488,00 грн.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно невиконання податкових зобов`язань контрагентом позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону ).

Отже сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати податку) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено та не відображено в акті перевірки, що зазначені господарські операції є фіктивними чи то безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку на виконання робіт до складу валових витрат в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

задовольнити адміністративний позов.

Визнати незаконними дії ДПІ у Солом`янському районі м. Києва щодо організації та проведення перевірки Приватного підприємства «Київська компанія маркетингових досліджень`з питань правовідносин з ТОВ «Спецагро-ХХІ», результати якої слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі м. Києва №0002782311/0 від 05.08.2008р. та № 0002782311/3 від 27.02.2009р.


Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 27.07.09р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація