Справа №22-ц-1286\2010р. Головуючий в 1 інстанції Климова Г.М.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
24 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Шестакової Н.В.
Суддів: Берзіньш В.С.
Куртлушаєва І.Д.,
при секретарі Печуріні Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" до ОСОБА_2, третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія", про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень", третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія", про визнання недійсними договорів поруки, -
за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" на рішення Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006р. ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія" про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 01-23/03-10-207 від 15.10.2003 року, № 01-23/04-04-126 від 30.04.2004 року, № 01-23/04-11-303 від 05.11.2004 року у сумі 217498, 19 грн., судового збору у сумі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Вимоги мотивовані тим, що за зазначеними кредитними договорами особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія" отримало грошові суми, проте у встановлені строки кредит не погасило. Відповідно до договорів поруки № 03 від 24.01.2005 року, № 56 від 30.04.2004 року, № 184 від 05.11.2004 року, що укладені з ОСОБА_2, вона є поручителем СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія", взяла на себе обов’язок солідарно відповідати по зобов’язанням боржника, які витікають з умов кредитних договорів, в повному обсязі цих зобов’язань. Відповідно до змін до Статуту ВАТ «Об’єднаний комерційний банк»(а.с.68-71т.1), останній з 05.02.2007р. іменується як Відкрите акціонерне товариство "Європейський банк розвитку та заощаджень".
ОСОБА_2 позов не визнала та пред’явила зустрічний позов до ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» про визнання недійсними договорів поруки № 03 від 24.01.2005 року, № 56 від 30.04.2004 року, № 184 від 05.11.2004 року, мотивуючи свої вимоги тим, що при наданні на підпис цих договорів працівник банку ОСОБА_3 роз’яснила їй, що це проста формальність, яку вимагає Національний Банк України, їй не були роз’яснені наслідки невиконання обов’язків по договорам поруки, вона підписала ці договори не як фізична особа, а як керівник СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія", вважає, що договори укладені без її вільного волевиявлення, вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тому що її матеріальне становище не забезпечувало покриття кредитних договорів.
Рішенням Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2009 року у задоволенні позову ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» до ОСОБА_2, третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія" про стягнення заборгованості за
2
кредитними договорами, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень", третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія" про визнання недійсними договорів поруки – відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні його позову, і просить ухвалити в даній частині нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині незаконне і необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального права. Вказує, що посилання суду першої інстанції на рішення Господарського суду АРК від 18.12.2006р. є необґрунтованим.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що доводи ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» не можуть бути прийняті до уваги, як неспроможні.
В засіданні апеляційного суду представник ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 проти них заперечувала.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови в позові ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень" до ОСОБА_2, третя особа СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" про стягнення заборгованості за кредитними договорами – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень", суд виходив з того, що позов необгрунтованний, оскільки рішенням Господарського суду АРК від 18.12.2006 року з боржника СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" повністю стягнуто заборгованість перед банком станом на 20.10.2006 року та вказане рішення знаходиться на виконанні у провадженні відділу ДВС Первомайського РУЮ АРК; доводи позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у повному обсязі як з солідарного боржника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і задоволенню не підлягають.
Такі висновки суду зроблено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так по справі встановлено, що 15.10.2003 року між ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» і Сільськогосподарським приватним підприємством "Северо-Кримська агропромислова компанія" був укладений кредитний договір № 01-23/03-10-207, відповідно до якого банк надав СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" кредит у сумі 54 000 грн. зі строком погашення до 14.10.2004 року. Додатковими угодами від 14.10.2004 року, 14.12.2004 року, 30.08.2005 року до цього кредитного договору строк погашення кредиту встановлений: до 24.07.2006 року – 20 000 грн., до 30.08.2006 року – 23 000 грн.
30.04.2004 року між ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» і Сільськогосподарським приватним підприємством "Северо-Кримська агропромислова компанія" був укладений кредитний договір № 01-23/04-04-126, відповідно до якого банк надав СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" кредит у сумі 100 000 грн. зі строком погашення до 27.12.2004 року. Додатковими угодами від 27.12.2004 року, 20.09.2005 року до цього кредитного договору строк погашення кредиту встановлений: до 31.07.2006 року – 50 000 грн., до 30.08.2006 року – 50 000 грн.
3
05.11.2004 року між ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» і Сільськогосподарським приватним підприємством "Северо-Кримська агропромислова компанія" був укладений кредитний договір № 01-23/04-11-303, відповідно до якого банк надав СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" кредит у сумі 50 000 грн. зі строком погашення до 30.09.2005 року. Додатковою угодою від 30.09.2005 року до цього кредитного договору строк погашення кредиту встановлений: до 28.07.2006 року – 5 000 грн., до 30.08.2006 року – 5 000 грн., до 29.09.2006 року – 8 955, 75 грн.
СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" не виконало покладені на нього зобов’язання відповідно до кредитних договорів щодо повернення кредитних коштів. Станом на 22.04.2008 року сума заборгованості перед банком за кредитними договорами становить: за кредитним договором № 01-23/03-10-207 від 15.10.2003 року - 103 876, 78 грн., у тому числі заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції – 59 114,99 грн., заборгованість по відсоткам з урахуванням індексу інфляції - 35 670, 56 грн., пеня на кредит 3 663,62 грн., пеня на відсотки – 2 770,46 грн., три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту та по відсоткам – 2 657,15 грн.; за кредитним договором № 01-23/04-04-126 від 30.04.2004 року – 253 909,52 грн., у тому числі заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції – 137 476, 71 грн., заборгованість по відсоткам з урахуванням індексу інфляції – 93 601,87 грн., пеня на кредит – 8 523,29 грн., пеня на відсотки – 7 902,83 грн., три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту та по відсоткам – 6 404,82 грн.; за кредитним договором № 01-23/04-11-303 від 05.11.2004 року – 39 898,02 грн., у тому числі заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції – 25 872, 24 грн., заборгованість по відсоткам з урахуванням індексу інфляції – 9 994, 52 грн., пеня на кредит – 1 610, 68 грн., пеня на відсотки – 1275,40 грн., три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту та по відсоткам – 1 145, 18 грн.
Відповідно до договорів поруки № 03 від 24.01.2005 року, № 56 від 30.04.2004 року, № 184 від 05.11.2004 року, що укладені з ОСОБА_2, вона є поручителем СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія", взяла на себе обов’язок солідарно відповідати по зобов’язанням боржника, які витікають з умов кредитних договорів, в повному обсязі цих зобов’язань.
Відповідно до положень ст.ст.549-551,1054,1048,1049 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в договорі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручить відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду АРК від 18.12.2006р. у справі № 2-9/18944-2006 за позовом ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» до СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" позов задоволено, стягнуто на користь позивача 217 498,19 грн. заборгованості за кредитними договорами від 15.10.2003р. № 01-23/03-10-207, від 30.04.2004р. № 01-23/04-04-126, від 15.11.2004р. № 01-23/04-11-303 станом на 20.10.2006р. Проте, у справі, що розглядається, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2, як поручителя і солідарного
4
боржника, суму заборгованості за кредитними договорами станом на 22.04.2008р., яка становить 397 684, 32 грн.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Частина 2 ст.625 ЦК України передбачає право кредитора на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до аналізу норм статей 11, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день ухвалення судового рішення.
Наявність судового рішення про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум і відкриття виконавчого провадження за цим рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.
Рішення господарського суду стосується лише стягнення боргу з СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія", а про стягнення заборгованості з поручителя у вказаному рішенні не зазначено. Відповідно до ч.1ст.543 ЦК України в разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що на момент ухвалення судом рішення борг позивачу не повернуто, то зобов’язання ОСОБА_2 як поручителя не припинені. Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Крім того, із матеріалів справи слідує, що за наказом Господарського суду №2-9\18944 від 29.12.2006р. про стягнення з СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" на користь ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» 217 498,19 грн. ВДВС Первомайського РУЮ стягнення не проводилось. Провадження за цим наказом знаходиться у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" на користь стягувачів 1 040 572грн.51коп.(а.с.188 т.1) та три стягувані мають право на першочергове стягнення та стягнення у другу чергу, а ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» має право на стягнення у третю чергу.
З урахуванням наведеного доводи ОСОБА_2 про наявність у СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" техніки і іншого майна на загальну суму 73 917грн.40коп. неспроможні, оскільки ця сума явно недостатня для погашення боргу в 1 040 572грн.51коп., зокрема для погашення заборгованості перед ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» за зведеним виконавчим провадженням.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що наявність рішення господарського суду про стягнення з боржника суми боргу та відкритого виконавчого провадження за цим рішенням звільняє поручителя та боржника від обов’язку виконання умов договорів, є помилковими.
5
Правильність нарахування суми боргу відповідачем по справі не оспорювалась та розмір цієї суми не заперечено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь СПП "Северо-Кримська агропромислова компанія" підлягають стягненню 2 550 грн. судового збору і 150 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позовної заяви і апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень", третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія" про визнання недійсними договорів поруки рішення суду першої інстанції не оскаржено і його законність і обгрунтованність апеляційним судом в цій частині не перевірялась.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" задовольнити.
Рішення Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2009 року в частині відмови в позові ВАТ" Європейський банк розвитку та заощаджень" до ОСОБА_2, третя особа Сільськогосподарське приватне підприємство "Северо-Кримська агропромислова компанія", про стягнення заборгованості за кредитними договорами – скасувати.
Позов ВАТ" Європейський банк розвитку до та заощаджень" задовольнити:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" заборгованість за кредитним договором №01-23\03-10-207 від 15.10.2003р. в сумі 103 876,78грн., у тому числі: заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції – 59 114,99грн., заборгованість по відсоткам з урахуванням індексу інфляції – 35 670,56грн., пеня – 6 434,08грн., три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту та відсоткам – 2 657,15грн.; заборгованість за кредитним договором №01-23\04-04-126 від 30.04.2004р. в сумі 253 909,52грн., у тому числі: заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції – 137 476,71грн., заборгованість по відсоткам з урахуванням індексу інфляції – 93 601,87грн., пеня – 16 426,12грн., три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту та відсоткам – 6 404,82грн.; заборгованість за кредитним договором №01-23\04-11-303 від 05.11.2004р. в сумі 39 898,02грн., у тому числі: заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції – 25872,24грн., заборгованість по відсоткам з урахуванням індексу інфляції – 9 994,52грн., пеня – 2 886,08грн., три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту та відсоткам – 1 145,18грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" 2 550грн. судового збору і 150грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Судді: Шестакова Н.В.
Берзіньш В.С.
Куртлушаєв І.Д.