ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1144/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС-К» - Матросов О.О., адвокат (дов. від 20.11.2019),

відповідача - державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - Федоренко М.В., адвокат (ордер від 27.11.2019),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС-К»

на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2019 (суддя Удалова О.Г.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (колегія суддів: Коротун О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Дідиченко М.А.)

зі справи № 910/1144/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС-К» (далі - Товариство)

до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Підприємство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Одеська філії Підприємства),

про зобов`язання виконати в натурі умови договору.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про:

- зобов`язання відповідача виконати в натурі умови договору від 25.04.2017 на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів, укладеного сторонами, у повному обсязі;

- спонукання відповідача виконати зобов`язання, передбачене підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 договору від 25.04.2017 на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів, а саме, прийняти від позивача товар (Пластмасові вироби/Термопланшети, код, згідно ДК 021:2015 19520000-7, відповідно до специфікації від 25.04.2017, що є додатком № 1 до договору) в кількості 42 700 одиниці згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором, незалежно від надання замовлень на партію товару.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 25.04.2017 на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів, у зв`язку з нездійсненням відповідачем замовлення щодо постачання товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2019 до участі у справі № 910/1144/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Одеську філію Підприємства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2019 зі справи № 910/1144/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на те, що звернення відповідача, як покупця за договором до позивача, як постачальника із замовленням на поставку товару або його партії є обов`язковою передумовою виникнення у позивача обов`язку поставити товар. За умови ж відсутності такого замовлення строк виконання зобов`язання з поставки товару не настав, а отже, у відповідача не виник обов`язок прийняти товар.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судом апеляційної інстанції, який залишив без змін рішення суду першої інстанції, порушено приписи частини першої статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Апеляційний господарський суд невмотивовано не визнав обмежене у часі умовами договору та законом право покупця надавати замовлення на партію товару.

Судом фактично визнане право покупця шляхом надання або ненадання замовлень в односторонньому порядку змінювати умови договору в частині строку поставки товару або відмовитися від виконання договору, що прямо порушує норму зобов`язального права (приписи статті 525 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції безпідставно не враховані у розгляді справи правові позиції Верховного Суду України, викладені у постанові від 21.12.2016 зі справи № 905/2187/13.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25.04.2017 Підприємством як покупцем (в особі виконуючого обов`язки начальника Одеської філії Підприємства) та Товариством як постачальником укладений договір на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар: Термопланшети «Пластмасові вироби» за кодом ДК 021:2015 19520000-7 (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити такий товар у порядку та на умовах, визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у специфікації (додаток № 1 до цього договору, далі - специфікація), яка є його невід`ємною частиною.

Специфікацією, яка є додатком № 1 до Договору визначено, що позивач зобов`язувався поставити відповідачу Пластмасові вироби/Термопланшети у кількості 42 700 шт. загальною вартістю 2 946 300, 00 грн. (з ПДВ).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна цього договору становить 2 455 250,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 491 050,00 грн.

У розділі 5 Договору сторони погодили умови поставки товару.

Так, відповідно до пунктів 5.1, 5.3 Договору поставка товару здійснюється протягом терміну дії цього договору окремими партіями на підставі замовлення покупця. Покупець листом протягом 5 (п`яти) робочих днів після укладення цього договору повідомляє постачальника про відповідальну особу покупця, яка уповноважена надавати замовлення на партію товару.

Пунктом 5.4 Договору встановлений порядок надання замовлень та приймання - передачі товару, а саме:

- поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відправлення покупцем замовлення постачальнику на відповідну партію товару (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 Договору);

- замовлення на партію товару надається уповноваженою особою покупця, визначеною відповідно до пункту 5.3 цього договору (підпункт 5.4.2 пункту 5.4 Договору);

- замовлення на партію товару може надаватися засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою з обов`язковим надсиланням його оригіналу листом з повідомленням про вручення (підпункт 5.4.3 пункту 5.4 Договору);

- замовлення повинно містити наступне: найменування та комплектацію товару; одиниці виміру товару; кількість товару; загальну суму замовлення у гривнях з ПДВ; місце поставки товару; ПІБ, посаду та контактний телефон уповноваженої особи покупця, яка є відповідальною за прийняття партії товару (підпункт 5.4.4 пункту 5.4 Договору).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 Договору сторони закріпили право покупця надавати замовлення на партію товару. Водночас підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 Договору встановлений обов`язок покупця приймати поставлений товар (партію товару) згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 11.1 Договору останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, якщо такі є, і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ані Підприємство, ані Одеська філія Підприємства до постачальника із замовленнями на постачання товару або партії товару не зверталися. Вказана обставина учасниками справи не заперечувалася.

Зазначаючи про те, що дії відповідача щодо ненадання замовлень на поставку партії товару є ухиленням від виконання останнім зобов`язань за Договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

ЦК України:

частини перша та друга статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;

частина третя статті 13:

- не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

стаття 599:

- зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина перша статті 631:

- строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору;

стаття 689:

- покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу;

- покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства;

частини перша та друга статті 712:

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму;

- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша - п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

ГПК України (в редакції, чинній станом на час касаційного перегляду):

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

частина третя статті 310:

- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для зобов`язання відповідача виконати в натурі умови Договору, укладеного сторонами, у повному обсязі, а також для спонукання відповідача виконати зобов`язання, передбачене підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 Договору, а саме, прийняти від позивача товар (Пластмасові вироби/Термопланшети, код, згідно ДК 021:2015 19520000-7, відповідно до специфікації від 25.04.2017, що є додатком № 1 до договору) в кількості 42 700 одиниці згідно з видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених Договором, незалежно від надання замовлень на партію товару.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що згідно з умовами Договору поставка товару або його партії здійснюється виключно на підставі відповідного замовлення, наданого відповідачем позивачу. Звернення відповідача, як покупця за договором до позивача, як постачальника із замовленням на поставку товару або його партії є обов`язковою передумовою виникнення у позивача обов`язку поставити товар. За умови ж відсутності такого замовлення строк виконання зобов`язання з поставки товару не настав, а, отже, у відповідача не виник обов`язок прийняти товар.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Так, відповідно до приписів частини другої статті 689 ЦК України покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи залишили поза увагою ними ж встановлені обставини про те, що Договір укладений на закупівлю/поставку товарів за результатами проведених торгів; за умовами Договору постачається товар одного виду (пластмасові термопланшети), розміру, при цьому загальна кількість товару, ціна за одиницю та ціна Договору визначені сторонами безпосередньо у Договорі та у специфікації до нього (додаток № 1).

Що ж стосується замовлення покупця, то останнє стосується безпосередньо визначення кількості одиниці товару в конкретній партії та строку її (партії) поставки, проте в межах строку Договору.

Судами також залишені поза увагою приписи частини першої статті 631 ЦК України, відповідно до якої строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

При цьому, як унормовано статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, одностороння відмова від зобов`язання є неправомірною (за винятком, коли така відмова передбачена договором або законом) незалежно від того, чи виражена вона відповідною активною дією зобов`язаної сторони чи бездіяльністю, зокрема, невчиненням передбачених Договором дій, направлених на його виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599).

Суди у вирішенні спору не врахували й те, що укладаючи Договір про поставку товару, погоджуючи його умови, Товариство як постачальник за Договором (переможець публічних закупівель, з яким укладено договір про закупівлю згідно із Законом України «Про публічні закупівлі») мало «виправдане очікування» стосовно того, що публічна закупівля (придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим законом) відбулася, відповідно товар буде прийнятий та оплачений відповідачем як покупцем за Договором.

Заслуговує на увагу також і слушне посилання скаржника на те, що визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за Договором фактично призводить до зміни ним умов Договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання його умов.

Водночас суди попередніх інстанцій залишили поза увагою умови пункту 1.3 та підпункту 7.2.3 пункту 7.2 Договору, якими передбачено право покупця зменшувати обсяг закупівлі товару та загальну вартість (ціну) Договору залежно від реального фінансування видатків та (або) виробничої потреби покупця.

Отже, з метою правильного вирішення спору, судам насамперед, належало:

- з`ясувати причини, за яких, як встановлено судами, відповідач не здійснював замовлення партій товару у межах дії Договору;

- дослідити наявність підстав для зменшення покупцем обсягу закупівлі та загальної вартості (ціни) Договору у відповідності до його умов та вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;

- встановити наявність або відсутність порушеного права позивача станом на час звернення з позовом до суду, відповідно, наявність чи відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог залежно від встановлених фактичних обставин.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, Суд відхиляє як необґрунтовані доводи Підприємства, викладені у відзиві на касаційну скаргу про законність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і, в залежності від встановленого, та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕКС-К» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 зі справи № 910/1144/19 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов