ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27.07.2009 р. 15:55 № 2а-2935/09/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи
За позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з
великими платниками податків
до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів
Представники сторін:
від позивача від відповідача Білоноженко М.А. -представник за довіреністю Куницький В.В. . -представник за довіреністю
у судовому засіданні 27.07.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з поданням від 31.03.06р. про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів НАК «Нафтогаз України`строком на один місяць -до 05.05.06р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2008р. постанова Господарського суду м. Києва від 03.06.2006р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та в обґрунтування поданого Подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту зазначила, що станом на 27.03.06р. сума податкового боргу відповідача становила 5 117 844,00 грн.; при зверненні до суду з поданням спостерігалась негативна ситуація з погашенням податкового боргу НАК «Нафтогаз України» та виникненням тенденцій щодо постійного зростання податкового боргу, передачі активів іншим особам, тому на момент звернення з поданням до суду адміністративний арешт був єдиним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу, звільнення активів з- під арешту могло призвести до їх зникнення або знищення.
Отже, з посиланням на вищевикладене та керуючись п. «е`п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`представник позивача просила суд задовольнити подання про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів НАК «Нафтогаз України».
Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи тим, що листи від 02.12.05р. №21/5-1867-9396 та від 11.01.06р. № 21/5-34-207, на які посилається позивач як на доказ передачі активів іншим особам, не свідчать про таке відчуження, оскільки містять в собі лише прохання узгодити таке відчуження квартир. Крім того, на початку 2002 року активи НАК «Нафтогаз України» складали 31 282 593,00 грн., що значно перевищує суму податкового боргу 5 177 844, 00 грн., а, отже, на думку відповідача, податковим органом не доведено, що саме ті квартири, які зазначені в листи БТІ перебували в податковій заставі і без погодження з податковим органом передавалися іншим особам.
Заперечує відповідач також і проти тверджень податкового органу щодо постійного зростання податкового боргу НАК «Нафтогаз України», оскільки довідка, на яку посилається позивач як на доказ вказаного, видана самим позивачем та не підтверджується належними доказами.
Крім того, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ще і з тієї підстави, що суд не може продовжити термін застосування адміністративного арешту до 05.05.06р., оскільки розгляд відбувається вже після зазначеної дати, а, отже, предмет позову в даній справі взагалі відсутній.
З посиланням на викладене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
30.03.2006р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято рішення №2 про застосування адміністративного арешту активів платника податків.
Як вбачається із вказаного рішення, підставою для його прийняття було подання органу податкової міліції ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування адміністративного арешту активів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в якому були з`ясовані обставини, передбачені пп. 9.1.2 ст.9 Законі України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», пп. «є»- платник податків здійснює дії переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам та з метою забезпечення можливості погашення його податкового боргу, в зв`язку з чим, податковим органом вирішено застосувати умовний адміністративний арешт активів платника податків Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України`та надіслати рішення з вимогою тимчасової заборони відчуження активів.
31.03.06р. Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків звернулась до суду з поданням про продовження терміну застосування адміністративного арешту строком на один місяць до 05.05.08р. (480 годин).
Процедура застосування адміністративного арешту активів платників податків визначена Порядком застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.01р. №386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.01р. за № 865/6056.
Відповідно до п. 12.1 вказаного Порядку, арешт (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником); арешт у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків застосовується на встановлені у рішенні суду строки.
Зупинення адміністративного арешту активів платника податків здійснюється, зокрема, у зв`язку із закінченням граничного терміну накладення адміністративного арешту.
Отже, враховуючи те, що граничний термін застосування умовного адміністративного арешту активів НАК «Нафтогаз України»- 05.04.06р. та термін, на який позивач просив продовжити застосування адміністративного арешту - 05.05.06р. минув, суд вважає, що у даній справі відсутнім предмет спору, а відтак - не вбачає підстав для задоволення позову.
Крім того, суд вважає, що позивачем не доведено підстави для продовження терміну застосування активів НАК «Нафтогаз України», з огляду на наступне.
Поняття адміністративного арешту, підстави та порядок його застосування визначені у ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»(далі -Закон).
Відповідно до п.п. 9.1 1. п. 9.1 ст. 9 вищезазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, НАК «Нафтогаз України`було надіслано першу податкову вимогу №1/1 від 09.10.2001р. на загальну суму податкового боргу у розмірі 1538290057,57 грн.; 08.11.2001р. було надіслано другу податкову вимогу №2/79 на загальну суму податкового боргу 1828896696,11 грн.; 25.06.2002р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято рішення №4/24-0120 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу; 23.09.2002р. СДШ у м. Києві по роботі з ВПП внесено запис до Державного реєстру застав рухомого майна НАК "Нафтогаз України".
СДПІ у місті Києва по роботі з великими платниками податків надано витяг з облікової картки НАК «Нафтогаз України`з податку на додану вартість станом на 30.03.2006р., з якої вбачається, що за НАК «Нафтогаз України`рахується недоїмка у розмірі 2213277158,06 грн.; надано копії декларацій з податку на додану вартість за січень -лютий 2006р., відповідно до яких сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету складає 253 804 096,00 грн.(січень) та 335820220,00 грн. (лютий); довідку про стан податкового боргу НАК «Нафтогаз України», відповідно до якої податковий борг станом на 27.03.2006р. складав 5 117 843 900,40 грн.
Арешт активів може бути застосовано за таких обставин як, зокрема, відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам. (п. «е`п.п.9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону).
Як свідчать обставини справи 02.12.05р. НАК «Нафтогаз України`звернулось з листом №21/5-1867-9396, в якому просить СДПІ по роботі з ВПП надати письмове узгодження про відчуження квартир, наданих працівникам Компанії відповідно до Житлового Кодексу Української РСР, та які є об`єктами права безоплатної приватизації громадянами згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду України`і у здійсненні цього права громадянам не може бути відмовлено.
Листом від 11.01.06р. №21/5-34-207 НАК «Нафтогаз України`зазначило, що квартири були придбані Компанією відповідно до інвестиційних договорів з ЗАТ «Домострой групп», ТОВ «ВФ «Агропромсервіс -А`та договору уступки права вимоги з ДК «Газ України». До листа приєднано виписки з балансу про залишкову вартість кожної квартири.
Вказані листи та лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 10.02.06р. № 6530 щодо інформації з книг реєстрації стосовно реєстрації права власності на квартири, зазначені в листі від 02.12.05р. - слугували підставою для висновку СДПІ по ВПП щодо здійснення відповідачем операцій з передачі активів іншим особам без погодження з податковим органом.
Однак з листів відповідача від 02.12.05р. та 11.01.06р. не вбачається, що відповідач проводить фінансові операції з передачі активів іншим особам без погодження з податковим органом, як і не вбачається, що відповідач здійснює відчуження активів (квартир), оскільки дані листи містять лише прохання надати письмове узгодження на відчуження квартир.
Лист БТІ від 10.02.06р. щодо 46- ти квартир, які знаходяться на балансі Компанії та які зареєстровано на праві приватної власності на різних фізичних осіб також не доводить той факт, що відповідачем здійснювалось відчуження активів на користь інших осіб, оскільки не містить доказів того, що приватизація квартир фізичними особами узгоджувалась з НАК «Нафтогаз України`або була ініційована ним.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Згідно з балансом НАК «Нафтогаз України» за І півріччя 2002 року, який міститься в матеріалах справи, активи Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України`складали на початок 2002 року 31 282 593 000 грн. та станом на 01.07.2002 року 33 478 364 700 грн., що значно перевищує суму, зазначену податковим органом як податковий борг (5 177 844 000,00 грн.). Отже, враховуючи, що згідно з рішенням Конституційного Суду України розмір податкового боргу має бути співрозмірним з вартістю активів, що передано до податкової застави - не всі активи позивача перебували в податковій заставі в першому півріччі 2002 року.
Суду не подано доказів в обґрунтування того, що саме ті активи платника, які перебували в податковій заставі без погодження з податковим органом передавались іншим особам.
Відповідно до п.п. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз`яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.
В матеріалах справи наявні листи НАК «Нафтогаз України`від 02.12.05р. та від 11.01.06р., в яких відповідач просить СДПІ по роботі з ВПП надати письмове узгодження на відчуження квартир, наданих працівникам Компанії.
Як свідчать обставини справи податковим органом припис про заборону відчуження не видавався, а, отже, операції з відчуження активів узгоджені.
Відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону, керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Однак, подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту не містить відомостей про підстави в обґрунтування того, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням. Крім того, подання не містить належного обґрунтування продовження терміну застосування адміністративного арешту на строк у один місяць.
Отже, враховуючи вищенаведене та те, що у справі відсутній предмет спору, оскільки строк, на який позивач просить продовжити застосування адміністративного арешту минув у травні 2006 року, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядком застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.01р. №386, ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена в повному обсязі: 29.07.2009р.