ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8516/19 Справа № 199/6241/18 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 64

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.        

суддів – Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі – Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 . Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради про поновлення цивільної дієздатності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Заява мотивована тим, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2007 року його визнано недієздатним та призначено над ним опікуна - його доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також ОСОБА_4 стверджує, що його донька ОСОБА_3 тривалий час проживає та працює за кордоном, у зв`язку з чим він вирішує усі питання власної життєдіяльності самостійно. Оскільки він у судовому порядку визнаний недієздатним, тому не може влаштуватися на роботу, розпоряджатися власними коштами та реалізувати інші свої права.

На думку заявника, його психічний стан значно поліпшився, він у повному обсязі здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому звернувся до суду із заявою про скасування рішення про визнання його недієздатним від 27 квітня 2007 року та поновлення його цивільної дієздатності.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2019 року по даній справі була призначена судово-психіатрична експертиза, проведення якої доручено експертам Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні.

На виконання даної ухвали суду була проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза. Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №66 від 28 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїчної, однак в амбулаторних умовах визначити глибину і ступінь наявних у іспитованого розладів і вирішити відносно нього експертні питання неможливо у зв`язку з короткочасністю обстеження, необхідністю тривалого динамічного спостереження за ним. Відносно ОСОБА_1 рекомендовано проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви  ОСОБА_1  про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Рішення суду мотивовано тим, що за результатами проведеної амбулаторної експертизи не можна зробити однозначного висновку щодо поліпшення стану заявника ОСОБА_1 , а надати відповіді на питання поставлені перед експертами можливо лише після проведення стаціонарної експертизи, яка передбачає поміщення особи до лікувального закладу та спостереження за ним протягом певного часу. Оскільки заявник категорично відмовляється від проведення даної експертизи, а докази, які були б підставою для поновлення дієздатності в матеріалах справи відсутні, тому у задоволенні даної заяви про поновлення цивільної дієздатності відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, та задовольнити заяву в повному обсязі. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є таким, що не захищає його права та інтереси людини, а тому є неправомірним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 квітня 2007 року ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено над ним опікуна - його доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

ОСОБА_1 , 1949 року народження, 21 серпня 2018 року звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2019 року по даній справі була призначена судово-психіатрична експертиза, проведення якої доручено експертам Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні.

На виконання даної ухвали суду була проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза. Відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №66 від 28 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїчної, однак в амбулаторних умовах визначити глибину і ступінь наявних у іспитованого розладів і вирішити відносно нього експертні питання неможливо у зв217;язку з короткочасністю обстеження, необхідністю тривалого динамічного спостереження за ним. Відносно ОСОБА_1 рекомендовано проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Відмовляючи у задоволенні заяви, районний суд обґрунтовано виходив з того, що за результатами проведеної амбулаторної експертизи не можна зробити однозначного висновку щодо поліпшення стану заявника ОСОБА_1 , а надати відповіді на питання поставлені перед експертами можливо лише після проведення стаціонарної експертизи, яка передбачає поміщення особи до лікувального закладу та спостереження за ним протягом певного часу. Оскільки заявник категорично відмовляється від проведення даної експертизи, а докази, які були б підставою для поновлення дієздатності в матеріалах справи відсутні, тому у задоволенні даної заяви про поновлення цивільної дієздатності відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» в справах про поновлення дієздатності є обов`язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді.

Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.

Частиною 1 статті 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Статтею 42 ЦК України передбачено, що за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до п.4 ст.300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Таким чином, зазначена вище норма права визначає, що висновок судово - психіатричної експертизи, якою встановлюється видужання або значне поліпшення психічного стану фізичної особи, яка була визнана недієздатною, єдиною підставою для скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності цієї фізичної особи.

Доводи апеляційної скарги скаржника про те, що він в повному обсязі здатний усвідомлювати значення своїх дій та керуватися ними, у зв`язку із значним поліпшенням психічного стану, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки по даній справі була проведена експертиза, яка проводилась амбулаторно, проте відповідно до її результатів неможливо встановити поліпшення стану заявника, а надати відповіді на питання поставлені перед експертами можливо лише після проведення стаціонарної експертизи, від проходження якої заявник відмовився, районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поновлення цивільної дієздатності.

Крім того, належних доказів того, що стан здоров`я заявника поліпшився, ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість заявдених вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко