ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" лютого 2010 р.                                                           Справа № 7/159-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитрійчук А.А. - представника за довіреністю від 17.07.2009р. (була присутньою в судовому засіданні 18.02.2010р.),

                       Шевчука Р.О. - представника за довіреністю від 05.11.2009р.,

від відповідача: ОСОБА_3 - представника за довіреністю від 15.07.2009р.,

від третьої особи: Швидкого І.В. - представника за довіреністю №3 від12.01.2010р.,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "22" вересня 2009 р.  у справі № 7/159-09 (суддя Банасько О.О.)

за  позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору,  на  стороні  відповідача -ТОВ "ВКП"Техногаз", м. Вінниця   

про звернення стягнення на заставлене майно,

з перервою в судовому засіданні з 18.02.2010р. по 25.02.2010р., відповідно до ст.77 ГПК України  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.09.2009р. у справі №7/159-09 позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставлене згідно договору застави № PL 08-277/В00 від 04.06.2008р. майно, а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: Вінницька область м.Жмеринка, вул.Барляєва, 9, та про направлення коштів від реалізації предмета застави на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36 доларів США та 2333723,69грн. перед ЗАТ "ОТП Банк" на користь Закритого акціонерного товариства  "ОТП Банк" по ряду кредитних договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз", задоволено та звернено стягнення на предмет застави Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного Товариства "ОТП Банк" за договором застави №PL 08-277/В00 від 04.06.2008р., а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з направленням коштів, отриманих від реалізації предмета застави, на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36дол.США та 2333723,69грн. перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" по договору про надання кредиту №СR 08-188/В00 від 28.05.2009р. із договором №1 про зміну договору про надання кредиту №СR 08-188/В00 від 04.06.2008р., договором №2 про зміну договору про надання кредиту №СR 08-188/В00 від 25.12.2008р., договором №3 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 26.01.2009р.; договору про надання кредиту №СR 08-189/В00 від 28.05.2008р.; договору про надання кредиту №СR 08-190/B00 від 28.05.2008р. з договором №1 про зміну договору про надання кредиту №СR 08-190/B00 від 31.07.2008р.; договору про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 від 28.05.2009р. із договором №1 про зміну договору про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 від 04.06.2008р., договором №2 про зміну договору про надання кредитної лінії                     №СR 08-191/В00 від 31.07.2008р., договором №3 про зміну договору про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 від 05.01.2009р., договором №4 про зміну договору про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 від 26.01.2009р.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" 25500,00грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення - про відмову у позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу (т.5 а.с.2-4), відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- місцевим господарським судом не з'ясовані фактичні обставини справи, оскільки, в порушення ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто лише за участі позивача й судове рішення прийнято виключно на підставі документів та доказів, що однобічно надані позивачем; суму заборгованості перед ПАТ "ОТП Банк", факт та обсяг невиконання зобов'язань ТОВ "ВКП "Техногаз" за кредитними договорами, факт виконання кредитних договорів ПАТ "ОТП Банк" визначено судом лише на підставі даних позивача, при цьому, боржника за зобов'язанням - ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" взагалі не було залучено до участі у справі; не з'ясовано та документально не підтверджено фактичний стан розрахунків сторін (ТОВ "ВКП "Техногаз" та ПАТ "ОТП Банк") у зобов'язанні станом на дату прийняття судового рішення;

- матеріалами справи не підтверджується висновок суду першої інстанції щодо розміру заборгованості ТОВ "ВКП "Техногаз" перед ПАТ "ОТП Банк" станом на дату прийняття рішення;

- не відповідає обставинам справи та не підтверджується належними доказами висновок суду щодо настання обов'язку відповідача виконувати зобов'язання за              ТОВ "ВКП "Техногаз", а також щодо того, що строк виконання зобов'язання з поверненням кредитних коштів є таким, що настав;

- судове рішення прийнято щодо позовних вимог, з якими відповідач не був ознайомлений (змінені позовні вимоги) та про які ні позивач, ні господарський суд відповідача не повідомили; рішення прийняте у відсутності сторін, належно не повідомлених про зміну позовних вимог та призначення справи до розгляду; суд безпідставно ухилився він належної оцінки частини доказів, які необхідно було витребувати від боржника -  ТОВ "ВКП "Техногаз", що не відповідає приписам ст.ст.33,35,36,38,43 ГПК України;

- місцевий господарський суд прийняв рішення про права та обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі -   ТОВ "ВКП "Техногаз";

- судом першої інстанції безпідставно залишено без уваги факт визнання вимог позивача в складі вимог кредиторів у справі №5/65-09 (про визнання                                   ТОВ "ВКП "Техногаз" банкрутом).

Позивач у відзиві №804-1895 від 12.11.2009р. (т.5 а.с.11-13) на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, вказавши, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що:

- права відповідача щодо ознайомлення з матеріалами справи, надання заперечень чи відзиву на позовну заяву, пояснень по суті заявлених вимог, підтверджуючих документів чи доказів не були порушені при розгляді даної справи, оскільки клопотання відповідача від 28.07.2009р. про відкладення розгляду справи свідчить про отримання останнім ухвали суду першої інстанції від 30.06.2009р. про порушення провадження у даній справі, а тому відповідач мав можливість подати свої заперечення за весь час слухання справи в суді першої інстанції;

- посилання відповідача на те, що справу розглянуто лише за участю позивача та на підставі поданих ним документів є безпідставними, оскільки право відповідача на подання своїх заперечень і доказів судом не порушено, а є наслідком бездіяльності останнього;

-  щодо наявності порушеного зобов'язання за договорами про надання кредиту №СК08-188/ВОО від 28.05.2008р., №СК08-189/ВОО від 28.05.2008р., №СК.08-190/ВОО від 28.05.2008р. та №СК.08-191/ВОО від 28.05.2008р., укладених між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз", одним із видів забезпечення належного виконання яких є договір застави №РL-08-277/В00 від 04.06.2008р., укладений між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, то Банк повідомляв, як самого Боржника - ТОВ "ВКП "Техногаз" так і Заставодавця - ФОП ОСОБА_5, направивши вимоги про погашення заборгованості по даним кредитним договорам зазначеним особам, що без будь-яких додаткових попереджень банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на заставне майно, в тому числі і договору застави №РL-08-277/В00 від 04.06.2008р. та з пропозицією добровільно погасити прострочені боргові зобов'язання по зазначеним кредитним договорам із зазначенням сум;

- безпідставними є посилання відповідача про невстановлення судом факту заборгованості  ТОВ "ВКП"Техногаз", оскільки в матеріалах справи знаходяться виписки по рахунку ТОВ "ВКП "Техногаз" за весь період обслуговування  кредитних зобов'язань, а також подано відповідний розрахунок заборгованості ТОВ "ВКП "Техногаз" та додатково надавались докази щодо відсутності проведення відповідачем та                         ТОВ "ВКП "Техногаз" розрахунків по кредитним договорам;

- щодо встановленого факту визнання вимог позивача у складі кредиторів у справі №5/65-09 про визнання ТОВ "ВКП "Техногаз" банкрутом, то вказану справу порушено господарським судом Вінницької області 17.02.2009р. і станом на 11.11.2009р. реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВКП "Техногаз" не затверджений господарським судом, а включення до реєстру кредиторів та затвердження даного реєстру не є фактом задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та не перешкоджає зверненню стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.11.2009р. у справі №7/159-09 (т.5 а.с.18-19) було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз".

У відзиві №0089-юр від 23.02.2010р. на апеляційну скаргу (т.5 а.с.48-50) третя особа - ТОВ "ВКП "Техногаз" підтримало доводи апеляційної скарги відповідача, вказавши, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема, як вказує третя особа, ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.02.2009р. у справі №5/65-09 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТОВ "ВКП "Техногаз", внаслідок чого окремий кредитор не має права в односторонньому порядку вимагати погашення заборгованості                                  ТОВ "ВКП "Техногаз" інакше, ніж в порядку черговості.

Проте, товариством не враховано, що ПАТ "ОТП Банк" звернувся з даним позовом про звернення стягнення на заставлене майно до поручителя боржника - підприємця ОСОБА_5, а тому мораторій на останнього не поширюється.  

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Вважаючи рішення господарського суду першої інстанції від 22.09.2009р. прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважаючи рішення господарського суду від 22.09.2009р.  законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи підтримав позицію відповідача щодо доводів та вимог апеляційної скарги Просить рішення суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" було укладено ряд кредитних договорів.

Так, 28.05.2009р. між ЗАТ "ОТП Банк" (далі - Банк) та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" (Позичальник) було укладено договір про надання кредиту №СR08-188/В00, у відповідності до визначення термінів та п.п.1.1. якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 11438250,00грн. (одинадцять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч двісті п’ятдесят гривень), а саме еквівалент цієї суми в доларах США, а Позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі                  (т.1 а.с.11-19).

До договору про надання кредиту №СR 08-188/В00 від 28.05.2008р. сторонами цього договору було укладено договори №1 від 04.06.2008р., №2  від 25.12.2008р. та №3 від 26.01.2009р. про зміну договору про надання кредиту №СR 08-188/В00                   (т.1 а.с.22-31).

28.05.2009р. між ЗАТ "ОТП Банк" (Банк) та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" укладено договір про надання кредиту №СR 08-189/В00, у відповідності до визначення термінів та п.п.1.1. якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 2500000,00грн. (два мільйони п’ятсот тисяч гривень), а Позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі  (т.1 а.с.32-50).

28.05.2009р. між ЗАТ "ОТП Банк" (Банк) та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" укладено договір про надання кредиту №СR 08-190/B00, у відповідності до визначення термінів та п.п.1.1. якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі  500000,00дол.США (п’ятсот тисяч доларів США), а Позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі (т.1 а.с.53-69).

До договору про надання кредиту №СR 08-190/B00 від 28.05.2009р. сторонами цього договору було укладено договір №1 від 31.07.2009р. про зміну договору про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 28.05.2009р. (т.1 а.с.72-73).  

28.05.2008р. між ЗАТ "ОТП Банк" (Банк) та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз" укладено договір про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 від 28.05.2008р., у відповідності до визначення термінів та п.п.1.1. якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 3925000,00грн. або еквівалент цієї суми в іншій(их) валюті(ах), а Позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі (т.1 а.с.74-91).

До вищевказаного договору сторонами було укладено договори №1 від 04.06.2008р., №2  від 31.07.2008р., №3 від 05.01.2009р., №4 від 26.01.2009р. про зміну договору про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 (т.1 а.с.94-99).

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаними вище кредитними договорами 04.06.2008р. між ЗАТ "ОТП Банк" (Заставодержатель) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 (Заставодавець) було укладено договір застави №PL 08-277/В00 (т.1 а.с.100-106), відповідно до п.1.1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання Боржником боргових зобов’язань, в тому числі перерахованих у ст.2 цього Договору, заставодавець  надає у заставу предмет застави. У разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником боргових зобов'язань за кредитними договорами та/або в інших заставних випадках, в силу цього договору Заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами Заставодавця одержати виконання боргових зобов'язань та інших фактичних вимог за рахунок предмета застави.

Договір застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.06.2008р. (т.4 а.с.137-167).

В пункті 2.1 договору застави вказано, що застава за цим договором забезпечує вимоги Заставодержателя щодо виконання боржником боргових зобов'язань, що підлягають виконанню за Кредитними договорами та/або пов'язані з кредитними договорами, у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в кредитних договорах, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до кредитних договорів, які можуть бути укладені сторонами кредитних договорів в майбутньому, а також інші фактичні вимоги.

Пунктом 2.2 договору застави сторони погодили, що розмір боргових зобов'язань, забезпечених цією заставою, дорівнює сумі фактично наданого кредиту, нарахованих процентів, та/або комісій, та/або пені, та/або штрафів, та/або сумі компенсацій (відшкодування), та/або витрат (збитків), здійснених (понесених) Заставодержателем у зв'язку з Кредитними договорами та сумі всіх інших вимог Заставодержателя відповідно до положень цього договору, та/або кредитних договорів та/або чинного законодавства України.

Згідно п.2.4 договору застави, застава, створена за цим договором, забезпечує належне виконання боргових зобов'язань. незалежно від наявності інших боржників за борговими зобов'язаннями (заставодавці, поручителі, гаранти тощо). Заставодержатель має право на звернення стягнення на предмет застави одночасно з пред'явленням вимоги до будь-кого з інших таких боржників.

Пунктом 6.1 Договору застави передбачено, що за рахунок предмета застави Банк може задовольнити вимоги щодо усіх боргових зобов’язань, не сплачених Боржником, а також вимоги стосовно повного відшкодування всіх фактичних витрат, понесених Банком у зв’язку з реалізацією його прав за кредитними договорами, цим договором та/або зверненням стягнення на предмет застави.

Як вбачається із додатку №1 до договору застави предметом застави є АГНКМС  М-45, що розташована у м.Жмеринці Вінницької області, вул.Барляєва,9.

На виконання умов кредитних договорів позивачем було надано позичальнику (ТОВ "ВКП"Техногаз") кредитні кошти в розмірах: за кредитним договором                          №СR 08-188/В00 від 28.05.2009р. - 2357183,80 доларів США; за кредитним договором №СR 08-189/В00 від 28.05.2009р. - 2500000,00гривень; за кредитним договором                  №СR 08-190/B00 від 28.05.2009р. - 500000,00 доларів США;  за кредитним договором  №СR 08-191/В00 від 28.05.2009р. - 804770,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами (т.2 а.с.46а-78).

Однак, ТОВ "ВКП"Техногаз" свої зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами належним чином не виконало й заборгованість останнього, з врахуванням відсотків, перед позивачем склала 3571079,36 доларів США та 2333723,69грн., що вбачається з виписок по рахунках позичальника (ТОВ "ВКП"Техногаз") (т.2 а.с.79-200, т.3 а.с.1-200, т.4 а.с.1-135) та довідок ПАТ "ОТП Банк" №В00-12-10-1/1584 від 22.09.2009р., №В00-12-10-1/1583 від 22.09.2009р. та №В00-01-10-1/1582 від 21.09.2009р. (т.4 а.с.168-170).  

31.03.2009року ПАТ "ОТП Банк" направило позичальнику та його майновим поручителям - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 та                  ТОВ "Фронто" вимоги №В00-10-10-1/553, №В00-10-10-1/554, №В00-10-10-1/555,                       №В00-10-10-1/556 про погашення заборгованості за кредитними договорами                        (т.1 а.с.149-152).

Проте, вказані вимоги були залишені останніми без відповіді та виконання.

23.06.2009р. (згідно дати на штемпелі відділення поштового зв'язку на конверті, т.1 а.с.161) ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк") звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави №PL 08-277/В00 від 04.06.2008р., а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: Вінницька область м.Жмеринка, вул.Барляєва,9, для погашення заборгованості по кредитних договорах                     №СR 08-188/В00 від 28.05.2009р., №СR08-189/В00 від 28.05.2009р., №СR 08-190/B00 від 28.05.2009р., №СR08-191/В00 від 28.05.2009р., укладених між позивачем та                 ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз", в сумі 3571079,36 доларів США та 2333723,69грн.  (т.1 а.с.1а-2).

Заявою від 22.09.2009 року (т.4, а.с.173) позивач уточнив свої позовні вимоги й просив звернути стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Закритого Акціонерного Товариства "ОТП Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк") на предмет застави за  Договором застави №PL 08-277/В00 від 04 червня 2008 року, а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Барляєва, 9, а кошти отримані від реалізації предмета застави, направити на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36 (три мільйони п’ятсот сімдесят одна тисяча сімдесят дев’ять, 36/100) доларів США та 2333723,69 (два мільйони триста тридцять три тисячі  сімсот двадцять три, 69/100) гривень перед Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" по:

- договору про надання кредиту №СR 08-188/В00 від 28.05.2009р. із наступними змінами;

- договору про надання кредитної лінії №СR 08-191/В00 від 28.05.2009р. із наступними змінами;

- договору про надання кредиту №СR 08-189/В00 від 28.05.2008р.;

- договору про надання кредиту №СR 08-190/B00 від 28.05.2008р. із наступними змінами.

Як вже вказувалось вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 22.09.2009р. у справі №7/159-09 позов було задоволено, з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, правовідносини між учасниками судового процесу виникли на підставі зазначених вище кредитних договорів та договору застави.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Таке є положення містить ст.1 Закону України "Про заставу".

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 6.2 договору застави, у випадку настання будь-якого заставного випадку, Заставодержатель має переважне право звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета застави.

Підпунктом 6.2.1 договору застави встановлено, що заставним випадком є невиконання та/або неналежне виконання боржником положень кредитних договорів, в тому числі невиконання вимог заставодержателя про повернення кредиту (траншу) відповідно до умов кредитних договорів.

Відповідно до п.6.4 договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя за рішенням суду, або в позасудовому порядку шляхом переходу до Заставодержателя права власності на предмет застави за заставною вартістю предмета застави, або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.2.4 ст.2 договору застави №PL 08-277/В00 від 04.06.2008р. застава, створена за цим договором, забезпечує належне виконання боргових зобов'язань, незалежно від наявності інших боржників за борговими зобов'язаннями (заставодавці, поручителі, гаранти тощо); заставодержатель має право на звернення стягнення на предмет застави одночасно з пред'явленням вимоги до будь-кого з інших таких боржників.

Як вже вказувалось в цій постанові, 31.03.2009р. позивач направив позичальнику та його майновому поручителю - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, вимоги №В00-10-10-1/553, №В00-10-10-1/554, №В00-10-10-1/555, №В00-10-10-1/556 про погашення заборгованості за кредитними договорами.

Отже, строк повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на час звернення з позовом до суду є таким, що наступив.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи заборгованість              ТОВ "ВКП "Техногаз" за кредитними договорами складає 3571079,36 доларів США та 2333723,69грн.

Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за кредитними договорами  ТОВ "ВКП "Техногаз"" не виконано, а заборгованість останнього за кредитними договорами доведена позивачем й не спростована відповідачем та третьою особою.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.  

Однак, всупереч наведеним нормам відповідачем не подано до суду жодного належного доказу на спростування позовних вимог позивача.

Оцінивши доводи сторін, третьої особи, наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Доводи відповідача про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте за його відсутності та без належного повідомлення про дату та час розгляду справи, є безпідставними, оскільки, як свідчать матеріали справи, ухвали господарського суду Вінницької області від 30.06.2009р. про порушення провадження у справі (т.1 а.с.1) та від 29.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 22.09.2009р. (т.2 а.с.24)  були надіслані відповідачеві у встановленому порядку.

При цьому, слід зазначити, що у своєму клопотанні від 28.07.2009р. (т.2 а.с.4) відповідач просить відкласти призначену до розгляду на 29.07.2009р. справу                   №7/159-09, посилаючись на ухвалу суду від 30.06.2009р.

Судом першої інстанції вказане клопотання задоволено та винесено ухвалу від 29.07.2009р. про відкладення розгляду справи на 22.09.2009р.

Проте, відповідач в судове засідання не з'явився, своїми процесуальними правами, наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Твердження відповідача, що судове рішення прийняте щодо позовних вимог, з якими відповідач не був ознайомлений (змінені позовні вимоги) та про які ні позивач, ні господарський суд відповідача не повідомили, судовою колегією суддів не беруться, оскільки, як вбачається із наданої позивачем в судове засідання 22.09.2009р. заяви про уточнення позовних вимог (т.4 а.с.173), зміст заявлених позивачем позовних вимог не змінився й вони відповідають вимогам, викладеним позивачем в прохальній частині позовної заяви (т.1 а.с.2), за виключенням того, що позивач, вказавши заборгованість в сумі 3571079,36 доларів США, не зазначив її гривневого еквіваленту, як це здійснено у позовній заяві, а також, вказавши кредитні договори, пор яких виникла заборгованість, зазначив лише загальною фразою про наступні зміни до відповідного договору, тоді як в прохальній частині позовної заяви позивач детально вказав кожний договір, яким вносились зміни до відповідного кредитного договору.

Доводи відповідача про те, що місцевий господарський суд прийняв рішення про права та обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі -                                     ТОВ "ВКП "Техногаз", що є безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів також не бере до уваги, враховуючи наступне.

Як видно з матеріалів справи, не зважаючи на те, що судом звернено стягнення на заставлене відповідачем майно, в зв'язку з невиконанням ТОВ "ВКП "Техногаз" зобов'язань за кредитними договорами, укладеними останнім з позивачем, разом з тим, ТОВ "ВКП "Техногаз" не є стороною у спірних правовідносинах, у межах яких позивач звернувся з відповідним позовом до відповідача.

Поручившись за виконання ТОВ "ВКП "Техногаз" обов'язків за кредитними договорами шляхом застави свого майна на користь позивача, відповідач ніс ризик за відповідне невиконання таких обов'язків за рахунок свого заставленого майна, а тому, рішення суду у даній справі, яким задоволено правомірні вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави, впливає тільки на обов'язки відповідача, а не                       ТОВ "ВКП "Техногаз", й лише зачіпає інтереси останнього, оскільки господарський суд першої інстанції не зобов'язував третю особу вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно спірного майна.

Відповідач також вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено без уваги факт визнання вимог позивача в складі вимог кредиторів у справі №5/65-09 про визнання ТОВ "ВКП "Техногаз" банкрутом, однак, правовідносини сторін у справі №7/159-09 не стосуються правовідносин, що склалися з позивачем та ТОВ "ВКП "Техногаз" в межах справи про банкрутство останнього.

Решта доводів апеляційної скарги є непереконливими, спростовується наведеним вище та не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 22.09.2009р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 22 вересня 2009року у справі № 7/159-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Вінниця - без задоволення.

2. Справу № 7/159-09 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - третій особі,

5 - в наряд.