Дата документу 07.11.2019 Справа № 337/1172/16-к

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

Провадження № 11-кп/807/1751/19                                Головуючий в 1-й інстанції – Кучерук І.Г.

Єдиний унікальний № 337/1172/16-к                                Доповідач в 2-й інстанції – Гріпас Ю.О.

Категорія – ч.2 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Фоміна В.А., Рассуждая В.Я.,

за участю секретаря Вечеренко Є.М.,

прокурора Марченка С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката Запорожця О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відеоконференц зв`язку, матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Запорожця О.В. на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2019 року, якою клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Запорожець О.В. про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, залишено без задоволення. Клопотання прокурора - задоволено. Продовжено застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі Запорізький слідчий ізолятор по 02 грудня 2019 року включно.

Згідно зі змістом ухвали, у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник Запорожець О.В. заперечував проти клопотання прокурора та заявив клопотання про застосування до підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із використанням електронного пристрою. Своє клопотання мотивував тим, що ризики які були підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі неактуальні. Також вказував, що прокурор вісім місяців не доставляє свідків у судове засідання не з вини ОСОБА_1 , та тримання під вартою невиправдане.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом.

Прокурор заперечував проти клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд вивчивши матеріали кримінального провадження в межах вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою, оцінивши обставини, визначені ст.178 КПК України, враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, і вважає, що інші заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Суд першої інстанції вважав, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, та приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також судом першої інстанції враховано обставини кримінального провадження та стадію судового розгляду.

В апеляційній скарзі адвокат Запорожець О.В. зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає зміні. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що прокурором лише констатовано, але не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. В той же час, захисник посилається на існування заявлених прокурором ризиків, оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 тривалий час знаходиться на розгляді, у зв`язку з чим обвинувачений вже значний час перебуває під вартою. Під час судового розгляду потерпілі та свідки двічі допитувались судом, з боку яких не надходило будь-яких заяв про тис і спробу впливу на них з боку обвинуваченого. Вважає, що затягування судового процесу відбувається з вини прокуратури, яка не може забезпечити явку свідків, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушений весь час знаходитись під вартою. Враховуючи викладене апелянт вважає, що судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

На підставі викладеного змінити ухвалу від 03.10.2019 і обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням процесуального права. Судом першої інстанції не враховано, що прокурором не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважає, що стороною захисту навпаки доведено значне зниження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Протягом судового розгляду кримінального провадження судом допитані свідки та потерпілі. Посилається на наявність міцних соціальних зв`язків, постійне місце проживання та позитивні характеристики з місця проживання та роботи. Вважає, що зміна запобіжного заходу на домашній арешт зможе забезпечити виконання ним обов`язків. Також посилається на той факт, що в період з лютого по жовтень 2019 року прокуратурою забезпечено явку лише одного свідка.

Враховуючи викладене, просить змінити ухвалі суду від 03.10.2019 та застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарг; обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційні скарги, просили ухвалу суду скасувати і змінити запобіжний захід; прокурора, яка, заперечувала проти доводів апеляційних скарг; дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга обвинуваченого та його захисника

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За змістом ст.199 КПК України, суд розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

За змістом ст.199 КПК України, суд розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про зміну та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Вирішуючи питання можливість зміни чи продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість зміни та продовження строку тримання під вартою і обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою (домашній арешт).

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора та про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою (домашній арешт), належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.

Посилання обвинуваченого та його захисника на недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є безпідставними.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції, відповідно до ст.178 КПК України, врахував тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, та відповідно наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Всі викладені обвинуваченим та його захисником апеляційні доводи були об`єктом дослідження судом при продовженні ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу і їм надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданих апеляційних скарг, не встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника.

Інші доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника не свідчать про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали суду, при апеляційному розгляді також не встановлено.

За наведених обставин, підстав для скасування ухвали суду, колегія суддів не вбачає.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Запорожця О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2019 року, якою продовжено застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі Запорізький слідчий ізолятор по 02грудня 2019 року включно, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.О. Гріпас В.А. Фомін В.Я. Рассуждай