Справа № 1-226/2009 p.

ВИРОК

Іменем України

20 липня 2009 року

Ірпінський міський суд Київської області у складі: головуючого: Сливи Ю.М.,

при секретарі: Гордієнко І.С.,

з участю прокурора: Галущенко О.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по обвинуваченню: Прокурора Олега Федоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: - вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18.11.2008 року за ст. 187 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі, у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2008 року близько 14.00 годин (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_3, перебуваючи у будинку №5 по вул.  3-го Інтернаціоналу в м. Ірпіні Київської області, повторно, з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, яке виразилось у тому, що він узяв на кухні кухонного ножа та погрожуючи ним власнику будинку ОСОБА_4, заволодів золотим ланцюжком 583 проби, вагою 57, 12 г, вартістю 6625, 92 гривень, та золотим хрестиком 583 проби вагою 8, 85 г, вартістю 1026, 6 гривень, які належать останньому, чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 7 652, 52 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_3 привласнив та розпорядився ним на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєному злочині визнав повністю та показав, що 15.11.2008 року близько 14.00 год., він проходив по вул.  Ш-го Інтернаціоналу в м. Ірпені разом із своєю дівчиною ОСОБА_5. Дівчина показала йому на будинок, де живе ОСОБА_4 та сказала, що той її образив. Він вирішив поговорити з пртерпілим, щоб він вибачився у ОСОБА_5. Зайшов до потерпілого у будинок, вони сіли на кухні, де він почав переконувати того про необхідність вибачитись. Однак потерпілий відмовився вибачатись. У зв'язку з цим він взяв зі столу ножа та сказав, що потерпілий повинен вибачитись. Однак потерпілий знову відмовився. У цей момент, він тримаючи напроти потерпілого ножа, побачив у того на шиї золотий ланцюжок з хрестиком та наказав віддати ланцюжок. При цьому сказав, що поверне його тоді, коли потерпілий вибачиться перед ОСОБА_5. Після цього вони вийшли на вулицю, де згодом його затримали працівники міліції, завезли у райвідділ та, в присутності понятих, вилучили золотий ланцюжок і хрестик потерпілого. Стверджує, що ланцюжок та хрестик потерпілого він забирав з метою присвоїти їх собі. Щиро кається у вчиненому, та просить суворо його не карати, оскільки він зробив належні висновки і більше ніколи не стане на злочинний шлях.

У зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнанням кваліфікації його дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене допитом підсудного.

Органами досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений повторно.

Обираючи міру покарання, суд, враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має молодий вік, його батько є інвалідом 3-ї групи.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину; відсутність тяжких наслідків від скоєння даного злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд по справі не знаходить.

При обранні міри покарання щодо підсудного ОСОБА_3 суд, керуючись ст. 375 КПК України, вважає за необхідне застосувати ст. 69 КК України, обравши покарання в межах призначеного йому вироком Ірпінського міського суду Київської області від 03.04.2009 року, оскільки зі змісту ухвали колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 10.06.2009 р., не вбачається, що вказаний вирок був скасований за м'якістю призначеного йому покарання.

При цьому суд враховує, що підсудний кається у вчиненому злочині, тяжких наслідків від його скоєння не настало, при цьому ОСОБА_3 має молодий вік, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його батько є інвалідом 3-ї групи, за даних обставин, суд вважає за необхідне обрати щодо нього покарання у вигляді позбавлення волі, але застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті передбаченої за вчинений ним злочин. Крім того, з урахуванням вищевказаних підстав, суд вважає за необхідне не призначати додаткове покарання, що передбачене санкцією цієї ж статті, а саме: конфіскації майна.

Оскільки по справі встановлено, що підсудний ОСОБА_3 вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18.11.2008 року засуджений за ст. 187 ч.1 КК України на З роки позбавлення волі, а злочин по даній справі він вчинив до постановления вказаного вироку, суд вважає за необхідне, остаточно призначити йому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Прокурора Олега Федоровича визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України та призначити йому покарання по цій статті, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за цим та за попереднім вироком Ірпінського міського суду Київської області від 18.11.2008 року, визначити Прокурору Олегу Федоровичу остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 залишити без змін, тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання з 16.11.2008 року, при цьому зарахувати час перебування його під вартою з 08.08.2008 року по 18.08.2008 рік.

Стягнути з Прокурора Олега Федоровича на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 730 грн. 15 коп. за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі, а саме: золоті ланцюжок та хрестик, а також 2 кухонні ножі, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4, залишити у його користуванні.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.