Справа № 947/8865/24

Провадження № 1-кс/947/3853/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 , за участю прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваного – ОСОБА_4 , захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000339 від 30.10.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає у клопотанні слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що Рішенням Одеської обласної ради від 19.06.2019 року № 981-VII створено шляхом реорганізації (перетворення) комунальної установи «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» у комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» (далі - КНП «ООЦЕМД І МК» ООР»). 

Наказом № 5-к/ОД від 31.10.2019 року голови комісії з припинення діяльності КУ «ООЦЕМД і МК» ОСОБА_7 01.11.2019 року прийнято на посаду завідувача пятої підстанції, лікара з медицини невідкладних станів відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф».

Посадовою інструкцією завідувача підстанцією, лікаря з медицини невідкладних станів відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» затвердженої т.в.о. генерального директора КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» 01.09.2020 року (далі – Посадова інструкція завідувача підстанцією) із вимогами якої ОСОБА_7 ознайомлено 01.09.2020 року, визначено, що відповідно до п.п 1.1 «завідувач підстанції, лікар з медицини невідкладних станів (далі – Завідувач підстанцією) – керівник, що здійснює управління діяльністю підстанції швидкої медичної допомоги, забезпечує організацію і контроль за наданняім екстреної дедичної допомоги», відповідно до п. 1.3 «в своїй роботі Завідувач керується: Конституцією України, законодавством України про охорону здоров?я тa законодавством, регламентуючим діяльність екстреної (швидкої) медичної допомоги в Україні, нормативно-правовими та нормативними актами Міністерства охорони здоров?я України, рішеннями та розпорядженнями Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, наказами генерального директора КНП «ООЦЕМД і МК» ООР» та головного лікаря ВП «ОСЕ(ШМД» КНП «ООЦЕМД і МК» ООР», розпорядженнями єдиної оперативної диспетчерської служби КНП «ООЦЕМД і МК» ООР» та цією посадовою інструкцією». 

Також п. п. 4.7, 4.9, 4.14, 4.15, 4.26 Посадової інструкції завідувача підстанції визначено, що до функціональних обов`язків завідувача підстанції належить: «Облік роботи працівників підстанції швидкої медичної допомоги, подавання відповідних документів для нарахування їм заробітної платні. Спільно зі старшим фельдшером підстанції складати і затверджувати у головного лікаря графіки роботи персоналу. Контроль дотримання працівниками режиму робочого часу, його раціональне використовуванняі, правильність і своєчасність складання табеля», «Участь у підборі, розстановці, підготовці та атестації персоналу підстанції швидкої медичної допомоги», «Розподіл завдань, функцій, повноважень та відповідальності між працівниками підстанції швидкої медичної допомоги», «Складання та корегування посадових інструкцій для працівників підстанціїї», «Забезпеченняправильного і своєчасного ведення службової документації підстанції».

Крім того, п.п. 5.3, 5.6. Посадової інструкції завідувача підстанції встановлено, що він має право вимагати від працівників підстанції швидкої медичної допомоги виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових і методичних інструкцій; вимагати виконання працівниками поставлених їм завдань, обліку роботи та звіту про виконання роботи, використання матеріальних цінностей і робочого часу.

Вілповідно до п. 7.1. Інструкції Завідувача підстанції він несе відповідальність за діяльність підстанції швидкої медичної допомоги та її працівниками, згідно з чинним законодавством та за виконання завдань і функцій, що передбачені даною посадовою інструкцією.

Наказом № 5-к/ОД від 31.10.2019 року голови комісії з припинення діяльності КУ «ООЦЕМД і МК» 01.11.2019 року прийнято ОСОБА_8 на посаду старшого фельдшера з медицини невідкладних станів п`ятої підстанції відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф». 

Відповідно до посадової інструкції старшого фельдшера з медицини невідкладних станів відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» затвердженої т.в.о. генерального директора КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» 01.09.2020 року (далі – Посадова інструкція старшого фельдшера) розділом 1 «Загальні положення» визначено, що відповідно до п. 1.1 «Старший фельдшер з медицини невідкладних станів (далі - старший фельдшер) - керівник, що організовує роботу молодших спеціалістів з медичною освітою та молодшого медичного персоналу станції (підстанції) екстреної (швидкої) медичної допомоги та забезпечує станцію, підстанцію, пункту постійного базування (далі ППБ) медикаментами, медичною апаратурою, виробами медичного призначення, санітарним майном, тощо», п. 1.2 «Призначається і звільняється наказом Генерального директора КНП «ООЦЕМД і МК» ООР») за погодженням головного лікаря станції екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - Станція) згідно з чинним законодавством, при наявності медичного огляду, вступного і первинного інструктажу з охорони праці та протипожежної безпеки», п. 1.4 «Старший фельдшер у своїй роботі керується чинним законолавством України, директивними та нормативними документами Міністерства охорони здоров?я України, розпорядженнями головного лікаря Станції, (завідувача підстанції, головного фельдшера (сестри медичної) Станції) та даною посадовою інструкцією». 

Пунктами 4.13, 4.14. Посадової інструкції старшого фельдшера передбачено наступні функції: «Планування та організація обліку роботи молодших спеціалістів з медичною освітою та молодших межичних працівників Підстанції та ППБ»; «Контроль за виконанням молодшими спеціалістами з медичною освітою та молодшими медичними працівниками Підстанції та ППБ правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Станції та посадових і виробничих інструкцій, інструкцій з охорони праці.»

Згідно з п. 5.2. Посадової інструкції старшого фельдшера старший фельдшер має право перевіряти роботу молодших спеціалістів з медичною освітою та молодших працівників Підстанції та ППБ.

Пунктом 7.1. Посадової інструкції старшого фельдшера передбачено, що він несе відповідальність за організацію роботи молодших спеціалістів з медичною освітою, молодших медичних працівників Підстанції та ППБ згідно з чинним законодавством, а також за виконання завдань і функцій, вимог з охорони праці, що передбачені даною посадовою інструкцією та інших нормативних актів, правил внутрішнього порядку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації або законом.

Таким чином, ОСОБА_7 як завідувач підстанції, лікар з медицини невідкладних станів та ОСОБА_8 як старший фельдшер з медицини невідкладних станів відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовими особами.

Відповідно до п. п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення та зобов`язаний, як посадова особа місцевого самоврядування, дотримуватись вимог вищевказаного закону.

У відповідності до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше липня 2023 року, у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як службових осіб, наділених відповідними владними повноваженнями щодо керівництва п`ятою підстанцією екстреної медичної допомоги (структурного підрозділу) КНП «ООЦЕМД і МК» ООР виник злочинний умисел, спрямованний на заволодіння бюджетними грошовими коштами фонду оплати праці КНП «ООЦЕМД і МК» ООР, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей у табелі обліку робочого часу підлеглих у ввіреній їм підстанції.

Так, знаючи всіх працівників п`ятої підстанції екстреної медичної допомоги, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 31.07.2023, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до своєї протиправної діяльності підлеглих працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , яким пояснили, що вони можуть фактично не виходити на роботу та не виконувати свої функціональні обов`язки, за це їм буде нараховуватись робочий стаж та заробітна плата у розмірах, визначених штатним розписом. Частину грошових коштів отриманих на свої банківські рахунки в якості заробітної плати вони повинні віддавати ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ОСОБА_9 та ОСОБА_4 погодились на пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо сприяння у заволодінні грошовими коштами фонду оплати праці КНП «ООЦЕМД і МК» ООР.

Так, ОСОБА_4 на підставі наказу голови комісії з припинення діяльності КУ «ООЦЕМД і МК» № 5-к/ОД від 31.10.2019 року переведений на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів п`ятої підстанції відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «ООЦЕМД і МК» ООР з 01.11.2019 року.

Крім того, ОСОБА_9 на підставі наказу в.о. генерального директора КНП «ООЦЕМД і МК» ООР № 38-к/ОД від 14.02.2020 прийнята на посаду лікаря з медицини невідкладних станів п`ятої підстанції відокремленого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » КНП «ООЦЕМД і МК» ООР з 17.02.2020.

Достовірно знаючи, що в подальшому з 01.08.2023 року ОСОБА_4 та

ОСОБА_9 не будуть виконувати свої функціональні обов`язки та виходити на роботу погодились на пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо заволодіння грошовими коштами КНП «ООЦЕМД і МК» ООР.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у порушення вимог своїх посадових інструкцій, а також основних засад, прописаних у статуті КНП «ООЦЕМД І МК» ООР», знаходячись у приміщені підстанції, розташованої за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме бюджетними грошовими коштами фонду оплати праці КНП «ООЦЕМД і МК» ООР, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у період часу з 01.08.2023 по 31.12.2023 до виконання функціональних обов`язків не приступали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щомісячно вносили завідомо недостовірні відомості про години відпрацьовані ними у п`ятій підстанції відокремленого підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів та лікара з медицини невідкладних станів відповідно.

В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скеровували табелі робочого часу до централізованої бухгалтерії КНП «ООЦЕМД І МК» ООР», де проводився розрахунок щодо сум матеріальних виплат у вигляді платіжних відомостей.

В результаті вчинених дій, на банківський рахунок, оформлений в на ім`я ОСОБА_4 – розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ПАТ «УкрСиббанк» з бюджету КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» 15.08.2023 зараховані грошові кошти із призначенням «Заробітна плата та аванси від КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» у сумі 5369,00 грн., 31.08.2023 року у сумі 10 074,03 грн., 15.09.2023 року у сумі 6508,22 грн., 29.09.2023 року у сумі 8714,17 грн., 16.10.2023 року у сумі 8105,61 грн., 31.10.2023 року у сумі 8039,36 грн., 30.11.2023 року у сумі 3750,50 грн., 15.12.2023 року у сумі 5661,07 грн., 29.12.2023 року у сумі 32 686,40 грн., 07.11.2023 року із призначенням «Відпускні від КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» у сумі 18 391,82 грн за обсяг робіт, який фактично вказаними працівниками КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» не виконувався, про що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було достовірно відомо.

Крім того, на банківський рахунок, оформлений на ім`я ОСОБА_9 – розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ПАТ «УкрСиббанк» з бюджету КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» 15.08.2023 зараховані грошові кошти із призначенням «Заробітна плата та аванси від КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» у сумі 6037,50 грн., 31.08.2023 у сумі 11 167,39 грн., 15.09.2023 у сумі 4025,00 грн., 29.09.2023 у сумі 10 922,97 грн., 16.10.2023 у сумі 6037,50 грн., 31.10.2023 у сумі 10 554,35 грн., 15.11.2023 у сумі 6037,50 грн., 30.11.2023 у сумі 10 554,35 грн., 15.12.2023 у сумі 6037,50 грн., 29.12.2023 у сумі 33 945,51 грн за обсяг робіт, який фактично вказаними працівниками КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» не виконувався, про що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було достовірно відомо.

В подальшому, кошти, які надходили в якості заробітної плати на вказані рахунки розподілялися між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Слідчий посилається на те, що в результаті дій ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , за період часу з 01.08.2023 року по 01.01.2024 року КНП «ООЦЕМД І МК» ООР» спричинена матеріальна шкода на загальну суму 212 619,75 грн.

За викладених обставин, 14.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 242 742 грн.

В судовому засіданні -

Прокурор оголосив клопотання, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Долучив додаткові документи в обґрунтування клопотання.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки. Ризики не доведені прокурором, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурору та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника і просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали додані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під  час  розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 14.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: рапортом про виявлений злочин від 15.11.2023 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 21.02.2024 року; протоколами допитів працівників структурних підрозділів КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Одеської обласної ради; протоколи про результати проведення негласних слідчих розшукових дій; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 від 14.03.2024 року; протоколами обшуків в приміщеннях КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Одеської обласної ради; іншими матеріалами провадження в сукупності.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Проте, аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на наступне: підозрюваний раніше не судимим, має зареєстроване місце проживання та постійне місце роботи, одружений, що на думку слідчого судді значно зменшує ризик переховування підозрюваного.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків в рамках даного провадження, оскільки на теперішній час досудове розслідування триває, необхідно встановити свідків вчинення злочину, допитати таких осіб, а підозрюваний може на них впливати, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення відповідальності за імовірне вчинення тяжкого злочину.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризиків, передбачених п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання з огляду на наступне.

Прокурором не зазначено які саме речі чи документи може знищити підозрюваний ОСОБА_4 .

Також підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано даних про те, що він має статус підозрюваного/обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

Попри вищевказані встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 для забезпечення його належної процесуальної поведінки впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, не може бути єдиною підставою для застосування відносно неї виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину (роль пособника, яка йому інкримінується), відомостям щодо особи підозрюваного, а саме: як встановлено в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце проживання, місце роботи, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При цьому, слідчий суддя наголошує на тому, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, зобов`язання підозрюваного ОСОБА_4 не залишати приміщення власного домоволодіння цілодобово унеможливить вчинення ним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування і суду, а також впливу на свідків.

В свою чергу покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останнього.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а тому у задоволенні клопотання сторони обвинувачення слід відмовити.

 Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000339 від 30.10.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 14.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки :

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1