ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.07.06 р. Справа № 17/149
Господарський суд Донецької області у складі судді В.М. Татенко
при секретарі судового засідання Пасічник О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Данілова О.М. довір.
від відповідача: Чупрін В.П. довір.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко”, м. Маріуполь
про стягнення 1’088,01 доларів США
СУТЬ СПОРУ :
Державне підприємство „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко”, м. Маріуполь про стягнення 1’088,01 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем суми нарахованої за ставкою 20% податку на додану вартість (ПДВ) за рахунками № 12556-В від 10.12.2004р., № 12628-В від 13.12.2004р., № 12701-В від 14.12.2004р., № 12823-В від 16.12.2004р., № 12877-В від 20.12.2004р., № 12900-В від 21.12.2004р., № 12942-В від 22.12.2004р., № 13047-В від 24.12.2004р., № 13097-В від 27.12.2004р., № 13149-В від 28.12.2004р., № 13232-В від 29.12.2004р., № 13288-В від 30.12.2004р., № 13324-В від 31.12.2004р., № 13390-В від 31.12.2004р., № 13452-В від 31.12.2004р., № 13555-В від 31.12.2004р. в сумі 1088,01 доларів США, які позивачем були пред’явлені відповідачу для оплати вартості послуг за договором № 25-6/241 укладеним сторонами 04.06.2004р., на невиконання підпунктів 6.2.2 та 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі – “Закон”), а також на договір № 25-6/241 від 04.06.2004р. з додатками та додатковими угодами, рахунки на оплату, рознарядки, розрахунок суми боргу.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідач надав відзив на позов, яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на неправомірність застосування позивачем при розрахунках ставки ПДВ 20% та вважає, що надані позивачем послуги мають бути віднесені до таких, що використані та спожиті за межами митної території України і до яких має застосовуватись ставка ПДВ - 0% відповідно до п.п. 6.2.2, 6.2.4 Закону, оскільки організацію перевалки та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, що належать нерезиденту – фірмі “LN METALS INTERNATIONAL LTD”, Великобританія, відповідач здійснював від імені та за дорученням зазначеної Великобританської фірми на підставі договору доручення № Э-04/003 від 09.06.2004р. У додатку до відзиву на позов відповідач повідомив, що 09.06.2004р. між позивачем та “LN METALS INTERNATIONAL LTD”, Великобританія, укладено договір № 25-6/195 про надання послуг по обслуговуванню операцій по перевалці імпортних вантажів. Відповідно до п. 3.4 додатку до зазначеного договору рахунок передається вантажовласнику (“LN METALS INTERNATIONAL LTD”) через експедитора (ТОВ „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко”). У зв’язку з викладеним, ТОВ „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко” вважає, що являється неналежним відповідачем по справі, так як відповідальною по сплаті сум, заявлених у позові є фірма “LN METALS INTERNATIONAL LTD”, Великобританія.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ :
04.06.2004р. між ДП „Маріупольський морський торговельний порт” („Порт”) та ТОВ „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко” („Експедитор”) укладено договір № 25-6/241, строком дії до 31.12.2004р.
Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатками та додатковою угодою, підписаною обома сторонами.
Згідно п. 1 договору його предметом є організація і обслуговування Портом операцій по перевалці експортно-імпортних вантажів вантажовласників на умовах, передбачених у додатках №№ 1 – 5 до цього договору, які є невід’ємною його частиною.
У пункті 3.10 додатку № 2 до договору сторони обумовили валюту платежу (гривні України чи долари США) в залежності від того, кому належать вантажі – резиденту чи нерезиденту. При цьому оплата за обробку вантажів іноземних держав мала проводитись експедитором (ТОВ „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко”) у доларах США, які повинні перераховуватись останнім за дорученням його клієнтів на банківські рахунки порту. На виконання умов цього договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки з рознарядками, в яких зазначено, що платником є ТОВ „ТЕК „Марін Еко” за договором № 25-6/241 від 04.06.2004р. в доларах США за дорученням фірми “LN METALS INTERNATIONAL LTD”.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач як експедитор відповідного вантажовласника за його дорученням зобов’язався виконувати на його користь певний комплекс транспортно-експедиційних послуг відповідно до “Правил здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 21.09.1993р.
09.06.2004р. відповідачем та фірмою “LN METALS INTERNATIONAL LTD”, Великобританія був укладений договір доручення № Э-04/003, за яким відповідач (повірений) зобов’язався від імені, за дорученням та за рахунок фірми “LN METALS INTERNATIONAL LTD” (довіритель) здійснювати організацію перевалки та транспортно-експедиційне обслуговування експортних та імпортних вантажів довірителя. Згідно п. 3.1.6 договору за окремими дорученнями довірителя і за його рахунок організовує в порту перевалку вантажу, його маркірування, ремонт тари, зважування, здачу вантажу на місці та інші операції, пов’язані з перевалкою експортно-імпортних вантажів. Тим самим підтверджується, що відповідач здійснюючи транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних вантажів фірми “LN METALS INTERNATIONAL LTD” діяв від імені та за рахунок останнього як повірений (експедитор).
Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України відносини доручення передбачають, що повірений діє від імені і за рахунок довірителя.
Враховуючи той факт, що стосовно обробки у ДП „Маріупольський морський торговельний порт”, який належить “LN METALS INTERNATIONAL LTD”, Великобританія, відповідач діяв виключно як повірник зазначеної фірми, яка відповідно до вимог Глави 68 ЦК України набула усі права щодо наданих позивачем послуг та має нести відповідні зобов’язання, у тому числі і щодо розрахунків за отримані послуги, суд вважає, що вимоги позивача про оплату будь-якої заборгованості за ці роботи (послуги) безпосередньо до відповідача, а не до зазначеної фірми безпідставні.
До того ж слід зазначити, що пред’явивши відповідачу для оплати послу рахунки саме у доларах США позивач, таким чином погодився з тим, що відповідач у цьому випадку мав перерахувати відповідні суми діючи від імені в інтересах та за рахунок іноземної фірми “LN METALS INTERNATIONAL LTD”, тобто – за дорученням останньої.
Враховуючи наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –
В И Р I Ш И В :
У задоволені вимог Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-експедиційна компанія „Марін Еко”, м. Маріуполь про стягнення 1’088,01 доларів США відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя Татенко В.М.
- Номер:
- Опис: визнання частково недійсним повідомлення-рішення
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 17/149
- Суд: Господарський суд Сумської області
- Суддя: Татенко В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.10.2003
- Дата етапу: 06.11.2003