СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. Справа № Б-50/220-09

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від апелянта - не з`явився

від кредиторів - не з`явилися

від банкрута - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" (вх. № 2940 Х/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2019 (суддя - Савченко А.А.), постановлену в м. Харків об 12:58 год., повний текст складено 23.08.2019

за результатами розгляду заяви ліквідатора про визнання правочинів щодо реалізації майна банкрута, що знаходилося в заставі ПАТ "ОТП Банк", недійсними (вх. № 44440, № 3026)

у справі № Б-50/220-09

про банкрутство Фізичної особи-підприємця Бондаревої Оксани Вікторівни, м. Харків

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , від 01.03.2010, укладеного між ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. арбітражним керуючим Ніколенком Михайлом Олександровичем та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. й зареєстрованого в реєстрі за № 512, та про зобов`язання ОСОБА_1 повернути до ліквідаційної маси нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , в повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником належними та допустимими доказами не доведено, що спірний правочин укладено з порушенням приписів ст.203, 215, 216 ЦК України та норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_3 , від 01.03.2010, укладеного між ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. арбітражним керуючим Ніколенком Михайлом Олександровичем та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. й зареєстрованого в реєстрі за № 512.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що предметом розгляду за поданою до суду заявою є лише вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири № 46 від 01.03.2010, оскільки відповідно до ст.210 ГПК України суд під час розгляду справи досліджує усі докази у справі.

Апелянт посилається на те, що неповідомлення іпотекодержателя про продаж заставного майна є порушенням прав заставного кредитора. Крім того, майно банкрута реалізоване за заниженою вартістю, що підтверджується експертним висновком, а виконання оскаржуваного договору завдає збитків боржнику та кредитору.

Апелянт зазначає, що заставний кредитор у справі про банкрутство не отримав грошових коштів від продажу майна банкрута.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОТП Банк" № б/н від 12.09.2019 на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09, розгляд справи призначено на 20.11.2019.

Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином.

19.11.2019 від арбітражного керуючого Косиневського М.А. надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 11-20 /10923ел2051).

Відповідно до ч.11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні в межах встановленого строку, зокрема:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи, що явка у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 20.11.2019, не визнавалася обов`язковою, наведені арбітражним керуючим причини неможливості явки у судове засідання не доведені відповідними доказами, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що вищенаведене клопотання про відкладення судового засідання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Згідно вимог ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цього Закону.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою господарського суду Харківської області від 21.01.2010 ФОП Бондареву О.В. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Враховуючи, що продаж майна боржника (01.03.2010) проведено до набрання чинності норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 року № 4212-VІ, судом першої інстанції обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 18.01.2013.

Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на дату реалізації спірного нерухомого майна) встановлено, що відносини, пов`язані з банкрутством окремих категорій суб`єктів підприємницької діяльності, в т. ч. суб`єкта підприємницької діяльності - громадянина, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом (ст. 47-49).

До окремих категорій суб`єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням громадянина-суб`єкта підприємницької діяльності банкрутом.

29.11.2013 до господарського суду Харківської області від ліквідатора надійшла заява про визнання правочинів щодо реалізації майна банкрута, що знаходилося в заставі ПАТ "ОТП Банк", недійсними (вх. № 44440), в якій ліквідатор просив: визнати недійсним аукціон з продажу майна ФОП Бондаревої О.В., а саме - чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_3 , який відбувся 01.03.2010 та був оформлений протоколом Товарної біржі "Правопорядок" № 1; визнати недійсним договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири від 01.03.2010, укладений між попереднім ліквідатором банкрута - Ніколенком М.О. та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 512; визнати право власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 , за Бондаревою О.В. ; зобов`язати Реєстраційну службу ГУЮ у Харківській області зареєструвати право власності на зазначену квартиру за Бондаревою О.В.

28.01.2014 до господарського суду Харківської області від ліквідатора надійшла доповнена заява про визнання недійсними правочинів щодо реалізації майна банкрута, що знаходилося в заставі ПАТ "ОТП Банк" (вх. № 3026), в якій ліквідатор просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу (чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_3 ) від 01.03.2010, укладений між попереднім ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. - Ніколенком М .О. та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 512; зобов`язати ОСОБА_1 повернути до ліквідаційної маси зазначене нерухоме майно.

Заява мотивована порушенням встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку розрахунків за придбане майно боржника, внаслідок чого кошти від продажу майна взагалі не були перераховані покупцем. Крім того, заставного кредитора не було повідомлено про факт реалізації майна, а саме майно було реалізовано за заниженою вартістю.

Ліквідатор ФОП Бондаревої О.В. у заяві про визнання недійсними правочинів щодо реалізації майна банкрута, що знаходилося в заставі ПАТ "ОТП Банк" посилається на порушення приписів ч.11 ст. 17, ст.ст. 25-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2014, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014, відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2010.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 ухвалу господарського суду Харківської області від 26.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 скасовано; справу в частині розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.03.2010 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2016 залучено до участі у справі колишнього ліквідатора ФОП Бондаревої О.В. Ніколенка М.О. та переможця аукціону від 01.03.2010 і покупця спірного майна - гр. ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2016 витребувано у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" повну копію інвентарної справи на нерухоме майно чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 . Зобов`язано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" надати письмові пояснення щодо набуття права власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , та подальших переходів права власності на зазначений об`єкт. Зобов`язано приватного нотаріуса ХМНО Широкову В.А. виконати вимоги ухвали суду від 01.11.2016 та надати належним чином завірену копію договору купівлі-продажу № 764 від 31.03.2010 чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 .

03.01.2017 до господарського суду Харківської області від КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2016 надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2017 залучено гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 як теперішніх власників спірного майна до участі у справі в межах розгляду заяви ліквідатора.

22.06.2017 до господарського суду Харківської області від приватного нотаріуса ХМНО Широкової В.А. надійшли документи, які витребовувалися судом першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2017 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косиневського М.А.

07.08.2018 до господарського суду Харківської області від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібної Т.П. надійшла копія договору купівлі-продажу від 01.03.2010 за реєстровим № 512 та копії документів, на підставі яких посвідчено вищевказаний договір.

За результатами розгляду наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

На виконання постанови господарського суду Харківської області від 21.01.2010 та вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" першим ліквідатором банкрута - Ніколенком М.О. було виявлено та включено до ліквідаційної маси майно боржника, зокрема чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Вказане майно перебувало в іпотеці ПАТ "ОТП Банк" на підставі договору іпотеки від 26.03.2008 № PML-702/779/2008.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий залучає на підставі договору суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

22.01.2010 між суб`єктом оціночної діяльності Українсько-російською товарною біржею (яка наразі називається Товарна біржа "УРТБ") та арбітражним керуючим Ніколенком М.О. укладено договір № 22/01/10/01 про проведення оцінки вищезазначеного майна банкрута (т.2, а.с.124-125).

Ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Ніколенком М.О. отримано звіт про оцінку майна - чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким ліквідаційна вартість зазначеного майна на дату оцінки - 22.01.2010 складає 133801,04 грн. (без ПДВ) (т.2, а.с.126).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

22.02.2010 між ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. - арбітражним керуючим Ніколенком М.О. та Товарною біржею "Правопорядок" укладено угоду на організацію та проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута (чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 ), початковою вартістю 133801,04 грн. (т.2, а.с.133-134).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Статтею 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що інформація про об`єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

25.01.2010 у Всеукраїнському інформаційному виданні "Правопорядок-біржовий вісник" № 2 (10) від 25.01.2010 опубліковано оголошення про аукціон з продажу спірного майна ФОП Бондаревої О.В. (т.2, а.с.138-139).

Аукціон з продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , відбувся 01.03.2010, про що складено протокол № 1 проведення аукціону, переможцем якого стала ОСОБА_1 (т.2, а.с.136).

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно банкрута виставлено на аукціоні за ціною, визначеною у звіті, який виконаний суб`єктом оціночної діяльності - Українсько-російською товарною біржею.

За результатами проведеного аукціону спірне майно (чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 ), продане за ціною, вищою, ніж визначено суб`єктом оціночної діяльності, а саме у розмірі 147181,14 грн.

Як вбачається з заяви про визнання правочинів щодо реалізації майна банкрута, що знаходилося в заставі ПАТ "ОТП Банк", недійсними (вх. № 44440) з урахуванням уточнень до заяви (вх. № 3026), ліквідатор просив:

визнати недійсним договір купівлі-продажу (чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_3 ) від 01.03.2010, укладений між попереднім ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. - Ніколенком М .О. та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 512;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути до ліквідаційної маси зазначене нерухоме майно.

Тобто, результати аукціону, проведеного 01.03.2010, під час якого судом встановлюється дотримання приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що стосуються правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, заявником не оспорюються.

Відповідно до ч. 10 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Тобто, для визнання спірного правочину недійсним заявником має бути переконливо доведено наявність недотримання конкретних норм законодавства при вчиненні даного правочину.

01.03.2010 між ліквідатором - арбітражним керуючим Ніколенком М.В. та переможцем аукціону ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 512 (т.2, а.с.140-142).

Продаж вищезазначеного майна здійснено за ціною 147181,14 грн.

Пунктом 2 договору купівлі-продажу від 01.03.2010 встановлено порядок розрахунків за придбаний об`єкт (квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ).

У пункті 2.1 договору купівлі-продажу від 01.03.2010 зазначено, що 133801,14 грн. покупець вніс у повному обсязі на рахунок Товарної біржі "Правопорядок" до нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.

Відповідно до приписів 2.2 договору купівлі-продажу від 01.03.2010 грошові кошти в сумі 13380,00 грн. перераховані покупцем як гарантія участі в аукціону та зараховані покупцю в рахунок ціни продажу об`єкта аукціону.

Доводи ліквідатора та апелянта про відсутність згоди іпотекодержателя на продаж майна, в якості підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним, є необґрунтованими, з огляду на наступне..

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Згідно з абз. 6 ч. 5 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий зобов`язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення (зазначені зміни до Закону набрали чинності 16.10.2011 відповідно до Закону України від 22.09.2011 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг").

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" набрав чинності 16.10.2011.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Отже, згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011) не передбачено.

Враховуючи, що, договір іпотеки, за яким ПАТ «ОТП Банк» набув прав іпотекодержателя, укладено у 2008 році - тобто до набрання чинності вищезгаданим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" - колегія суддів дійшла висновку про відсутність у ліквідатора ФОП Бондаревої О.В. обов`язку погоджувати продаж заставленого майна із ПАТ «ОТП Банк» як заставним кредитором, та, відповідно про відсутність порушення охоронюваних законом прав іпотекодержателя, що могло б бути підставою для визнання спірного правочину недійсним.

Щодо посилання ліквідатора та ПАТ «ОТП Банк» на порушення порядку одержання коштів за реалізоване майно банкрута, суд зазначає наступне.

У пунктах 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 512, зазначено, що покупець вніс оплату 147181,14 грн. у повному обсязі за придбаний об`єкт аукціону на рахунок організатора аукціону - Товарної біржі "Правопорядок" до нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору (у т.ч. гарантійний внесок за участь в аукціоні).

З наданих до матеріалів справи приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. документів вбачається, що переможець аукціону ОСОБА_1 01.03.2010 здійснила розрахунок за придбане майно, перерахувавши суму коштів у розмірі 133801,14 грн. на рахунок Товарної біржі "Правопорядок" згідно з протоколом № 1 від 01.03.2010, отже, умови договору в частині оплати виконала (т.2, а.с.140-142).

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов`язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або нотаріуса.

Разом з тим, в абз. 3 ч.7 ст.48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не деталізовано порядок перерахування коштів на депозитний рахунок нотаріальної контори, зокрема, не зазначено, що вказані кошти повинні перераховуватися безпосередньо покупцем.

Враховуючи вищенаведене, зміст спірного договору не суперечить вищенаведеній законодавчій нормі.

Крім того, у протоколі проведення аукціону №1 від 01.03.2010 визначено, що кошти в розмірі 13380,00 грн. без ПДВ, внесені переможцем як гарантійний внесок, на розрахунковий рахунок Товарної біржі "Правопорядок" зараховуються в рахунок сплати вартості придбаного майна і в подальшому перераховуються на депозитний рахунок нотаріальної контори на підставі листа ліквідатора та використовуються за рішенням господарського суду; кошти в розмірі 133801,14 грн. без ПДВ вносяться переможцем аукціону як гарантійний внесок на розрахунковий рахунок Товарної біржі "Правопорядок" на протязі 30 календарних днів з моменту підписання даного протоколу і в подальшому на підставі листа ліквідатора перераховуються на депозитний рахунок нотаріальної контори (що узгоджується з положенням ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та використовуються за рішенням господарського суду.

Тобто, порядок проведення торгів, за результатами яких було укладено спірний договір, так само як і зміст самого договору, не суперечать чинному законодавству.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі змісту спірного договору вбачається, що за наслідками його укладення сторонами вчинено дії з передачі майна та проведення за нього оплати.

Враховуючи вищенаведене, дії ліквідатора в частині продажу майна банкрута, а саме - квартири АДРЕСА_2 , відповідають приписам ст. ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, не отримання заставним кредитором оплати за реалізоване в ліквідаційній процедурі майно не є підставою стверджувати про не проведення за цим договором покупцем відповідної оплати, оскільки, виходячи зі змісту ст.215, 216 ЦК України, виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання самого правочину недійсним.

Вказані обставини можуть свідчити про неналежне виконання обов`язків з перерахування цих коштів попереднім ліквідатором банкрута і ліквідатор дотепер не позбавлений можливості звернення до суду у встановленому законом порядку з відповідними вимогами до цієї особи про стягнення отриманих за договором купівлі-продажу коштів або відшкодування збитків, завданих її діями.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину, у даному випадку - несплата коштів за отримане за договором купівлі-продажу майно, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

До того ж, спірний договір є наслідком проведеного в ліквідаційній процедурі аукціону з реалізації майна банкрута, але за змістом заяви з урахуванням поданих уточнень, обставини проведення аукціону не піддаються сумніву та не оскаржуються у встановленому законом порядку.

Предметом розгляду за поданою до суду заявою є лише вимога про визнання недійсним договору, укладеного за наслідками проведення аукціону в ліквідаційній процедурі банкрута.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням вищенаведеного, заявником не надано доказів, які б підтверджували факт того, що спірний договір купівлі-продажу суперечить нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не доведено відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин, та відсутність спрямованості на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

Отже, ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. не доведено належними доказами, що викладені в заяві (вх. № 3026) про визнання недійсним договору купівлі-продажу обставини є підставою для визнання його недійсним.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора (з урахуванням уточнень) про визнання недійсним договору купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , від 01.03.2010, укладеного між ліквідатором ФОП Бондаревої О.В. арбітражним керуючим Ніколенком Михайлом Олександровичем та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. й зареєстрованого в реєстрі за № 512, та про зобов`язання ОСОБА_1 повернути до ліквідаційної маси нерухоме майно - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Щодо заяви ОСОБА_5 про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин, наданої до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд з`ясовує та зазначає в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, відсутніпідстав для розгляду заяви ОСОБА_5 про застосування приписів ст. 257, 261 ЦК України (позовна давність).

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09 не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09 підлягає залишенню без змін.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2019 у справі № Б-50/220-09 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.11.2019.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко