У Х В А Л А

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 372/4399/15-ц

Провадження № 14-716цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В.В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за об`єднаними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ - Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року і касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року та

ВСТАНОВИЛА:

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Обухівського районного суду Київської області із зазначеними позовами, які ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року та від 16 лютого 2016 року об`єднано в одне провадження, в яких просили, з урахуванням уточнень, стягнути солідарно з відповідачів на користь кожного із позивачів моральну шкоду в розмірі 576 мінімальних заробітних плат, що становить 835 200,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 червня 2015 року на нафтобазі Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» ( далі - ТОВ «Побутрембудматеріали») сталася пожежа, яка виникла в результаті недотримання власником нафтобази та іншими відповідачами правил експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, про що свідчать результати відповідної перевірки. Ця надзвичайна подія, яка тривала понад 10 днів, виявила очевидну небезпеку для життя та здоров`я, загрозу для навколишнього природного середовища, призвела до порушення усталених способів особистого і сімейного життя позивачів, а також до звуження можливостей використання продукції підсобного господарства. Внаслідок пожежі були порушені конституційні права позивачів, зокрема, право на життя і здоров`я, на екологічну безпеку та безпеку довкілля. Позивачі та члени їх сімей пережили значні душевні страждання у вигляді постійного стресу, тривоги та переживань.

3. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з ТОВ «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (далі - ТОВ «Парком Транс») на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 43 500,00 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ «Побутрембудматеріали» та ТОВ «Парком Транс» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 43 500,00 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ «Побутрембудматеріали» та ТОВ «Парком Транс» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 43 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що окрім хронічного забруднення ґрунту в районі надзвичайної ситуації, також мав місце безпосередній вплив наслідків пожежі у вигляді опадів чорного кольору на території навколо епіцентру події, що призвело до додаткового забруднення харчових продуктів на земельних ділянках позивачів та самого ґрунту. Наявність моральної шкоди є виключно індивідуальним явищем. Розрахунки, наведені у висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження, не можуть братися до уваги, оскільки такі дослідження не враховували психологічних особливостей кожного з позивачів. Суд також вважав, що вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, так як за станом здоров`я протягом року вона не з`являлася в судові засідання та не надала особистих пояснень з приводу заподіяння їй моральної шкоди. При цьому суд виходив з того, що обов`язок з відшкодування моральної шкоди необхідно покласти на ТОВ «Побутрембудматеріали» як власника нафтобази та ТОВ «Парком Транс» як її орендаря в солідарному порядку.

5. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та апеляційна скарга ТОВ «Побутрембудматеріали», до якої приєдналося ТОВ «Парком Транс», задоволені частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким об`єднані позови задоволені частково.

6. Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» 58 100,00 грн та з ТОВ «Парком Транс» 24 900,00 грн на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» 58 100,00 грн та з ТОВ «Парком Транс» 24 900,00 грн на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» 121 800,00 грн та з ТОВ «Парком Транс» 52 200,00 грн на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» 58 100,00 грн та з ТОВ «Парком Транс» 24 900,00 грн на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ «БРСМ-Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» (далі - ТОВ «Укртрансоіл-2009») відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

7. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди на ТОВ «Побутрембудматеріали» як власника нафтобази та ТОВ «Парком Транс» як її орендаря. Поряд з цим вказані юридичні особи повинні відшкодувати таку шкоду не в солідарному порядку, а кожна з них окремо.

8. Також місцевий суд безпідставно та невмотивовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , яка не з`являлася в судові засідання через неможливість самостійно пересуватися, тобто з поважних причин. Збільшуючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції керувався характером та обсягом моральних страждань кожного з позивачів, пов`язаних з наслідками пожежі, виходячи при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості.

9. У червня 2017 року ТОВ «Побутрембудматеріали» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року, а справу направити на новий розгляд.

10. Касаційна скарга ТОВ «Побутрембудматеріали», серед іншого, мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій щодо можливого негативного впливу пожежі на стан здоров`я позивачів ґрунтується виключно на припущеннях. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між пожежею і хворобами позивачів. Також необґрунтованим є висновок судів щодо знищення чи пошкодження майна (сільськогосподарської продукції), оскільки факт наявності у позивачів такого майна встановлено лише з їх слів (за відсутності доказів належності їм земельних ділянок з визначенням асортименту та кількості вирощеної продукції). Судами попередніх інстанцій без будь?якого обґрунтування надано перевагу одним доказам без оцінки інших. Судами не було здійснено порівняльного аналізу між чинниками забруднення ґрунтів до пожежі з показниками, отриманими після неї. Хоча саме таке порівняння мало б визначити наявність підстав для застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Можливість відшкодування моральної шкоди має бути прямо передбачена нормами відповідного матеріального закону. ТОВ «Побутрембудматеріали» є тільки власником нафтобази, яку передало в оренду, а тому суди необґрунтовано поклали на нього відповідальність.

11. В червня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали ВССУ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять змінити рішення Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року шляхом задоволення об`єднаних позовів у повному обсязі.

12. Касаційна скарга позивачів мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок спеціалістів за результатами психологічного дослідження, у зв`язку з чим неправильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди. Крім того, суд помилково виключив з числа відповідачів ТОВ «Укртрансоіл-2009», яке також використовувало у своїх цілях нафтобазу (зберігало на ній бензин та інші паливно-мастильні матеріали), що підтверджується звітом Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, актом проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії) форми Н-5 та договірними відносинами, які склалися між товариствами. Оскільки моральна шкода спричинена відповідачами спільно, то відповідальність за таку шкоду вони мають нести в солідарному порядку. Правильно пославшись у своєму рішенні на доведеність порушення прав позивачів через дію джерела підвищеної небезпеки, апеляційний суд не дав правової оцінки факту наявності вини в діях відповідачів.

13. Ухвалою ВССУ від 08 вересня 2017 року відкрите касаційне провадження.

14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

16. У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

17. В травні 2018 до касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про передачу справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

18. Клопотання обґрунтоване тим, що вперше в історії сучасної України суд задовольнив позовні вимоги фізичних осіб про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням їх прав на безпечне для життя і здоров`я довкілля, яке гарантоване частиною першою статті 50 Конституції України. Тільки за фактом пожежі на нафтобазі до групи компаній, які діють під брендом «БРСМ», подано 650 позовів. Також на розгляді в Обухівському районному суді Київської області перебувають 500 справ за позовами мешканців Обухівського району до Трипільської теплоелектростанції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням їх прав на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Таким чином, ця справа містить виключну правову проблему і її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формулювання єдиної правозастосовної практики.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

20. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим що норма статті 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», відповідно до якої шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого, застосовується судами неоднозначно та потребує роз`яснення щодо її застосування з огляду на таке.

21. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обов`язок з відшкодування моральної шкоди необхідно покласти на ТОВ «Побутрембудматеріали» як власника нафтобази (об`єкта підвищеної небезпеки) та ТОВ «Парком Транс» як її орендаря.

22. Однак суди апеляційної інстанції, зокрема, у справах № 372/771/16-ц, № 372/1243/16-ц, № 372/1308/16-ц, № 372/724/16-ц та № 372/1396/18 за об`єднаними позовами фізичних осіб до ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009» та ТОВ «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди поклали обов`язок з відшкодування вказаної шкоди на різних суб`єктів господарської діяльності.

23. Зазначене свідчить про різне розуміння судами положень статті 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», зокрема щодо того, який суб`єкт господарської діяльності має відшкодовувати моральну шкоду - у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки чи всі ці суб`єкти разом.

24. На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду це свідчить про наявність виключної правової проблеми, що стосується всіх спорів про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав фізичних осіб на безпечне для життя і здоров`я довкілля, яке гарантоване частиною першою статті 50 Конституції України, зокрема щодо визначення кола осіб, які повинні нести відповідальність за завдання такої шкоди.

25. Також на думку колегії суддів Касаційного цивільного суду виключною правовою проблемою є вирішення питання, чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

26. У рішенні від 04 вересня 2014 року у справі «Дземюк проти України» Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня. Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя.

27. Забруднення довкілля є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Дубенська та інші проти України»).

28. ЄСПЛ у своєму рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті.

29. Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року, Велика Палата Верховного Суду вважає висновки колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду про наявність підстав для передачі справи на розгляд згідно з частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передчасними та недостатньо обґрунтованими з огляду на таке.

30. У своїй ухвалі колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду посилається на те, що виключною правовою проблемою є те, що судами апеляційної інстанції по різному визначається коло суб`єктів господарської діяльності, які відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» мають відшкодовувати моральну шкоду - у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки чи всі ці суб`єкти разом.

31. Проте, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що неправильне застосування норм права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, що передбачено статтею 412 ЦПК України. Такими повноваженнями наділена не лише Велика Палата Верховного Суду, але і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відповідно до частини першої статті 25 ЦПК України.

32. Тобто, передбачивши можливість скасування судових рішень при їх касаційному перегляді у разі неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, законодавець запровадив механізми уніфікації висновків, і такі механізми є ефективними.

33. Також в ухвалі Другої судової палати Касаційного цивільного не зазначено у чому полягає правове питання, яке раніше не розглядалося Верховним Судом або не було пояснене Великою Палатою Верховного Суду та яке потребує нового пояснення.

34. А різне тлумачення норм законодавства судами першої чи апеляційної інстанції не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

35. Ураховуючи наведене Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття справи до розгляду та повертає її на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.

Керуючись статями 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за об`єднаними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ?Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл?2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року і касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року повернути на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Пророк

Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко

Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв

С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко

В. В. БританчукН. П. Лященко

Ю. Л. ВласовО. Б. Прокопенко

М. І. ГрицівЛ. І. Рогач

В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік

Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук

О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська