справа № 755/6177/17 головуючий у суді І інстанції Катющенко В.П.

провадження № 22-ц/824/14246/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В.,

суддів:Лівінського С.В., Суханової Є.М.,

з участю секретаряМариненко Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

02 вересня 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення розгляду справи, в якій просила суд зупинити провадження у справі № 755/6177/17 до вирішення справи №756/4035/18 в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, за розглядом касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року.

Вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності в порядку спадкування за законом до розгляду Дніпровським районним судом м. Києва цивільної справи №756/4035/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та набранням законної сили рішенням у вказані справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року поновлено провадження у справі, з підстав набрання рішенням по справі №756/4035/18 законної сили. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року у справі №756/4035/18 відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.За розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року Київським апеляційним судом винесено постанову від 23 травня 2019 року, якою рішення Дніпровського районного суду м. Києва залишено в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення. ОСОБА_2 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 21 червня 2019 року на рішення Дніпровського районного суду м. Києві від 05 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року. За касаційною скаргою ОСОБА_2 відкрито касаційне провадження у справі № 756/4035/18.

Позивач вважає, що від вирішення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду справи № 756/4035/18 залежить вирішення спору по суті про визнання недійсним свідоцтва на спадщину за заповітом та визнання права власності на майно в порядку спадкування. Тобто рішення, до якого дійде Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 756/4035/18 вплине на правові позиції сторін у даній справі, висновки касаційного суду матимуть значення при встановленні обставин у даній справі, однак, з огляду на предмет і підстави позову у даній справі, не можуть бути встановлені у межах цієї справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено, провадження у справі зупинено(т.2, а.с.111- 112).

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У скарзі апелянтвказуєна те, щоперегляд Верховним Судом цивільної справи№ 756/4035/18 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не впливає на об`єктивну неможливість продовження розгляду даної справи та, відповідно до норм діючого цивільно-процесуального законодавства, не може бути підставою для зупинення провадження у справі.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження сторонам було надано строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу.

08 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 , поданий представником - ОСОБА_8 .. У відзиві позивач зазначає, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Зупиняючи провадження у вказаній цивільній справі, місцевий суд виходив з положеньст.253 ЦПК України, яка передбачає, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Суд вважав за необхідне зупинити провадження у даній цивільній справі до розгляду касаційної скарги позивача Верховним Судом, так як за результатами касаційного розгляду вказаної справи, можуть бути встановлені факти від яких залежить вирішення даного позову, встановлення яких є не можливим під час розгляду даної справи, оскільки виходить за межі предмету доказування та заявлених позовних вимог.

Проте, колегія суддів із такими висновками в повній мірі не погоджується, так як вони не узгоджуються із матеріалами справи та зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом указаної норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, відповідних їм правовідносин та формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи.

До таких же висновків прийшов Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, де, скасовуючи ухвалу про зупинення провадження до вирішення судом іншого позову про визнання договору недійсним, вказав, що визначаючи наявність підстав для зупинення провадження, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Як вбачається із матеріалів даної справи, позивач просить зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи № 756/4035/18, проте, ця справа вирішена судом по суті і рішення у ній набрало законної сили, тому доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

Згідно із п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

За таких обставин, на думку колегії суддів, розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києві від 05 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, що набрали законної сили, відповідно до ст. 251 ЦПК України, не є підставою для зупинення провадження у справі.

Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд першої інстанції наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням ст.251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Як вище зазначалося, підставою для зупинення провадження у справі згідно положень ст.251 ЦПК України є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, тобто коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та сформувати правові висновки по суті спору, без вирішення іншої справи. В даному випадку суд має можливість встановити всі необхідні обставини щодо предмета спору.

Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа направленнюдля продовження розгляду, у зв`язку із порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

Є.М. Суханова