Справа №-1-39/ 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

18 лютого  2010 року Баранівський районний суд Житомирської області  у  складі: головуючого – судді Головні В.П., секретаря   судових  засідань – ОСОБА_1,  з участю прокурора – Люлька  Д.В.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу по обвинуваченню:   ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   та  мешканця    ІНФОРМАЦІЯ_2,   працівника  ПСП ім..Шевченка с.  Радулино Баранівського  району,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не  військовозобов’язаного,   розлученого,  не  судимого,

за частиною 3  статті   185 КК України,

  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця    ІНФОРМАЦІЯ_5,   мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_2,   працівника  ПСП ім..Шевченка с.  Радулино Баранівського  району,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6,  військовозобов’язаного,   одруженого,  відповідно  до  статті   89  КК  України не  судимого,  

  за частиною 3  статті   185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

2  грудня  2009  року   о  23  годині    в  селі  Радулино   Баранівського району  Житомирської  області   ОСОБА_2 за попередньою змовою з      ОСОБА_3, перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп’яніння,    пошкодивши  вхідні  двері  проникли  в зерно сушку   ПСП ім..Шевченка  і   таємно   викрали    200  кілограмів   зерна  жита,  загальною  вартістю  200  гривень .

ОСОБА_2 та   ОСОБА_3  в судовому засіданні визнали вину  повністю і показали, що  зустрівшись ввечері  2  грудня  2009  року    вирішили  викрасти зерно  з  приміщення   зерносушки.  Взявши  на  фермі    4  мішки  та    коня  з  возом,  вони   приїхали   до    комори.  ОСОБА_2 залишився  на  дорозі  і  спостерігав  за  обстановкою,  а  ОСОБА_3    через  отвір  в  паркані  проник  на  територію  комори,  а  звідти  в  приміщення  зерносушки,  де      набрав  в  4  мішки  зерно  і  передав  їх    для  ОСОБА_2   Коли викрадене  зерно   збули  для   ОСОБА_4,  коня   і  воза   поставили  на  місце..

Крім визнання вини  підсудними  їх   вина  підтверджується  і  іншими  зібраними  по  справі  доказами,    а  саме:

-заявою  директора  ПСП ім..Шевченка   про  викрадення зерна   з   приміщення  зерносушки    даного  господарства / а.с.2/

-протоколом  огляду  місця  події,  згідно  з  яким    3  грудня  2009  в  господарстві  ОСОБА_4  було  виявлено  та  вилучено  чотири  мішки  зерна  жита.( а. с. 5, 15 ).

-протоколом  відтворення  обстановки  та  обставин  події,  згідно з  яким  4  січня  2010  року   ОСОБА_3  добровільно,  в  присутності  понятих  розповів,   що  ввечері 2  грудня  2009  року    разом  з ОСОБА_2, перебуваючи   в  стані  алкогольного  сп’яніння,    через вхідні  двері  проник  в  зерносушку   ПСП ім..Шевченка,   звідки     викрали    чотири   мішки    зерна  жита. /а.с.51-54/

-актом  та  довідкою,  виданою  ПСП  ім..Шевченка,  згідно     з  якими   при  зважуванні  зерна,  вилученого   у   ОСОБА_4 було  встановлено,  що в  4-х  мішках  знаходиться  200  кг  зерна,   вартість  одного  центнера   зерна   становить  100   гривень. / а.с.8, 15/

-2-

Суд кваліфікує дії  ОСОБА_2   та   ОСОБА_3І     за частиною 3  статті  185  КК Украни, оскільки вони  за  попередньою  змовою  групою  осіб,  з  проникненням  в  приміщення   таємно  викрали  чуже   майно.

Призначаючи вид і міру покарання   ОСОБА_2   та   ОСОБА_3І  ,        суд  враховує    роль  кожного  у  вчиненні  злочину,  ступінь  тяжкості     злочину,   що вони  щиро  покаялися,   раніше не  судимі,   за  місцем  проживання   та  роботи  характеризуються    виключно  позитивно,  вчинили  злочин  перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп’яніння.

Враховуючи,  що    ОСОБА_2   та   ОСОБА_3І     раніше    не  судимі,   щиро  покаялися,     позитивно  характеризуються  за  місцем  проживання  та  місцем  роботи,   викрадене  майно  має  невелику  вартість і  повернуто   власнику,   суд  прийшов  до  висновку,  що  їх   виправлення   та  перевиховання  можливі  без  ізоляції  від  суспільства,  а  тому находить  можливим  застосувати  до них    статтю  75   КК  України  та  звільнити   їх  від  відбування  покарання.

  Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

  ОСОБА_2   визнати  винним  за  частиною 3 статті  185  КК України    і призначити   йому  покарання   за  цим  законом -   три  роки  позбавлення    волі.

            На  підставі  статті  75  КК України звільнити ОСОБА_2         від  відбування покарання,  якщо він   протягом іспитового строку  тривалістю   один  рік    не  вчинить  нового злочину і  виконає      покладені на нього  судом обов’язки.

На підставі статті 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2      повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію  про зміну місця проживання і   роботи,   періодично   з’являтися     в  кримінально-виконавчу    інспекцію      на реєстрацію.                        

ОСОБА_3      визнати  винним  за  частиною 3 статті  185  КК України    і призначити   йому  покарання   за  цим  законом -   три  роки   позбавлення    волі.

           На  підставі  статті  75  КК України звільнити ОСОБА_3             від  відбування покарання,  якщо він   протягом іспитового строку  тривалістю   один  рік  і  шість   місяців   не  вчинить  нового злочину і  виконає      покладені на нього  судом обов’язки.

            На підставі статті 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3          повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію  про зміну місця проживання і   роботи,   періодично   з’являтися     в  кримінально-виконавчу    інспекцію      на реєстрацію.                        

          Строк  покарання  рахувати   засудженим  з  дня  проголошення  вироку.

Запобіжний  захід  до вступу  вироку  в  силу  залишити  засудженим  попередній- підписку  про  невиїзд.

Речовий  доказ   -    200    кг зерна  жита,  яке  зберігається  в  ПСП  ім.Шевченка с.Радулино  Баранівського  району,  залишити  останньому..  

  Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом  п’ятнадцяти діб з момента  його проголошення   через Баранівський районний суд.

Суддя