Справа №2а-2217

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.,

при секретарі Юда М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Конотопі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить зобов»язати управління Пенсійного фонду України у м.Конотопі нарахувати йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки в сумі 3632 грн. 90 коп. Вимоги обґрунтовує тим, що він використовує пільгу передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2006-2007 роках вказана допомога йому взагалі не виплачувалася, а з січня 2008 року — виплачувалася лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Таким чином, загальний розмір недоплаченої державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 1 січня 2007 року по вересень 2009 року становить 3632 грн. 90 коп. Крім того, просить також поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки про їх порушення дізнався лише на початку серпня 2007 року після висвітлення у засобах масової інформації рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України у м.Конотопі заяву про розгляд справи без участі їх представника, у задоволенні вимог просять відмовити. Із наданих письмових заперечень вбачається, що управління ПФУ у м.Конотопі визнає, що позивач має право, як дитина війни, на отримання щомісячної державної соціальної підтримки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В той же час, заперечуючи проти позову посилаються на статтю 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено, що фінансування виплат проводиться із Державного бюджету України. Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71, 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Тобто вимоги позивача щодо виплати йому підвищення пенсії, як дитині війни за період з 01.01.07 по 08.07.07 є такими, що суперечать чинному на той час законодавству. Щодо проведення виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.07 по 01.01.08, то вказані виплати не проводилися у зв"язку з тим, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був відсутній. У зв"язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз'ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання, пов"язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни, буде вирішено у законодавчому порядку і підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначено, що "дітям війни" до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та позивачу проводилася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у зазначеному розмірі. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, передбачалося внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі і до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним Судом України рішення) проводилися відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що управління ПФУ у м.Конотопі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивача. Крім того, просять застосувати строк позовної давності, тому як про розмір підвищення пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, тобто з 1 січня 2006 року. Також вважають безпідставним посилання позивача при обчисленні розміру державної соціальної підтримки як дитині війни на ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"зкове державне пенсійне страхування", оскільки, відповідно до ч. 3 вказаної статті даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, передбачених вказаним законом та не може застосовуватися при нарахуванні державної соціальної підтримки.

 Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни та має право на пільги, встановлені законодавством для дітей війни.

Даний факт відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", будь-які інші нормативно-правові акти, які б визначали вказаний розмір або встановлювали інший розмір мінімальної пенсії за віком, відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не заслуговують на увагу, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсій за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 7 вказаного закону визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладено на управління Пенсійного фонду України у м.Конотопі, яке і має бути відповідачем по даній справі. Щодо нарахувань за 2007 рік.

Судом встановлено, що у 2007 році нарахування і виплата державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни відповідачем не проводилася.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Статтею 111 вказаного закону визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), атому, згідно ч. 2 ст. 152 Конституції втратило чинність.

Отже, на переконання суду, до 09.07.2007 року з боку управління ПФУ у м.Конотопі не було допущено порушення прав позивача щодо непроведениям нарахування державної соціальної підтримки як дитині війни.

В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України у м.Конотопі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та лист Міністерства юстиції України № 21-46-561 від 31.08.2007 року, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки не можуть обмежувати права позивача як дитини війни.

Крім того, у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенса за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України. Щодо нарахування за 2008 рік.

Пунктом 41 розділом П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу у 2008 році здійснювалося нарахування і виплата державної соціальної підтримки як дитині війни до 22 травня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року в розмірі, визначеному постановою КМУ від 28.05.08 № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, що є меншим, ніж 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року, управління ПФУ України у м.Конотопі повинне було проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести перерахунок пенсії.

Щодо нарахування за 2009 рік.

В судовому засіданні встановлено, що за період з січня по серпень 2009 року позивачу проводилася щомісячна виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 49 грн. 80 коп., що не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки є значно меншою ніж 30 % мінімальної пенсії за віком.

Ні Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» ні будь-якими іншим нормативним актом не вносилися зміни чи зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто нарахування та виплата державної соціальної підтримки позивачу мала проводитися в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої саме Законом, а не підзаконним актом, яким є Постанова KM України від 28.05.2008 року за №530 на підставі якої відповідач і здійснював виплати у розмірі 10%.

Підсумовуючи зазначене вище, суд вважає, що за періоди: з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року відповідачем було допущено порушення прав позивача щодо підвищення його пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто його право на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни.

На переконання суду посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не може бути підставою для відмови у позові, оскільки приймаючи Закон України «Про соціальний захист дітей війни» держава взяла на себе зобов"язання по його виконанню, отже повинна виконувати.

Також суд не може погодитися з доводами відповідача в частині пропуску строку позивачем для звернення до суду, тому як відповідно до положення ч.2 ст.46 Закону України "Про загалыюобов"язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. За таких обставин посилання на пропущення строку є безпідставними.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261 Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, рішення про призначення та перерахунок пенсії позивача, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України у м.Конотопі за місцем проживання позивача.

На підставі ч. 2 ст. 11 КАС України суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог і, з урахуванням спливу на час винесення постанови вересня місяця, зобов"язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 01 січня по 30 вересня 2009 року.

За таких обставин, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі слід зобов»язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"зкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня; за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня та за 2009 рік з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, з урахуванням вже виплачених йому сум.

Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 19, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007-2009 роки», ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, ст. ст. 3, 10, 11, 69-71, 94, 158-161, 167 Кодексу адміністративного судочинства, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у м.Конотопі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині - у задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України понесені ним судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.