УХВАЛА

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               24 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                                    Головуючого, судді:  Берзіньш В.С.

                                                         Суддів :  Шестакової Н.В.

                                                              Куртлушаєва І.Д.          

                                                   при секретарі      Печуріні Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, Київський ВДВС СМУЮ АРК, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради про застосування наслідків нікчемного правочину та виключення майна з акту опису та арешту, -

за апеляційною скаргою апеляційної скарги ОСОБА_2  на рішення Київського районного суду м.Сімферополя  Автономної Республіки Крим  від  12 листопада 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

            Рішенням   Київського районного суду м.Сімферополя  АРК  від  12 листопада 2009 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд не взяв до уваги, що згідно зі ст.ст.203,626,627 ЦК України іпотечний договір мав бути укладеним з врахуванням волевиявлення позичальника ПП «Фірма «Дакос» та не залучив до участі у справі позичальника по основному договору кредитування ПП «Фірма «Дакос», тобто, вирішив питання про права та обов’язки особи, яка не брала участь у справі.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії» вважає рішення суду законним і обгрунтованним, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги; представники ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії» і Київського ВДВС СМУЮ АРК проти них не заперечували, посилаючись на їх необгрунтованність.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції  з таких підстав.            

             Відповідно до ст.ст.303,311ч.1п.4  ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції;   апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення; рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.  

            Із позовної заяви, матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2  заявив та судом розглянуто позов щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину – договору іпотеки, який укладено в забезпечення виконання договору від 11.02.2005р., укладеного між ЗАТ «Комерційний банк НРБ-Україна», правоприємником якого є   ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії», та ПП «Фірма «Дакос», про відкриття кредитної лінії на суму 700 000грн. зі строком повернення боргу 12.02.2007р.

                                                                     2

           Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою забезпечується виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання; у разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмету іпотеки.

           Верховний Суд України в п.5 постанови Пленуму №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснив, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду судом в разі наявності відповідного спору; вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та суд повинен дати оцінку таким доводам позивача.

            Таким чином, позивачем фактично оспорюється дійсність договору про іпотеку, яким забезпечено зобов’язання   ПП «Фірма «Дакос», чим зачіпаються права та інтереси ПП «Фірма «Дакос». С пір стосується прав і обов'язків  ПП «Фірма «Дакос» щодо зобов’язань по виконанню договору від 11.02.2005р., проте  ПП «Фірма «Дакос» до участі у справі не притягувалось.

           Крім того, позивач обґрунтовував свої вимоги порушенням житлових прав малолітнього ОСОБА_3 та  участь у справі в якості третьої особи  брала Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради.

           Між тим, статтею 19 Сімейного кодексу України   передбачено участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» здійснення контролю за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень покладається також на органи опіки та піклування.

           Відповідно до положень ч.1ст.11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

           Тобто, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради не є органом опіки і піклування та справу розглянуто за відсутності належного органу опіки та піклування.

          Таким чином, суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі - ПП «Фірма «Дакос» і орган опіки і піклування ,  що є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.          

             Інші доводи апеляційної скарги не оговорюються апеляційним судом відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених в постанові Пленуму №12 від 24.10.2008р. "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", щодо того, що апеляційний суд не має права викладати в ухвалі доводи, які б указували або прогнозували певні результати нового вирішення справи чи свідчили про перевагу одних доказів над іншими, оскільки вирішення питання  про прийняття відповідного рішення й  оцінка доказів належить до повноважень суду, який розглядатиме справу.

           На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,311 Цивільного  процесуального кодексу України,  колегія

                                                              У Х В А Л И Л  А:

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити.

             Рішення Київського районного суду м.Сімферополя  Автономної Республіки Крим  від  12 листопада 2009 року – скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному до Верховного Суду України на протязі двох місяців.    

   Судді:          Берзіньш В.С.      Куртлушаєв І.Д.              Шестакова Н.В.