Справа 1-169

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня 2010 року

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого  Покатілова О.Б.

при секретарі Панченко І.А.

з участю прокурора Полюги Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України,  неодруженого, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше  неодноразово судимого, останній раз 18.02.2005 року Корольовським райсудом м.Житомира за ст.. 186 ч.2 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі. Був звільнений з місць позбавлення волі 03.04.2009 року по відбуттю терміну покарання,  

за ст. 186 ч.2 КК України,-

встановив :

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимий, останній раз 18.02.2005 року Королівським районним судом м. Житомира за ст.ст. 186 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі, будучи звільненим 03.04.2009 року по відбуттю покарання, належних висновків з попередніх судимостей для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний злочин за наступних обставин:

Так, 02 січня 2010 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебував неподалік буд. 61, що по вул. В.Бердичівська в м. Житомирі, де помітив раніше невідому йому ОСОБА_2, яка проходила поруч із даним будинком в напрямку вул. Довженка в м. Житомирі. В цей час у ОСОБА_1, виник раптовий злочинний умисел направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 в цей же день та час, прослідував за ОСОБА_2 до вхідних дверей під'їзду № 7, будинку № 39, що по вул. Довженко в м. Житомирі. Як тільки ОСОБА_2 намагалася увійти до під’їзду № 7 вищевказаного будинку, ОСОБА_1 підійшов до останньої та шляхом ривка, вирвав з руки ОСОБА_2 її жіночу сумочку та утримуючи її при собі з даного місця втік.

Таким чином ОСОБА_1 повторно, відкрито викрав майно, що належить ОСОБА_2, а саме:

- жіночу шкіряну лаковану сумку, вартістю 125 гри, в якій знаходилось наступне майно:

- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, серії ВМ № 239290, який для потерпілої матеріальної цінності не становить,

- пенсійне  посвідчення  на  ім'я ОСОБА_2, серії ААА № 556137, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить,

- посвідчення вдови ліквідатора аварії на ЧАЕС на ім'я ОСОБА_2, № 004349, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить,

- посвідчення соціального працівника ТЦ СОП № 703 на ім'я ОСОБА_2, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить,

- пластикову банківську картку для нарахування заробітної плати «Промінвестбанк» на ім'я ОСОБА_2, яка для потерпілої матеріальної цінності не становить,

- пластикову банку картку для нарахування пенсії «Імексбанк» на ім'я ОСОБА_2, яка для потерпілої матеріальної цінності не становить,

- золотий ланцюжок, довжиною 54 см., вагою 16,5 г, проба золота 585, вартістю 4046,76 грн.,

- золотий ланцюжок, довжиною 65 см., вагою 3 гр., проба золота 585, вартістю 500 грн.,

- золота підвіска у вигляді хрестика з гравірованим зображенням розп'яття Ісуса Хреста, вагою 2 грамів, вартістю 400 гри.,

- декоративний браслет на руку виготовлений з шліфованих камінців, вартістю 20 грн.,

- наручний механічний жіночий годинник вартістю 100 грн.,

- мобільний телефон марки «Нокіа-1202», з карткою контрактного підключення до мережі мобільного зв'язку «Київстар» загальною вартістю 257 грн. 32 коп., на рахунку якого знаходились кошти для проведення розмов в сумі ЗО гривень, матерчатий чохол для мобільного телефону «Нокіа 1202», вартістю 29 грн. 03 коп.,

- гаманець шкіряний жіночий, вартістю 50 грн.. гроші в сумі 20 грн.,

- упаковку лікарського засобу «Равел» у вигляді таблеток, вартістю 20 грн.,

- упаковку лікарського засобу «Лорен» у вигляді таблеток, вартістю 70 грн., дисконтну   пластикову   картку   аптеки   «СанІтас»,   яка   матеріальної   цінності   для потерпілої не становить,

- дисконтну пластикову картку аптеки «Зелена аптека», яка матеріальної цінності для потерпілої не становить,

- дисконтну пластикову картку аптеки «Добрий доктор», яка матеріальної цінності для потерпілої не становить

- мікрокалькулятор  типу  «книжка»   в   корпусі   чорного  кольору,  який  матеріальної цінності для потерпілої не становить.

а всього на загальну суму 5668,11 грн..

Підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що близько 24 год. 01.01.2010 року він поблизу будівлі РАГС, що по вул. В. Бердичівській в м. Житомирі, помітив жінку, яка йшла в напрямку вул. Довженка в м. Житомирі, при собі вона мала пакет та жіночу сумочку. Він вирішив викрасти дану сумочку. Так, він прослідував за даною жінкою до вул. Довженко в м. Житомирі та біля будинку № 39 про вул.. Довженка біля крайнього під'їзду даного будинку зі сторони вул.. ОСОБА_3. Коли дана жінка підійшла до дверей під'їзду, він вихватив в неї з руки її сумочку та одразу побіг в напрямку вул.. 1-го Травня, що в м. Житомирі. Добігши до вул.. Шевченка в м. Житомирі зайшов до підвалу під'їзду № 2 буд. № 35 по вул.. Шевченка та став дивитися, що є в сумочці.

В сумці він виявив, мобільний телефон марки «Нокіа 1202», який був в чохлі чорного кольору з тканини, в телефоні була сім-карта, яку він одразу викинув тільки вийшов на вулицю. Крім цього в сумочці був жіночий гаманець, в якому він знайшов гроші в сумі близько 20 грн. дрібними купюрами, крім цього в маленькій потаємній кишені сумочки він знайшов перев'язаний поліетиленовий пакет зав'язаний на вузол, в ньому були: золотий ланцюжок довжиною 54 см з золота, який він здав до ломбарду близько 14 год. 30 хв. за адресою м. Житомир вул.. Івана Кочерги 3. Там даний ланцюжок оцінили в 2300 грн., з них він забрав лише 2000 грн. а решту забрав наступного дня. Отримані гроші витратив на власні потреби. Крім цього в пакеті був ще однин ланцюжок, який був порваний на дві частини зв'язані між собою, йому здалося, що даний ланцюжок не становить ніякої матеріальної цінності тому його не став брати та залишив в сумочці, в пакеті також був жіночий механічний годинник з браслетом, з металу жовтого кольору, який він також залишив в сумочці так як він йому був не потрібний.

Також в сумочці, знаходилися банківські карти, дисконтні карти та різного роду документи, серед яких було посвідчення чиє саме та на чиє ім'я він не звертав увагу, ще були якісь ліки, а саме таблетки в пластинах.

Крім мобільного телефону з чохлом до нього та цілого ланцюжка він нічого з даної сумки не взяв. В пакеті був також розірваний браслет на руку з каменів коричневого кольору, круглої форми, а також хрестик, з розп'яттям з металу жовтого кольору, як йому здалося з дешевого металу тому він не став його брати та залишив в сумочці. Сумочку викинув до сміттєвого баку, як тільки вийшов з підвалу будинку.

Викраденим мобільним телефоном він деякий час користувався особисто, вставивши до нього свою сім-картку.

Вина підсудного повністю підтверджується :

- показами потерпілої ОСОБА_2, оголошеними в судовому засіданні. Так, потерпіла показала, що 01.01.2010 року вона перебувала в гостях в своєї дочки ОСОБА_4А, але ночувати в неї не залишилася та   пішла до дому. Так близько 00 год. ЗО хв. 02.01.2010 року вона прийшла до дверей під'їзду свого будинку та стала відчиняти двері до під'їзду № 7 буд. 39 по вул.. Довженко м. Житомира. В той час коли вона дістала ключі від під'їзду та квартири, біля неї з'явився раніше не відомий їй хлопець, який досить тихо підійшов до під'їзду так, що вона навіть не помітила з якої сторони він до неї підійшов. Той підійшов до неї ззаду На даного невідомого особливої уваги вона не звернула та продовжила відчиняти двері до під'їзду довгим ключем. В той час коли вона відчинила двері та стала заходити до під'їзду невідомий її запитав, чи проживає вона в даному під'їзді, вона відповіла, що так та запитала чи він теж проживає в даному під'їзді. В цей час вона знаходилась півобертом до нього, стоячи лівою ногою в під'їзді, а правою на вулиці. Вона поглянула на нього, та він в цей час з силою рвонув з її правої руки її жіночу сумочку. Причому йому з першого разу це не вдалося, та він вдруге з силою потягнув її сумку так, що вона ледве втрималась на ногах та почав втікати в напрямку вул. 1-го Травня в м. Житомирі в здовж під'їздів мого будинку. Вона намагалася його наздогнати та кричала йому в слід, щоб той зупинився та віддав її речі, крім цього кликала на допомогу. Вона бігла за невідомим до вул.. 1-го Травня, але догнати не змогла (ас 20-22);

- протоколом огляду місця пригоди від 02.01.2010 року, згідно якого було оглянуто ділянку місцевості, що розташована поблизу вхідних дверей до під'їзду № 7 будинку №39 по вул. Довженка, в м. Житомирі, де 02.01.2010 року близько 01 год.    у гр. ОСОБА_2 було викрадено її особисте майно (ас 6-7);

- протоколом   огляду   місця   пригоди   від  05.01.2010   року,   згідно  якого  було оглянуто приміщення службового кабінету № 12 Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області де в присутності ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 1202», матерчатий чохол до мобільного телефону, договір фінансового кредиту № 13/455 від 03.01.2010 року ПТ «Ломбард Альянс» та два фіскальні чеки ПТ «Ломбард Альянс» № 831 та 834 (ас 16-17);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.01.2010 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1, як особу, яка 02.01.2010 року близько 01 год. біля вхідних дверей під'їду № 7 будинку № 39 по вул. Довженка в м. Житомирі відкрито викрала її особисте майно (ас 25-26);

- протоколом виїмки від 20.01.2010 року, згідно якого було проведено виїмку в ПТ «Ломбард Альянс» ТОВ «Сіті Віджент і Компанія» за адресою м. Житомир вул. І. Кочерги 3, та вилучено паперовий конверт, з золотим ланцюгом довжиною 54 см. вагою 16,5 г., 585 проби, який згідно договору фінансового кредиту 13/455 від 03.01.2010 року здав ОСОБА_1 (ас 83);

- висновком товарознавчої експертизи № 5/17 від 28.01.2010 року, згідно якого остаточна вартість мобільного телефону марки «Нокіа 1202» станом на 02.01.2010 року становить 257,32 грн. (ас 67-73);

- висновком товарознавчої експертизи № 5/16 від 28.01.2010 року, згідно якого остаточна вартість матерчатого чохлу для мобільного телефону станом на 02.01.2010 року становить 29,03 грн. (ас 76-81).

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує його дії за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України, є  тяжким.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності притягувався неодноразово, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час не працює.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному є : визнання вини, щире розкаяння у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання – чотири роки дев’ять місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

Строк покарання рахувати з 06 січня 2010 року

Стягнути з засудженого на користь держави 300 грн. 48 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі : мобільний телефон «Нокіа 1202», чохол до вказаного мобільного телефону, золотий ланцюжок довжиною 54 см – повернути потерпілій за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: