Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 591/3250/16-ц

провадження № 61-32382св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя- доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Семеній Л. І., Кононенко О. Ю., Бойка В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет застави та вилучення транспортного засобу.

Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 910.23630, за умовами якого ОСОБА_1 надано у борг 72 785,25 грн зі сплатою 17,99 % річних на строк 60 місяців для придбання транспортного засобу марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ.

12 серпня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений договір застави транспортного засобу марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Суми. Зазначений договір застави транспортного засобу посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т. Я. Відомості про заставу цього транспортного засобу 13 серпня 2013 року внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

09 квітня 2014 року ОСОБА_1 зняв з обліку транспортний засіб марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який 16 квітня 2014 року на підставі довідки - рахунку від 10 квітня 2014 року НОМЕР_3 він був зареєстрований за ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), а 08 вересня 2015 року на підставі довідки - рахунку від 01 вересня 2015 року ААЕ № 305104 - за ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_5 ).

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 26 травня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 71 336,42 грн, яка складається із основної заборгованості - 45 247,51 грн, простроченої заборгованості - 8 756,15 грн, прострочених процентів - 16 713,04 грн та строкових процентів - 619,72 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 131-135, том 1) банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 71 336,42 грн та у рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором від 12 серпня 2013 року № 910.23630, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , і вилучити його у ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2017 року у складі судді Кривцової Г. В. позов ПАТ «Ідея Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором від 12 серпня 2013 року № 910.23630 в сумі 71336,42 грн.

У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 71 336,42 грн, яка підлягає стягненню на користь банку. Вирішуючи спір в частині звернення стягнення на предмет застави суд виходив із того, що ОСОБА_2 набув право власності на спірний автомобіль у встановленому законом порядку, а тому є добросовісним набувачем, договір купівлі-продажу транспортного засобу у встановленому законом порядку недійсними не визнавався, вимога про звернення стягнення на предмет застави - спірний автомобіль, добросовісним володільцем і власником якого на даний час є інша особа (не позичальник) - ОСОБА_4 , та вимога про вилучення автомобіля у власника - ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Ідея Банк» задоволено.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2017 року в частині незадоволених вимог про звернення стягнення на предмет застави та вилучення автомобіля скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову в цій частині.

У рахунок погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ «Ідея Банк» у розмірі 71 336,42 грн за кредитним договором від 12 серпня 2013 року № 910.23630 звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки ЗАЗ, модель ТF69Y0 ЗНГ, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом надання ПАТ «Ідея Банк» дозволу на його продаж будь-якій третій особі - покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, для чого надано ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, у тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах Міністерства внутрішніх справ України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу - власника, які пов`язані з відчуженням автомобіля тощо).

Вилучено у ОСОБА_2 предмет застави - автомобіль марки ЗАЗ, модель ТF69Y0 ЗНГ, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 та передано ПАТ «Ідея Банк» на період до його реалізації.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позичальник порушив обов`язок щодо повернення кредиту, тому вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими. Встановлена судом першої інстанції обставина перереєстрації транспортного засобу на інших осіб не є перешкодою для задоволення вимог банку про звернення стягнення на предмет застави, оскільки відповідно до положень статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Одночасне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави не є подвійним стягненням.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про стягнення кредитної заборгованості не оскаржувалося, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У червні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що він є добросовісним власником спірного транспортного засобу, а тому підстави звернення стягнення на цей автомобіль у банку відсутні. Одночасне стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави призведе до подвійного стягнення кредитної заборгованості.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У червні 2018 року ПАТ «Ідея Банк» подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначав про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та відсутність підстав для його скасування.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Зарічного районного суду м. Суми.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року суддя-доповідач Кривцова Г. В. заявила самовідвід.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 серпня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 910.23630, за умовами якого ОСОБА_1 надано у борг 72 785,25 грн зі сплатою 17,99 % річних на строк 60 місяців для придбання транспортного засобу марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ.

12 серпня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладений договір застави транспортного засобу марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Суми. Зазначений договір застави транспортного засобу посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т. Я. Відомості про заставу цього транспортного засобу 13 серпня 2013 року внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

09 квітня 2014 року ОСОБА_1 зняв з обліку транспортний засіб марки ЗАЗ, модель TF69Y0 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 16 квітня 2014 року на підставі довідки - рахунку від 10 квітня 2014 року ВІА № 373357 , він був зареєстрований за ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_4 ). 08 вересня 2015 року на підставі довідки - рахунку від 01 вересня 2015 року ААЕ № 305104 цей автомобіль зареєстрований за ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_5 ).

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 26 травня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 71 336,42 грн, яка складається із основної заборгованості - 45 247,51 грн, простроченої заборгованості - 8 756,15 грн, прострочених процентів - 16 713,04 грн та строкових процентів - 619,72 грн.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

За змістом статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1 Закону України «Про заставу», статтею 572 ЦК України установлено, що застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» та статті 589 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи (частина перша статті 27 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до частин першої та другої статті 590 ЦК України звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом або договором. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 параграфа 5 договору застави транспортного засобу передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором та/або цим договором; виявлення заставодержателем погіршення стану предмета застави, або зменшення його вартості понад нормальний фізичний знос, або фактичної часткової відсутності предмету застави; смерті заставодавця та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У пункті 2 параграфа 5 договору застави транспортного засобу сторони погодили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмета застави третій особі.

Отже, у договорі застави транспортного засобу від 12 серпня 2013 року, укладеному між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , міститься застереження, яке передбачає, що заставодержатель може звернути стягнення на предмет застави у позасудовий спосіб - шляхом його продажу третій особі.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що застава зберігає силу у випадку переходу права власності на предмет застави до третьої особи, тобто після переходу права власності на спірний транспортний засіб до ОСОБА_2 застава не припинилася. Разом із цим, апеляційний суд не дослідив умови договору застави транспортного засобу та не звернув увагу на наявність у ньому застереження про те, що звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, є позасудовим способом захисту, у зв`язку із чим позовні вимоги ПАТ «Ідея Банк» у цій частині не підлягають задоволенню.

Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 зазначав про те, що одночасне стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави призведе до подвійного стягнення. Проте такий довід касаційної скарги не ґрунтується на нормах закону, оскільки звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. А задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, тому що домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Проаналізувавши підстави звернення банку до суду з позовом, норми цивільного законодавства України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та положення договору застави транспортного засобу, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково звернув стягнення на предмет застави шляхом надання ПАТ «Ідея Банк» дозволу його продаж будь-якій третій особі - покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності. У зв`язку з цим рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року в частині звернення стягнення на предмет застави та вилучення транспортного засобу у ОСОБА_2 підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові.

Врахувавши вищевикладене та положення підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції, крім іншого, має бути висновок про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ПАТ «Ідея Банк» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та оскаржувало його в частині звернення стягнення на предмет застави і вилучення транспортного засобу. Оскільки колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову банку у позові в цій частині, то рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судового збору по 1 515,80 грн з кожного теж підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2017 року про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки ЗАЗ, модель ТF69Y0 ЗНГ, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» дозволу його продаж будь-якій третій особі - покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, для чого надано Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, у тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах Міністерства внутрішніх справ України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу - власника, які пов`язані з відчуженням автомобіля тощо), та про вилучення у ОСОБА_2 предмета застави - автомобіля марки ЗАЗ, модель ТF69Y0 ЗНГ, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , та передачі Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації і стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» судового збору по 1 515,80 грн з кожного за розгляд справи в апеляційному порядку, скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

У позові Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки ЗАЗ, модель ТF69Y0 ЗНГ, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_1 та вилучення цього транспортного засобу у ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк