Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №2-7907-2010 рік

21 грудня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді        Олефіренко Н.А.,

при секретарі        Шевченко В.В.,

за участю представника позивача         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою в якій просила винести рішення, яким визнати ОСОБА_3 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач вказала на те, що згідно договору забудови індивідуального житлового будинку, засвідченого 07 серпня 1958 року Павлоградською державною нотаріальною конторою, вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Крім неї в цьому будинку зареєстрована її повнолітня донька ОСОБА_3 , 1955 року народження. З 30 червня 1993 року відповідачка не проживає за зазначеною адресою, більше шести місяців, інтересу до будинку не виявляє, плату за комунальні послуги не сплачує. Відповідачка тільки прописана за зазначеною адресою, ніяких особистих речей, які б належали їй, у будинку немає. У зв`язку з цим, позивач вимушена звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена засобами масової інформації, причин неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи Відділу у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.

Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпоряджання своїм майном.

У судовому засіданні встановлено, що спірним житлозим приміщенням є будинок АДРЕСА_1 .

Згідно Постави Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року за №572 затвердженої Правила користування приміщеннями житлових будинків. Користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно із свідоцтвом на право власності або договору найму (оренди).

Власником спірного житлового приміщення - будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , згідно договору про

•Побудування будинку, укладеного 27 червня 1958 року і посвідченого нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Зимовченко С.І. 07 серпня 1958 року (9,10).

Згідно акту, наданого в матеріали справи від 03 листопада 2010 року, складеного головою ч квартального комітету № 42 ОСОБА_5 , у присутності сусідів, відповідачка ОСОБА_3 з 30 червня 1993 року у будинку АДРЕСА_1 , не проживає (арк.с.13).

Особистих речей та майна відповідачки в будинку немає.

Отже, позивач, відповідно до ст.10 ЦПК України, довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини, того, що в спірному будинку АДРЕСА_1 , відповідачка не проживає, а лише прописана в ній, її особистих речей та майна, немає.

Питання про належність та допустимих доказів до справи, вирішується тільки на підставі застосування норм матеріального права та з урахуванням поданих сторонами доказів у справі.

Відповідно до ч.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати До уваги, що ст.ЗЗ Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність прописки само по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка не є членом сім`ї наймача (власника) приміщення.

Отже, зібрані у справі докази та наявна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог 4.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд присуджує понесені і документально підтверджені судові витрати: витрати на сплату судового збору у сумі 08 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.391 ЦК України, Постави Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року за №572 затвердженої Правила користування приміщеннями житлових будинків, ч.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннями - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Відділ у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України у Дніпропетровській області відмінити реєстрацію ОСОБА_3 , 1955 року народження у будинку АДРЕСА_1 .

^ Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір по справі у розмірі 08 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп., а разом - 45 (сорок п`ять) грн. 50 (п`ятдесят) коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можугь подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                Н.А. Олефіренко