ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3264/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Черпіцької Л.Т.,

суддів: Пилипенко О.Є.,

Глущенко Я.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його адміністративним позовом до Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаської області Шевчук А.В. у виконавчому провадженні №48666975 від 05.09.2018 року про накладення штрафу в розмірі 28081,53 грн. та від 30.07.2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 2717,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльн6ості державної виконавчої служби, прийнятих під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні. Таким чином, на думку апелянта, позовна заява про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця у виконавчому провадженні №48666975 від 05.09.2018 року про накладення штрафу в розмірі 28081,53 грн. та від 30.07.2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 2717,00 грн. підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.

Ст. 268 КАС України визначені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. У справах, визначених ст. ст. 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2015 року постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №48666975 з виконання виконавчого листа №712/4387/15-ц виданого 06.08.2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі ? частини щомісячно.

05.09.2018 року постановою старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Шемчук А.В. до позивача за наявності заборгованості зі сплати аліментів понад 3 роки накладено штраф у розмірі 28 081,53 грн.

Крім того, 30.07.2019 року державним виконавцем по даному виконавчому провадженні винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження на суму 2 717,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, так як позивач оскаржує дії посадової особи ДВС щодо виконання рішення, ухваленого місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист в цивільному процесі.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.

У відповідності до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо витрат виконавчого провадження та штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №921/16/14-г/15 від 06 червня 2018 року, в постанові у справі №127/9870/16-ц від 06 червня 2018 року, в постанові у справі №766/740/17-ц від 10 квітня 2019 року, в постанові у справі №927/769/16 від 07 лютого 2019 року та поставі Верховного суду від 16 вересень 2019 року у справі №681/1637/18.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв`язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Суд першої інстанції не врахував відповідних норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання у даній справі.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 272, 287, 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року - скасувати.

Справу №580/3264/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 328, 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька

Судді: О.Є. Пилипенко

Я.Б. Глущенко

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2019 року.