Справа № 11- 106/ 10                                Головуючий в 1 інстанції Артиш Я.Д.

ст. 185 ч. 3 КК України                Доповідач Хлапук Л.І.

                                                    У  Х  В  А  Л  А

                                              і м е н е м   У к р а ї н и

м. Луцьк                                                               26 березня 2010 року

    Колегія суддів судової палати  в кримінальних справах  апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Хлапук Л.І.,      

суддів Пазюка О.С., Силки Г.І.,                                

з участю прокурора  Смолюка Б.С.,

засудженого ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  кримінальну  справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Володимир-Волинського міського суду  від 17 грудня 2009  року, яким

       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 вантажник ВАТ "Володимирцукор", з середньою спеціальною освітою, судимий Володимир-Волинським міським судом:

- 9 червня  1997 року за  ч.3 ст. 81, ст. 46-1 (  ред. 1960 року )  до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 25 лютого 1998 року за ч. 3 ст. 81, ч.1 ст. 89,42,43 КК України  ( в ред. 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21 березня 2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України  до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 18 серпня 2005 року за  ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі звільнений 1 липня 2009 року по відбуттю покарання, -

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 3 ст.  ст185КК  України - до 5 років позбавлення волі.  

    На підставі  ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 5 років позбавлення волі.

    Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під варто.

    Стягнено з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 в відшкодування матеріальної шкоди 1 тисячу грн. і в відшкодування моральної шкоди - 1 тисячу   грн.

    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженець та житель АДРЕСА_2 громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, не одружений, утриманців не має, не судимий,-

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.    

    На підстав ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбуття даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтиметься до нього на реєстрацію,  повідомлятиме його про зміну місця проживання, роботи.

     Вироком вирішено долю речових доказів.

    Засуджені визнані винними у вчиненні наступних злочинів.

        Біля 3 год. 30 хв. 30 серпня 2009 року  в с. Березовичі Володимир-Волинського району Волинської області, з асфальтової площадки біля кафе "Млин",  ОСОБА_1  повторно таємно викрав  мопед марки "Альфа", вартістю 1000 грн. належний ОСОБА_3

      Біля 3 год.  8 вересня 2009 року   за попередньою змовою між собою, групою осіб   ОСОБА_5 та ОСОБА_1, обоє знаходячись  в стані алкогольного сп'яніння,   з корисливих мотивів, проникли через незачинені двері в будинок АДРЕСА_3 вищевказаного села. Звідки таємно, а ОСОБА_1 ще й діючи повторно,  викрали 18 мішків зерна пшениці, вагою 900 кг, заподіявши їх власниці ОСОБА_6 збитки на  720 грн.

    В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 не визнаючи себе винним у інкримінованих злочинах, посилається на дачу ним визнавальних показань на досудовому слідстві під впливом недозволених методів допиту з боку слідчого ОСОБА_14, про що свідчить рана на його руці. На  порушення його прав через незадоволення клопотань про повторний допит свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

    Зазначає, що ОСОБА_5, який постійно змінював свої показання, оговорив його. Залишено судом  поза увагою і той факт, що 29.08.2009 року  ОСОБА_1 травмував руку і до 25.09.2009 року рана мала б загоїтись. А на фотознімках, зроблених при відтворенні обстановки та обставин події 25.09.2009 року видно, що рука перебинтована, що підтверджує повторне пошкодження руки при чиненні фізичного тиску на нього з боку слідчого  ОСОБА_14   Просить  скасувати вирок щодо нього, а справу направити прокурору на додаткове розслідування та  збільшити обсяг обвинувачення засудженому ОСОБА_5,  притягнувши його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 384 та ст. 198 КК України.

    Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_10, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення  не підлягає.

    Вчинення ОСОБА_10 інкримінованих йому злочинів   стверджується зібраними по справі і дослідженими судом доказами, яким дано правильну юридичну оцінку.      

    Так, сам засуджений ОСОБА_10 на досудовому слідстві в своїх показаннях стверджував таємне викрадення ним 30 серпня 2009 року з площадки біля кафе "Млин" мопеда марки "Альфа".

    Вказане ним в ході відтворення обстановки і обставин події місце крадіжки, марка мопеда, повністю співпадають з вказаними потерпілим ОСОБА_3

    З показань засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_10, встановлено, що вони, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння о 3 год. 8 вересня 2009 року проникли в будинок АДРЕСА_3 с. Березовичі, звідки винесли та вивезли 18 мішків пшеничного зерна.

    Твердження ОСОБА_10 про те, що він при цьому  думав про приналежність зерна ОСОБА_5, спростовується показаннями останнього, іншими з’ясованими судом обставинами.

    Зокрема, як заявляє засуджений ОСОБА_5,   план викрадення і наступний продаж зерна   ними був спільно розроблений. До того ж ОСОБА_10 було відомо,  що за адресою: АДРЕСА_3 проживає  ОСОБА_6, а ОСОБА_4 там ніколи не жив.

    Це підтверджує і сам ОСОБА_10

    Показання ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і в суді були послідовними та незмінними, підстав сумніватись у їх правдивості судом не знайдено.  

    Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, на чиї показання ОСОБА_1 посилається як на доказ його невинуватості, не підтвердили того, що ОСОБА_5 говорив тому  про належність  зерно йому.

     Зважаючи на час вчинення крадіжки з будинку ОСОБА_6 - 3 година ночі та те, що ОСОБА_1 знав про належність зерна даній потерпілій, суд прийшов  до правильного  висновку про співучасть  ОСОБА_1 у вчинення даної крадіжки  

    Безпідставним є  твердження ОСОБА_1 про  порушення його прав через відмову в повторному допиті свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

    Дані свідки були допитані   судом з участю ОСОБА_1 Повторний їх допит не викликаний необхідністю. Тому суд підставно відмовив у вищевказаному клопотанні останнього.

    Судом перевірялось і не знайшло свого підтвердження посилання апелянта  на застосування до нього слідчим  ОСОБА_14 недозволених методів допиту.    

    Як встановлено судом поранення   руки даний засуджений отримав за місяць до затримання, що виключає його заподіяння в ході допитів на досудовому слідстві   при чиненні фізичного тиску на нього з боку слідчого  ОСОБА_14.

    Свідок ОСОБА_13- сестра засудженого заявила, що під час перебування ОСОБА_1 під вартою той на застосування до нього фізичного тиску, катувань не скаржився.

    З матеріалів справи встановлено, що явку з повинною по факту викрадення мопеда ОСОБА_1 писав власноручно слідчому ОСОБА_15 а не ОСОБА_14

    При цьому  в ході судового засідання  засуджений  твердив про відсутність будь-якого тиску з боку даного слідчого і добровільність своїх показань йому.

    Скарга ОСОБА_10 на протиправні дії досудового слідства  перевірялась органами прокуратури. По результатах перевірки  винесено постанову, якою    відмовлено  в порушенні кримінальної справи  за даним фактом   за відсутністю в діях працівників Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області складу злочину.

    Виходячи з вищенаведеного, суд підставно  розцінив посилання ОСОБА_10 на застосування до нього насилля під час досудового слідства, як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

    Дії даного засудженого правильно кваліфіковані ним за ч.2 ст. 185 КК України, як таємна крадіжка чужого майна, вчинена повторно, та за ч. 3 ст. 185 КК України, як повторна таємна крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням  у житло,  вчинена за попередньою змовою групою осіб.

    Покарання ОСОБА_1 призначено судом у відповідності з ст. 65 КК України, з врахуванням того, що вчинені ним злочини є тяжким  та середньої тяжкості, особи винного, який   після відбуття покарання за попередні аналогічні злочини на шлях виправлення не став, а продовжив злочинну діяльність.

    Враховано судом і обтяжуючі покарання обставини: вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння,   рецидив злочинів.       Виходячи з наведеного, суд прийшов до вірного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

    А тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1

    Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів  судової палати, -

                    у  х  в а  л   и  л  а  :

    Апеляцію засудженого  ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського  суду від 17 грудня 2009 року щодо  нього - без зміни.

Головуючий:                                            /підпис/                              

Судді                                                        /підписи/

                                         Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                             Хлапук Л.І