У Х В А Л А

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                                  головуючого, судді Дралла І.Г.,  

                                                        суддів  Білоусової В.В., Летягіної О.В.,

                                           при  секретарі  Галіч Ю.Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 Зудія Куртаджиєвича до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 Зудія Куртаджиєвича на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2009 року,

                                                                встановила:

             ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.

              Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 жовтня 2009 року позовну заяву ОСОБА_5 до . ОСОБА_6 про розірвання шлюбу повернуто позивачу на підставі ст. 121 ч. 3 п. 4   ЦПК України, оскільки справа не підсудна суду.

            Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

           Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

           Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка мешкає  у м. Самарканд Узбекістану.

           Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

На підставі ст. 110 ч.2 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю  подружжя справа може розглядатися  за місцем проживання будь- кого з них.

           Таким чином , відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана цивільна справа  не підсудна Київському  районному суду м. Сімферополя АР Крим.

У позовній заяві позивач не виклав обставин, які б давали підстави зробити висновок про можливість застосування  ч.2 ст. 110 УПК України.

    Посилання позивача на Конвенцію про правову  допомогу  і правові відносини у   цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.10.2002 року  не є обґрунтованими, оскільки  цим договором не визначена підсудність за місцем проживання позивача.

           З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.

           Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 Зудія Куртаджиєвича  відхилити .

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.  

       Дралло І.Г.                                      Білоусова В.В.                                Летягіна О.В.