Окрема думка

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

справа № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703 цс 19)

19 листопада 2019 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 08 листопада 2019 року прийняла та призначила до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенко Ігор Іванович, про зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору банківського вкладу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року.

Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

2. Частина третя статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в чинній редакції (далі - ЦПК України) передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

3. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року вищезазначена справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

4. Постановляючи зазначену ухвалу Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтував підстави такої передачі тим, що ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку в своїй апеляційній скарзі на рішення Києво?Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року та у касаційній скарзі на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 червня 2017 року оскаржував судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикцій.

5. Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, зокрема, якщо учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

6. А саме, ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку зазначало, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

7. Однак відповідно до частини першої статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

8. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не заявлялося клопотань про закриття провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

9. Також ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку в своїх апеляційній та касаційній скаргах, заявляючи про порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб`єктної юрисдикції не просило закрити провадження у справі, а навпаки, просило відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а зустрічний позов ПАТ «КБ «Хрещатик» задовольнити.

10. Таким чином Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, помилково дійшов висновку про те, що відповідач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявляв про порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції як підставу для закриття провадження у справі.

11. Разом із цим Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою від 23 жовтня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду також з метою формування єдиної правозастосовчої практики.

12. Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

13. Частиною четвертою статті 404 ЦПК України, якою визначений порядок передачі справи на розгляд, зокрема, Великої Палати Верховного Суду встановлено, що про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 403 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.

14. Однак, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду належним чином не обґрунтувала свої мотиви щодо передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовчої практики.

15. Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

16. Отже, оскільки відсутні підстави для прийняття справи для продовження розгляду у Великій Палаті Верховного Суду належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б повернення цієї справи відповідній колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду, а не постановлення ухвали про прийняття та призначення її до розгляду.

Суддя В. В. Пророк