№3-502/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5  березня 2009 року                                                                                            м.   Донецьк

СУДДЯ Будьоннівського районного суду м. Донецька, ОСОБА_1 розглянув матеріали, справи, які надійшли від ІДПС ДАІ м. Донецька про притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_2,  03.09.1983 р/н, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працює: приватний підприємець, мешкає за адресою: м. Донецьк, вул.  Охотська, 13. по ст.130 ч. 2  Кодексу України про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ :

12.02.2009 р. о 00 годин 55 хвилин ОСОБА_2 у м. Донецьк, по вул.  Прожекторна - вул.  Щетініна керував транспортним засобом "Хонда" держ. номер НОМЕР_1 з наявною ознакою алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», в з'вязку з чим своїми діями здійснив правопорушення передбачене ст. 130 ч. 2 КУпАП.

ОСОБА_2 у суд з'явився, вину в інкримінованому порушенні не визнав, і пояснив, що з правопорушенням не згоден, оскільки не перебував у стані алкогольного сп'яніння, пояснення написав такі, як сказали працівники ДАІ.

Права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 2 68 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» і положеннями ст. 63 Конституції України ОСОБА_2 роз'яснені, заяв і клопотань не надійшло.

Проаналізував обставини справи, оцінив пред'явлені докази, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 у скоєні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП за наступними обставинами.

Винність ОСОБА_2 у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДА № 084401 від 12.02.2009 року, складеним правомочною посадовою особою, від проходження медичного огляду відмовився в установленому законом порядку у присутності 2 свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4С, які були свідками відмови правопорушника від проходження медичного огляду.

Свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4С, своєчасно, у встановленому порядку повідомлялися про місце і час розгляду адміністративної справи, однак, у судове засідання не з'явилися, не повідомивши причин неявки, від їх не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи. Суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, за матеріалами справи.

Пороте, згідно із Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів від 24 лютого 1995 року, встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду працівниками міліції з використання індикаторної трубки „Контроль тверезості", а результат повинен бути оформлений відповідним протоколом, однак така перевірка тверезості не проводилася.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 лише факту ухилення особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП України.  У матеріалах  справи відсутні  достовірні докази про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, окрім запису про це працівника міліції в протоколі.

На підставі вищевикладеного, вважаю за можливе не позбавляти правопорушника права керування транспортним засобом, а накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер правопорушення, ступені вини і данні його особи.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 2, 282-284  КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і підвергнути його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.