Справа № 1-218/2009 p.

ВИРОК

 Іменем України

23 липня 2009 року Іртиський міський суд Київської області у складі:

головуючого: Сливи Ю.М.,

при секретарі: Гордієнко І.С.,

з участю прокурора: Галущенко О.В.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по

обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого заправником ТОВ «WOK», який мешкає за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с Гаврилівна, вул.  Шевченка, б. 6, кв. 24, раніше судимого:

•   -     вироком Ленінградського районного суду м. Києва від 19.03.1998 року за ст.ст. 140 ч.3, 145 ч. 1, 42 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

•   -     вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2002 року за ст. 141 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

•   -     вироком Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2005 року за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України на 5 років позбавлення волі; Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.12.2008 року ОСОБА_2 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 03 місяці 26 днів.

в скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2009 року, близько 23.30 годин (точний час слідством не встановлено), ОСОБА_2, знаходячись у автомобілі «Чері QQ 613», який рухався під керуванням потерпілого ОСОБА_3 біля б. 134 по вул.  Києво-Мироцька у м. Бучі Київської області, вирішив заволодіти його майном шляхом застосування погроз насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого. Реалізуючі свої злочинні, протиправні наміри, ОСОБА_2, приставив до горла потерпілого лезо заздалегідь приготовленого ним ножа, чим викликав у ОСОБА_3 враження, що будь-яка протидія може бути небезпечною для життя чи його здоров'я. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_3 гроші в сумі 980 гривень, чим причинив потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному злочині та цивільний позов визнав повністю та показав, що 09.02.2009 року близько 23.30 години він вирішив поїхати до свого брата. Сівши у таксі він назвав таксисту адресу. Однак таксист його привіз не туди. Обурившись, він приставив до горла таксиста ніж та наказав віддати гроші. Потерпілий дав йому гаманець. Гроші з гаманця він поклав у кишеню, а гаманець викинув у автомобілі. Далі його затримали інші таксисти. Щиро кається у вчиненому та просить суворо його не карати, оскільки він зробив належні висновки і більше ніколи не стане на злочинний шлях.

У зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнанням кваліфікації його дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене допитом підсудного.

Органами досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. 1 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.

Оскільки, відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення, а у обвинувальному висновку не зазначено, що підсудний вчинив даний злочин знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що обтяжуюча обставина вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння не може бути застосована.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину; добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає рецидив злочинів.

При обранні міри покарання суд, враховуючи тяжкість скоєного підсудним злочину, дані про його особу, пом'якшуючі та обтяжуючу обставини, а також те, що злочин він вчинив у період відбування покарання, вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки потерпілий подав до суду заяву про те, що йому відшкодовані всі збитки, однак у судове засідання не з'явився, суд вважає за необхідне позов залишити без розгляду.

Щодо підсудного суд застосовує ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин у період відбування покарання призначеного попереднім вироком. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України і призначити йому покарання по цій статті у вигляді 4 років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 21.06.2005 року, остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 10.02.2009 року.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироку законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

Цивільний позов слід залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 243 грн. 38 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи.

Речові докази по справі, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області, а саме: розкладний ніж, знищити; всі інші, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2, залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення.