Справа № 2 - 22 2007 року.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
„19" лютого 2007 року Володарський районний суду Київської області
в складі:
головуючого судді Юзвика М.М.
при секретарі Поліщук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка
справу за позовом ОСОБА_1
до ЗАТ "Сільгосптехніка" смт. Володарка, вул. Зарічна, 102 Київської області про погашення невиплаченої заробітної плати та компенсації за затримку виплати заробітної плати, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди
встановив:
Позивач ОСОБА_1 27.11.2006 року звернувся в Володарський районний суд Київської області з названою позовною заявою, посилаючись на те, що 02.02.2006 року він відповідно до наказу №8-К був прийнятий на роботу у ЗАТ Сільгосптехніка" по трудовій угоді охоронником в с Гор.-Косівка Володарського району Київськоїх області. Згідно наказу №63-К/1 від 01.08.06 року він був звільнений з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КзпП України, але відповідачем не було йому виплачено заробітну плату і не було видано трудову книжку в установленому законом порядку.
Лише на початку листопада місяця 2006 року йому передали трудову книжку, а заборговану зарплату йому не виплачено по даний час, незважаючи на його неодноразові звернення. По цій причині він поніс матеріальні витрати. Крім того йому завдано моральної шкоди поскільки він не зміг влаштуватися на роботу і в нього була порушена душевна рівновага, підвищена знервованість, він не може спокійно спати. Він змушений був звернутися за медичною допомогою у Володарську ЦРЛ, де перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: синдром вегетативної дисфункції стресового походження. Артеріальна гіпертензія, що знаходиться в причинному зв'язку з неправомірними діями відповідача. Просив стягнути з відповідача ЗАТ"Сільгосптехніка" на його користь 600 гривень невиплаченої зарплати за липень місяць 2006 року 2 400 гривень компенсації за затримку виплати зарплати за серпень, вересень, жовтень, листопад місяці 2006 року. Стягнути з ЗАТ'Сільгосптехніка" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1800 гривень відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати в сумі 300 гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, змінивши суму позовних вимог, а саме: 1452грн.56 коп. за три місяці вимушеного прогулу, 2 000 грн. відшкодування моральної шкоди, 648 грн. - сума заборгованої до виплати зарплати.
Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог позивача не визнала в частині відшкодування моральної шкоди та виплати суми за час вимушеного прогулу в розмірі 1452,56 гривень.
2
Заслухавши сторони, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача слід задоволити частково.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 2.02.2006 року відповідно до наказу №8-К був зарахований у ЗАТ"Сільгосптехніка" смт. Володарка Київської області по трудовій угоді охоронником відділку в с. Гор. - Косівка Володарського району Київської області. Згідно наказу №63-К/1 від 1.08.2006 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням відповідно ст. 38 КЗпП України. Після звільнення позивачу відповідачем не було проведено розрахунку та виплачено заробітної плати за липень місяць 2006 року, а також не було видано в установленому Законом порядку трудової книжки. На неодноразові звертання позивача до адміністрації відповідача, позивачу лише в двадцятих числах жовтня місяця 2006 року було видано трудову книжку. Заборговану до виплати заробітну плату та розрахункових так і не було виплачено незважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача.
Крім того, неправомірними діями відповідача, позивачу було спричинено моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.
Представник відповідача, визнаючи частково позовні вимоги в частині не виплати заробітної плати в судовому засіданні ствердила, що він перебував у трудових відносинах із ЗАТ'Сільгосптехніка" і працював охоронником відділку №2 с. Гор.-Косівка. З ним також був укладений договір про матеріальну відповідальність.
Після 27.07.2006 року на складі ПММ в с. Гор.-Косівка було проведені контрольні заміри схоронності паливо - мастильних матеріалів, коли охорону здійснював позивач. По цьому випадку був складений акт і відповідачу було запропоновано добровільно написати заяву про звільнення, що він і зробив. Позивач не 'звертався до відповідача про видачу йому трудової книжки зразу ж після звільнення, а лише в жовтні місяці. Представник відповідача ствердила також, що вона не має доказів про повідомлення позивача, щоб він отримав трудову книжку. Через нестачу паливо - мастильних матеріалів був виданий наказ про відшкодування збитків позивачем у сумі 986 грн., але позивача не було ознайомлено із змістом цього наказу спочатку, а тільки пізніше.
Згідно вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше слідуючого дня після пред'явлення звільненим робітником вимог про розрахунок. Про не нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У випадку спору про розмір сум, належних працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган у всякому разі зобов'язаний у вказаний у даній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідачем цього не було зроблено.
Крім того в судовому засіданні представником відповідача не було наведено доказів прямої вини позивача заподіяній шкоді по паливо - мастильних матеріалах, а позивачем не наведено доказів, що шкода спричинена не з його вини.
Відповідно вимог ст. 117 КЗпП України у випадку не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки вказані в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розміри підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як ствердив у судовому засіданні позивач, сам особисто він працював у відповідача до 1.08.2006 року. 19.10.2006 року він подав відповідачу письмову заяву про видачу трудової книжки і фактично отримав трудову книжку 26.10.2006 року та виписку наказу про звільнення, де поставив підпис про отримання трудової книжки.
Таким чином, фактично відповідачем допущено трьохмісячний строк проведення розрахунку з позивачем.
з
Відповідно до п.32 Постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 із змінами,
внесеними Постановою Пленуму від 1 квітня 1994 року №4 "Про практику розгляду судами
трудових спорів" оскільки згідно ст. 235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги
працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають в
тому разі і за той період, коли з власника чи уповноваженого ним органу була затримана
видача трудової книжки або неправильне формування причин звільнення в трудовій книжці
перешкоджало працевлаштуванню працівника
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи -невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки він визначається загальними правилами обчислення середнього заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менше двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час.
З наявної в матеріалах справи довідки наданої відповідачем вбачається, що позивачу за останні два календарні місяці його роботи в червні та липні 2006 року була відповідно нарахована зарплата в сумі 480,40грн.+354,98 грн:2=417,69 ГРН., що становить відповідно середньомісячний заробіток.
Відповідно, позивачу відповідачем повинно біти виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою видачі трудової книжки за період: серпень, вересень, жовтень місяці 2006 року виходячи з розрахунку 417,69 грн.х 3 місяці, що становить суму 1253,07 грн., яка підлягає до виплати позивачу.
Відповідач зобов'язаний виплатити позивачу заборговану до виплати зарплату за липень 2006 року в сумі 354,98 гривень.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду, яку він оцінив у сумі 2000 гривень, як він ствердив у судовому засіданні "така вартість його здоров'я".
Відповідно вимог п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р.№4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичниій чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивачем у судовому засіданні не наведено конкретно в чому відповідно до чинного законодавства полягає заподіяння йому моральної шкоди, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивач обґрунтовує свої вимоги заподіяння йому моральної шкоди тією обставиною, що він з 19.10.2006 року по 23.10.2006 року перебував на лікуванні в ЦРЛ.
Юридично оцінюючи вказані обставини справи, суд прийшов до висновку, що такий стан виник у нього уже після подачі ним письмової заяви про видачу трудової книжки, що безпосередньо зв'язано з обставинами справи.
Підлягає до задоволення і вимога позивача про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат у вигляді отримання юридичної допомоги в сумі 300 гривень, що підтверджено ксерокопією квитанції адвоката ОСОБА_2, та угодою на ведення цивільної справи.
Керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" від
24.03.1995 року №108/95 ВР, Постановою Пленуму ВС України від 31.03.1995 року №4,
Постановою Пленуму ВС України від 6.11.1992 р.№9 із змінами,
ст. ст. 10,60,212,213 ЦПК України, суд, -
4
ВИРІШИВ:Позовну заяву ОСОБА_1 до ЗАТ "Сільгосптехніка" про погашення невиплаченої заробітної плати та компенсації за затримку виплати заробітної плати, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди - задоволити частково.
Стягнути з відповідача - закритого акціонерного овариства "Сільгосптехніка" на користь ОСОБА_1 354 грн.98 коп. (триста п'ятдесят чотири грн.) невиплаченої заробітної плати за липень місяці 2006 року та компенсації за затримку виплати заробітної плати в сумі 1253 грн.07 коп.
Стягнути з відповідача ЗАТ"Сільгосптехніка" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1.08.2006 по 1.11.2006 року в сумі 1253,07 гривень.
Стягнути з ЗАТ "Сільгосптехніка" на користь ОСОБА_1 1000 грн., заподіяної йому моральної шкоди та 300 гривень судових витрат за юридичні послуги.
Стягнути з ЗАТ"Сільгосптехніка" на користь держави державне мито в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: М.М. Юзвик.