Справа № 127/24709/19

Провадження № 33/801/898/2019

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю.

Доповідач: Береговий О. Ю.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,

за участі осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_1 адвоката Пунько І.В.,

захисника ОСОБА_2 . адвоката Гурби М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 адвоката Пунько Ірини Валеріївни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 301970, водій ОСОБА_4 04.09.2019 року о 16 год. 40 хв.,в м. Вінниці по вул. Зодчих, буд. 16 керуючи ТЗ марки «Toyota Carolla» д.н.з. НОМЕР_1 , та виїжджаючи з прилеглої території не надала перевагу в русі автомобілю марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення ТЗ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 порушила вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 301971 водій ОСОБА_2 04.09.2019 року о 16 год. 40 хв.,в м. Вінниці по вул.. Зодчих, 16 керуючи ТЗ марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух ТЗ та безпечно керувати ним, не дотрималась дистанції та інтервалу, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Toyota Carolla» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 .. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що водієм ОСОБА_2 не було допущено порушень п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, остання, керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson» обрала безпечну швидкість руху, дотрималась безпечної дистанції та безпечного інтервалу, однак через обмежену оглядовість, створену автомобілем марки «БМВ» та іншими транспортними засобами, які були припарковані на узбіччі дороги, не могла враховувати наявність перешкоди для руху ТЗ, створену автомобілем марки «Toyota Carolla», та зумовлену порушенням водієм ОСОБА_4 . ПДР України.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Пунько І.В. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким провадження в справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП закрити за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідно вказує на наявність підстав для закриття стосовно неї провадження у даній справі. Натомість вважає достатньою доказову базу, яка вказує на вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП щодо жодного порушення ПДР в діях ОСОБА_1 не було, натомість ДТП сталось внаслідок виїзду ОСОБА_2 на зустрічну смугу руху.

Під час апеляційного перегляду, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала, стверджувала, що ДТП сталась внаслідок того, що саме ОСОБА_5 здійснювала обгін по зустрічній смузі автомобіля BMW, внаслідок чого відбулось зіткнення.

ОСОБА_5 , яка є другим учасником вказаної дорожньо-транспортної пригоди та водієм транспортного засобу «Hyundai Tucson», заперечував з приводу вказаних вище пояснень ОСОБА_1 Стверджувала, що саме в діях останньої є порушення вимог ПДР України, а тому вона є винуватцем вказаної ДТП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає частиковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши зібрані по справі докази, а також з`ясувавши всі обставини у справі, заслухавши пояснення сторін та їх захисників, доходжу наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 301970, водій ОСОБА_4 04 вересня 2019 року о 16 год. 40 хв., в м. Вінниці по вул. Зодчих, буд., 16 керуючи транспортним засобои марки «Toyota Cоrolla» д.н.з. НОМЕР_1 , та виїжджаючи з прилеглої території не надала перевагу в русі автомобілю марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_4 порушила вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованим.

Вина ОСОБА_1 доведена даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, письмових поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з камер зовнішнього спостереження.

Доводи апелянта щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є безпідставними та недоведеними, які спростовуються матеріалами адміністративної справи.

Даючи оцінку доказам по справі суд першої інстанції правильно дійшов висновку що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вона керуючи транспортним засобом марки «Toyota Cоrolla», здійснила виїзд з прилеглої території з порушенням п. 10.2 ПДР України не надавши переваги в русі іншим транспортним засобам, які рухались по вул. Зодчих в напрямку вул. Пирогова, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

У ході розгляду справи ОСОБА_1 та її захисник не надали доказів, які б спростовували встановлені судом фактичні обставини, а також доводи апеляційної скарги таких доказів не містять, а ґрунтуються лише на припущеннях.

Зі змісту вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вбачається, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Аналіз фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення в даній справі свідчить про те, що ДТП сталася за участі двох водіїв транспортних засобів. Для правильного застосування норми закону у таких випадках особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв.

На таку особливість у правозастосуванні вказує і Пленум Верховного Суду України у постанові від 23.12.2005 року № 14 «Про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», де у пункті 7 роз`яснено, що у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд констатував відсутність у діях ОСОБА_2 порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Досліджені судом матеріали справи про адміністративне правопорушення підтверджують факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_2 у зв`язку із недотриманням нею п.п.12.1, 13.1 ПДР України.

Так, із даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 301971 вбачається, що водій ОСОБА_2 04.09.2019 року о 16 год. 40 хв.,в м. Вінниці по вул. Зодчих, 16 керуючи ТЗ марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух ТЗ та безпечно керувати ним, не дотрималась дистанції та інтервалу, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Toyota Cоrolla» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ДТП мало місце фактично за обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, нею підтверджується факт ДТП за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Розташування транспортних засобів на місці пригоди підтверджені їх підписами, при цьому воно вказує на те, що транспортний засіб «Hyundai Tucson» під керуванням ОСОБА_2 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху.

Разом з тим, з пояснень учасників ДТП, а також відеозапису з камери зовнішнього спостереження оглянутому в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 , не реагувала на зміни в русі автомобіля BMW, що рухався попереду неї, не дотримавшись безпечного інтервалу до нього, та не вибравши безпечної швидкості вимушено здійснила виїзд на зустрічну смугу руху де і допустила зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 , яка виїжджала з прилеглої території з порушенням п. 10.2 ПДР України.

Невірним є висновок місцевого суду з приводу того, що до моменту зіткнення з автомобілем марки Toyota Cоrolla, автомобіль марки Hyundai Tucson під керуванням ОСОБА_2 рухався в крайній лівій смузі руху, оскільки як відеозаписом з камер зовнішнього спостереження так і доданими фотоматеріалами підтверджено, що автомобіль BMW під керуванням ОСОБА_6 здійснював рух та зупинився саме у крайній лівій смузі руху.

Така обставина, окрім іншого, також підтверджена нотаріально посвідченими письмовими поясненнями громадянки ОСОБА_6 , які містяться в матеріалах справи /а.с. 53/.

Відтак, суд першої інстанції дійшовши до висновку про те, що саме дії водія ОСОБА_1 перебувають з правового погляду у причинному зв`язку з наслідками, залишив поза увагою той факт, що і дії іншого водія ОСОБА_2 , пов`язані з порушенням Правил дорожнього руху, також перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

В дорожніх обставинах, які склалися обидва водії порушували правила дорожнього руху, а причинний зв`язок дорожньо транспортної пригоди грунтується на спільній взаємодії двох транспортних засобів, що викликана обопільним порушенням водіями правил дорожнього руху.

За таких обставин, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року в частині закриття провадження щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання її винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи та наслідки, особу порушника, ступінь його вини та приходить до висновку про необхідність накладення на громадянку ОСОБА_2 адміністративного стягнення , передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Пунько Ірини Валеріївни задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП в частині закриття провадження відносно ОСОБА_2 скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень), на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок) на користь держави.

В решті постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: