УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "06" червня 2006 р. Справа № 2/1293
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Тимошенко О.М.
при секретарі Савчук С.В.
за участю представників сторін
від позивача Приведьон В.М. (довіреність від 04.01.06), Венгерук С.Ю. (довіреністьвід 04.01.06)
від відповідача не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)
до Агропромислової інвестиційної компанії Спільного підприємства "Агропромінвест" (м. Житомир)
про стягнення 17781,17 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 17781,17 грн. підвищеної плати за спожиту електричну енергію понад договірні величини.
Представники позивача позов підтримали з тих самих підстав.
Відповідач свого представника та відзив на позовну заяву до суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК"Житомиробленерго" (Постачальник) та АІК СП "Агропромінвест" (Споживач) укладено договір №105 від 22.07.04 про постачання електричної енергії, відповідно до якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній в свою чергу відповідно п. 2.2.3 зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Оскільки відповідач своєчасно не сплатив вартість спожитої в жовтні 2004 року та в січня 2005 року електричної енергії, позивач відповідно до розділу 5 Договору та на підставі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" і п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" відкоригував договірну величину споживання електричної енергії відповідачем, про що надіслав останньому письмові повідомлення від 10.11.04р. та від 31.01.05р. з вимогою сплатити п'ятикратну вартість спожитої електроенергії понад скоригованої договірної величини в сумі 17781,17грн. Так як дана сума санкції відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам", граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
У разі коригування для споживачів граничної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що договірні (граничні) величини потужності доводяться енергопостачальною організацією до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід’ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.
Згідно Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕУ від 31.07.1996 № 28 із змінами та доповненнями (далі Правила), гранична величина обсягу споживання це обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам, пункт 1 якого вказує, що регулювання електричної енергії проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 11 Порядку граничні величини споживання електричної енергії визначаються, затверджуються та доводяться до місцевих органів виконавчої влади, місцевих енергопостачальних організацій, а також споживачів до початку розрахункового місяця.
Пунктом 1.2 Правил визначено, що договірна величина споживання електричної енергії це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний період.
Отже, із аналізу зазначених нормативних актів слідує, що гранична величина споживання електричної енергії та договірна величина споживання електричної енергії не є тотожними поняттями. Перша доводиться споживачу до початку наступного розрахункового періоду та коригується до рівня фактично сплаченої за попередній місяць, а не за розрахунковий період, як зазначає позивач в повідомленні, друга (договірна величина) визначається в договорі. А п'ятикратна вартість нараховується саме на різницю фактично спожитої і договірної величини.
Стаття 26 Закону України "Про електроенергетику" не передбачає нарахування п'ятикратної вартості шляхом коригування граничної величини до фактично сплаченої, як стверджує позивач, посилаючись на пункт 11 Порядку. Слід зазначити, що Закон має вищу силу. А Порядок постачання електричної енергії, затверджений постановою КМУ від 09.04.02 № 475, є підзаконним актом і не може суперечити закону.
За обставинами справи відповідач (Споживач) в жовтні 2004 року спожив 20036 кВт/г. електроенергії, що підтверджується рахунком за активну електроенергію від 19.10.04 № 20325 і які він оплатив 11.11.04р.
Згідно додатку №1 до договору про постачання електроенергії договірна величина споживання відповідачем електроенергії на жовтень місяць встановлена в кількості 25000 кВт/г.
Отже, відповідач в жовтні місяці не спожив електроенергії понад договірну величину.
В січні місяці 2005р. відповідач фактично спожив 12729 кВт/г., що підтверджується рахунком за активну електроенергію від 19.01.05р. №1525, які згідно інформації позивача повністю оплатив 04.02.05р.
Згідно додатку №1 до договору договірна величина споживання відповідачем електроенергії на січень місяць встановлена в кількості 25000 кВт/г..
Таким чином, в січні місяці відповідачем також не було спожито електроенергії понад договірну величину.
Крім того господарський суд звертає увагу на наступне:
Здійснюючи коригування договірних величин електроспоживання, відповідач фактично в односторонньому порядку без згоди позивача змінює Договір (зокрема додаток №1), що є недопустимим виходячи зі змісту ст. 626 ч.1, ст. 627 ЦК України.
Відповідач фактично застосував фінансову санкцію до позивача за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії. Договором же така санкція не передбачена, пряма вказівка в законі відсутня. За невиконання умов договору сторонами передбачена пеня.
Абзац другий пункту 11 Порядку містить не чіткі норми, так як не зазначено, яким чином, коли та ким проводиться таке корегування. Чи проводиться зворотне корегування в разі оплати споживачем спожитої електроенергії.
Такий же висновок можна зробити щодо останнього абзацу пункту 5.2 Договору передбачає, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується відповідачем до рівня фактично сплаченої за цей розрахунковий період.
З урахуванням викладеного господарський суд приходить до висновку, що зазначений абзац пункту 11 Порядку та пункту 5.2 Договору суперечать ст. 626 ч.1, ст. 627 ЦК України. Ця суперечність стала наслідком виключення абзацу другого пункту 11 Порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.05.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 16.06.06.
Суддя Тимошенко О.М.