ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/821/761/19Головуючий по І інстанції Рябуха Ю.В.

Справа № 712/11545/19 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 р. м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бузинарської Д.М., присутньої в режимі відеоконференції в приміщенні Саксаганського районного суду м. Кривогу Рогу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

працюючий: ПЧ №6 Черкаська дистанція колії, ідентифікаційний

код НОМЕР_1 , проживаючий:

АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; постановлено стягнути судовий збір в сумі 384,20 грн.,

в с т а н о в и в :

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 31.08.2019 о 22 год. 00 хв. в м. Черкаси, по вул. Одеській, керував автомобілем Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ), з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 31.08.2019 о 22 год. 00 хв. в м. Черкаси, по вул. Одеській, біля зупинки «Сади» не виконував законну вимогу працівника поліції, шарпав за форменний одяг.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що, на його думку, місцевим судом порушено його право на захист. Крім того, заявлене клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. На думку апелянта, було, безпідставно, без належних причин відхилено.

На думку апелянта, місцевий суд проігнорував чисельні порушення працівників поліції, щодо неналежності доказів та ухвалив рішення, ґрунтуючись виключно на власних переконаннях.

Апелянт вказує, що місцевий суд протиправно позбавив його можливості витребувати докази, надавати докази на підтвердження своєї невинуватості та реалізовувати інші законні права.

Крім того, апелянт зазначив, що в матеріалах провадження фальсифіковані пояснення свідків. Також апелянт вказує на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте його змусили пройти огляд з допомогою фізичної сили, тобто за допомогою фізичної сили його відвезли до лікарні.

Також, працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотест».

Апелянт в своїй апеляційній скарзі також вказав, що співробітники патрульної поліції, які застосували до ОСОБА_1 фізичну силу та спецзасіб - кайданки, стосовно нього протоколу адміністративного затримання не склали.

Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бузинарської Д.М., які підтримали апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

З матеріалів справи вбачається, що суддя місцевого суду в порушення ч.2 ст.283 КУпАП у мотивувальній частині постанови відносно ОСОБА_1 взагалі не виклав встановлене при розгляді справи формулювання правопорушення, відносно ОСОБА_1 , визнаного місцевим судом доведеним. Натомість, суд першої інстанції мотивувальну частину постанови виклав, фактично переписавши зміст правопорушень, які були інкриміновані ОСОБА_1 поліцейськими при складенні ними протоколів про адміністративні правопорушення.

Вказане порушення вимог ч.2 ст.283 КУпАП є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вбачає, що місцевий суд не мав достатніх підстав для визначення наявним складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях водія ОСОБА_1 , оскільки обґрунтованих доказів того, що він перебував за кермом в стані сп`яніння або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в т.ч. у лікаря нарколога, немає. Він сам, категорично це заперечує.

Як вбачається з матеріалів провадження водій ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння примусово, за допомогою фізичної сили, а, крім цього, до нього був також застосований спецзасіб - кайданки.

На думку суду апеляційної інстанції, поліцейськими не дотримано балансу прав фізичної особи (затриманого) та інтересів держави, в розрізі завданої небезпеки за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки лише за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, уже достатньо підстав для обґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Також у справі «Gafgen vs Germany» (рішення від 1 червня 2010 року) ЄСПЛ застосовує вказану концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

Разом з тим, ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен у подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому.

Таким чином, виходячи з принципу презумпції невинуватості, а також з принципу необхідності доведення винуватості особи поза розумним сумнівом, на що неодноразово вказував у своїй практиці ЄСПЛ, суддя апеляційного суду вбачає, що факт керування ОСОБА_1 автомобіля за вказаних у протоколі обставин, факт відмови від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння та факт не виконання законної вимоги працівника поліції, шарпання за форменний одяг не можна вважати доведеними поза розумним сумнівом, а, отже, неможливо вважати доведеним наявність в діях особи, притягнутої до адміністративної відповідальності складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст.185 КУпАП.

На думку судді апеляційного суду, лише позиції поліцейського, який складає протокол, не достатньо для належного підтвердження факту керування особою транспортним засобом, якщо особа категорично заперечує такий факт й покази свідків з цього приводу не перевірені та безпосередньо не встановлені або спростовані місцевим судом.

Також необхідно зазначити, що в матеріалах провадження, зокрема (а.с.5), в поясненнях свідка ОСОБА_3 фраза «хочу зазначити, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, так як були всі ознаки» була дописана явно пізніше і дещо іншим почерком.

Крім того, відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається з матеріалів провадження, при проведенні огляду в закладі охорони здоров`я, а саме КЗ «ЧОНД» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення такого огляду, саме поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

В матеріалах даного адміністративного провадження взагалі відсутні свідки, які могли б вказувати на відмову водія транспортного засобу від проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

За таких обставин, виходячи з принципу презумпції невинуватості, вбачаю необхідним задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши рішення суду першої інстанції та закривши провадження, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень.

Тому, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; постановлено стягнути судовий збір в сумі 384,20 грн. - скасувати, закривши провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Ятченко