ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.06 р. Справа № 10/181а
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;
за участю представники сторін:
від позивача -Мішук Н.С. - довіреність;
від відповідача – Бакшеєва О.А. - довіреність;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Акціонерний банк «Український Бізнес Банк» м.Донецьк,
до відповідача Національного банку України м.Київ,
про визнання недійною Постанову Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р. «Про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства», -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач, Акціонерний банк «Український Бізнес Банк» м.Донецьк (далі Банк) ,з адміністративним позовом до відповідача, Національного банку України м.Київ (далі НБУ), про визнання недійною Постанову Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р. «Про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства».
В обґрунтування позовних вимог посилається постанову Правління Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р., протокол № 1 порушення валютного законодавства від 16.12.2005 р., рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.07.2005 р.
Представник відповідача у судовому засідання та відзиві на адміністративний позов № 18-317/2112-5646 від 26.05.2006 р. позовні вимоги не визнав. Пояснив, що за дорученням фізичної особи – нерезидента Катінієнє Ріни (громадянка Литви) - здійснив купівлю 2 144 482,59 доларів США з метою повернення іноземної інвестиції без документів, які передбачені Правилами торгівлі іноземною валютою, затвердженими постановою Правління Нацбанку України № 281 від 10.08.2005 р.
В наслідку порушення порядку купівлі іноземної валюти на підставі ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» настає відповідальність. Постановою № 87 від 15.03.2006 р. позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 10 831 379,32 грн.
Посилання позивача на рішення суду вважає безпідставним, оскільки вважає, що суди здійснюють правосуддя, а не встановлюють будь-якого порядку торгівлі іноземною валютою, а також виклав інші заперечення стосовного наявності рішення суду.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що адміністративний позови підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №138/2005-1 від 29.09.2005р. громадянка Республіки Литви Катінієнє Ріна придбала прості іменні акції ВАТ «Спецфундаментбуд» у кількості 40 млн. штук.
На підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 139/2005-1 від 29.09.2005 р. гр. Катінієнє Ріна припинила володіння цінними паперами.
З метою повернення іноземної інвестиції гр. Катінієнє Ріна звернулась з заявою № 0410 від 04.10.2005 р. до позивача на купівлю іноземної валюти на суму 2 144 827,59 доларів США.
У зв’язку з відмовою Банку на вчинення дій по закупівлі іноземної валюти гр. Катінієнє Ріна звернулась до Ворошиловського районного суду м.Донецька з позовом про спонукання до виконання зобов’язань за договором банківського рахунку нерезидента –інвестора в іноземній валюті № 26004 від 25.04.2005 р.
Рішенням суду від 08.07.2005 р. позов гр. Катінієнє Ріна був задоволений. Позивача було зобов’язано вчинити дії по виконанню договору № 26004 в частині виконання заяви на купівлю іноземної валюти без витребування додаткових документів.
За результатами запланованої перевірки, спеціалістами Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку України, був встановлений факт купівлі позивачем на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичної особи –нерезидентом Катінієнє Ріна (заявка № 0410 від 04.10.2005 р.), іноземної валюти у сумі 2 144 827,59 доларів США.
На підставі положень статті 16 Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93, статей 7, 44 Закону України «Про Національний банк України»,Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 87 від 15.03.2006 р. та позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 10 831 379,32 грн.
Не погоджуючись в винесеним рішенням, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною спірної Постанови № 87, при цьому посилався на виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька.
Приймаючи рішення суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Дослідив Постанову Правління Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р., суд вважає, що вона є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), який стосується прав та обов’язків безпосередньо позивача по справі.
Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зокрема частиною другою цієї ж статті встановлено право визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як убачається зі змісту оспорюваної постанови № 87 та пояснень відповідача, Банк було притягнуто до відповідальності за порушення підпункту «б» пункту 2 Глави 3 Розділу ІІІ Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281 в наслідок придбання ним іноземної валюти без витребування у фізичної особи-нерезидента Катінієнє Ріни додаткових документів, а саме:
- виписки (довідки) банку про фактичне надходження іноземної валюти в Україну;
- копії довідки податкового органу про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток або легалізованої довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір;
- офіційного повідомлення про лістинг цінних паперів;
- звіт про оцінку ринкової вартості цінних паперів;
Дослідив рішення суду Ворошиловського району м.Донецька від 08.07.2005 р., суд встановив, що предметом розгляду по вказані справі був саме спір щодо відсутності вищевказаних документів та необхідність їх подання при виконанні заявки гр. Катінієнє Ріна № 0410 від 04.10.2005 р.
За результатами розгляду справи Банк (позивач по справі) був зобов’язаний виконати дії по виконанню договору № 26004 в частині виконання заяви № 0410 на купівлю іноземної валюти без витребування додаткових документів.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно частини п’ятої цієї ж статті Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
З цього приводу, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність повноважень Ворошиловського районного суду м.Донецька розглядати позов гр. Катінієнє Ріна та приймати певні рішення.
З зазначених підстав, суд також вважає юридично неспроможним посилання відповідача на можливість невиконання Банком рішення суду.
Що стосується посилань відповідача на наявність вини Банку з приводу того, що ним не виконувались приписи листа Національного банку України № 18-312/3921-8882 щодо повідомлення Нацбанку про наявність зазначеної категорії позовів, то при досліджені вказаного документа суд встановив, що від датований 07.09.2005 р., в той час як рішення суду відбулось 08.07.2005 р.
Згідно з нормами статті 14 Цивільно - процесуального Кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд дослідив представлені додаткові документи, встановив, що на час здійснення Банком дій по виконанню зобов’язань по закупівлі іноземної валюти, рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька набуло законної сили.
Крім того, відповідно до довідки Ворошиловського районного суду м.Донецька №2716/05 убачається що рішення по цивільній справі за позовом гр. Катінієнє Ріна до АБ»Український Бізнес Банк» на час розгляду цієї справи не скасоване та вступило в законну силу.
Судом також досліджені додані до матеріалів справи копії договорів № 138/2005-1 від 29.09.2005р. та № 139/2005-1, за якими громадянка Республіки Литви Катінієнє Ріна придбала, а в подальшому припинила володіння цінними паперами – простими іменними акціями ВАТ «Спецфундаментбуд» у кількості 40 млн. штук.
Будь-яких доказів того, що на час розгляду справи вказані угоди визнані недійсними в установленому порядку, до суду не надано.
Таким чином, суд встановив, що Постанова Правління Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р. про притягнення позивача до відповідальності за порушення Правил торгівлі іноземною валютою № 281 за наявності рішення суду є такою що суперечить положенням Конституції та актам цивільного законодавства.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства.
Відповідно до положень ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним Постанови № 87 від 15.03.2006 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі статей 8, 124 Цивільного кодексу України, статей 16, 21 Цивільного кодексу України, статей 6, 9, 10, 19, 94, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити адміністративний позов Акціонерного банку «Український Бізнес Банк» м.Донецьк, до Національного банку України м.Київ, про визнання недійною Постанову Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р. «Про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства».
Скасувати Постанову Правління Національного банку України № 87 від 15.03.2006 р. «Про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства».
Суддя Приходько І.В.