Справа №11 -а-236/2009 Головуючий в І інстанції - Вінтоняк Р.Я.
Категорія - ст. 307 ч. 2 КК України Доповідач - Стрижко С.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
- головуючого судді Матієк Т.В.
- суддів Мороза І.М.
Стрижко С.І.
- з участю прокурора Тертичного О.А.
- захисників ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 та прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Марусечко Ю.С постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2008 року.
Зазначеною постановою кримінальна справа по обвинуваченню:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва,
українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого,
проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
-у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України;
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва,
українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, студента Українського
фінансово-економічного інституту, проживаючого АДРЕСА_2,
раніше не судимого, -
-у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України, -
- направлена прокурору Деснянського району для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні умисних злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин за таких обставин.
Як зазначено в постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку, 02 липня 2008 року, приблизно о 20 год. 00 хв., знаходячись поблизу станції метро „Республіканський стадіон", по вул. Великій Васильківській, 60 в м. Києві, ОСОБА_3 у невставленої досудовим слідством особи, придбав за 2000грн. з метою збуту 3,048г психотропної речовини амфетамін та 3,889г особливо небезпечної психотропної речовини 3,4-метилендіоксиметамфетамін, що є великим розміром, які зберігаючи при собі, з метою збуту перевіз до місця свого проживання в кв. АДРЕСА_1, де продовжив зберігати з метою збуту.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 03 липня 2008 року приблизно о 18.00 год. частину раніше придбаної психотропної речовини - амфетамін, масою 1,198г з метою збуту перевіз до станції метро „Академмістечко", що біля буд.№13 по пр-ту Палладіна в м. Києві, де за 500грн. збув, а ОСОБА_4 придбав з метою збуту 1,198г психотропної речовини - амфетамін, після чого ОСОБА_4, зберігаючи при собі вказану психотропну речовину, перевіз до місця свого проживання в кв. АДРЕСА_2, де продовжив зберігати з метою збуту.
04 липня 2008 року ОСОБА_4 зберігаючи при собі з метою збуту придбану у ОСОБА_3 психотропну речовину - амфетамін, перевіз її до буд.АДРЕСА_3, де приблизно о 16.00 год. був затриманий працівниками міліції, якими було виявлено та вилучено у ОСОБА_4 психотропну речовину - амфетамін, масою 1,198г, які він зберігав з метою збуту.
Цього ж дня, 04 липня 2008 року ОСОБА_3, повторно, зберігаючи при собі з метою збуту частину раніше придбаної психотропної речовини амфетамін та особливо небезпечну психотропну речовину 3,4-метилендіоксиметамфетамін, перевіз її з метою збуту до буд.АДРЕСА_3, де приблизно о 20 год. 20 хв. був затриманий працівниками міліції, якими було виявлено та вилучено у ОСОБА_3 психотропну речовину - амфетамін, масою 2,85г та особливо небезпечну психотропну речовину 3,4-метилендіоксиметамфетамін, масою 3,889г, які ОСОБА_3 зберігав з метою збуту, у великих розмірах.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції в постанові від 11 грудня 2008 року зазначив, що з урахуванням даних, які були отримані під час судового слідства та зазначені у постанові прокурора Святошинського району м. Києва від 15 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом незаконного проникнення до житла ОСОБА_3, незаконного проведення в них огляду та перевищення працівниками відділу БНОН Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ст. 162 ч. 2, 365 ч. 1 КК України, досудове слідство було проведено неправильно та неповно, і дані порушення не можуть бути усунуті в судовому засіданні без направлення справи на додаткове розслідування, оскільки наведені у постанові прокурора району від 15 жовтня 2008 року фактичні дані, які стали підставою для порушення кримінальної справи суперечать тому обвинуваченню, яке було пред'явлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме щодо часу, місця, способу та мотиву вчинення інкримінованих підсудним злочинів, і ці суперечності стосуються істотних обставин справи, а тому тісно пов'язані з кримінальною справою, що розслідується прокуратурою Святошинського району м. Києва та підлягають перевірці під час додаткового розслідування.
З урахуванням показань підсудних про застосування до них незаконних методів ведення дізнання та слідства, за висновками суду першої інстанції під час проведення додаткового розслідування, слідчим органам належить перевірити ці заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та прийняти відповідне процесуальне рішення.
В апеляційній прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Марусечко Ю.С., вважає постанову суду першої інстанції незаконною та просить її скасувати з направленням справи до районного суду для слухання по суті, посилаючись на те, що, хоча у постанові прокурора Святошинського району м. Києва містяться категоричні висновки щодо скоєння конкретними працівниками БНОН Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві конкретного злочину, проте кримінальна справа порушена лише за фактом. На думку апелянта, наведені у постанові конкретні обставини не суперечать пред'явленому обвинуваченню ОСОБА_3 про дії 4 липня 2008 року та не мають ніякого відношення до обвинувачення ОСОБА_4 та обвинувачення ОСОБА_3 за дії, вчинені 2 та 3 липня 2008 року.
Крім того, апелянт вказує на безпідставне залучення судом до матеріалів справи висновку спеціаліста.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2, вважаючи постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2008 року законною та обґрунтованою в частині рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування, просить її змінити в частині визначення виду запобіжного заходу ОСОБА_3, обравши його у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який не підтримав подану апеляцію та, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою щодо
підстав повернення справи на додаткове розслідування, просив залишити її без зміни; пояснення захисника підсудного ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу; пояснення захисника ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_4, які вирішення поданих апеляцій залишили на розгляд суду, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій прокурора, колегія суддів уважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 22 КПК України органи попереднього слідства зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
В силу ст. 64 КПК України, в кримінальній справі при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, що відповідно до положень ст. ст. 132, 223 КПК України має бути відображено в постанові про притягнення особи як обвинуваченого та обвинувальному висновку.
Як убачається з матеріалів справи, ці вимоги процесуального закону органи досудового слідства з урахуванням отриманих під час судового розгляду справи даних належно не виконали.
Так, під час судового розгляду, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку із наявністю по справі суперечливих даних, які є обов'язковим предметом доказування, а саме про місце і час вчинення інкримінованих особі діянь.
Такий висновок суду є правильним, оскільки відповідає матеріалам справи. Так, всупереч твердженням апелянта, у справі, а саме у обвинувальному висновку та постанові про порушення кримінальної справи прокурором Святошинського району м. Києва про незаконні дії працівників міліції під час виявлення та вилучення у ОСОБА_3 психотропних речовин, містяться суперечливі дані щодо часу, місця зберігання та перевезення їх підсудним, а також щодо місця виявлення та вилучення цих речовин у ОСОБА_3 Такі суперечності можуть бути усунуті лише під час розслідування кримінальної справи шляхом проведення оперативно-розшукових та слідчих дій, оскільки після встановлення слідчими органами дійсних обставин справи потребують пред'явлення особі обвинувачення із забезпеченням їй усіх його процесуальних прав, у тому числі і права на захист.
Що стосується доводів апеляції про безпідставне залучення до справи висновку спеціаліста щодо обставин написання ОСОБА_3 заяви працівникам міліції, то вони є неспроможними, оскільки відповідно до ст. ст. 65, 83 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному порядку встановлюються наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а будь-які документи, якщо в них викладені або засвідчені обставини, що мають значення для справи, можуть бути джерелом доказів. А тому відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і положень ст. 66 КПК України суд першої інстанції, обговоривши це питання, долучив вказаний висновок спеціаліста до матеріалів справи.
Таким чином, наведені у постанові підстави для повернення справи на додаткове розслідування, неповнота та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні, є обгрунтованими.
З урахуванням заяв підсудних про застосування до них незаконних методів ведення слідства, також є правильною і вказівка суду про необхідність перевірки таких заяв з постановленням відповідного процесуального рушення за результатами цієї перевірки.
Приймаючи до уваги, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 як в цілому, так і конкретні періоди вчинення інкримінованих йому діянь, тісно пов'язано із пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_4, судом першої інстанції згідно із вимогами ст. 26 КПК України прийнято обґрунтоване рішення про повернення кримінальної справи відносно обох підсудних, в цілому на додаткове розслідування.
Що стосується доводів апеляції захисника ОСОБА_2 про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу то вони є безпідставними та такими, що не є предметом розгляду, оскільки відповідно до кримінально-процесуального закону судове рішення про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може бути оскаржено в апеляційному порядку щодо мотивів і підстав. Вирішення питання про запобіжний захід не відноситься до таких мотивів та підстав.
З огляду на наведене, оскільки судом першої інстанції було прийняте законне і обґрунтоване рішення про повернення справи на додаткове розслідування, підстав для задоволення апеляцій прокурора та захисника колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Марусечко Ю.С. та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2008 року про направлрння на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307 КК України - залишити без зміни.