ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 листопада 2009 року № 2а-12368/09/2670
14:43
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промхімія Україна»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0001642220/0 від 10.04.2009, № 0001642220/1 від 19.06.2009, № 0001642220/2 від 28.08.2009 та № 0001642220/3 від 03.11.2009
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0001642220/0 від 10.04.2009, № 0001642220/1 від 19.06.2009, № 0001642220/2 від 28.08.2009.
25.11.2009 позивач збільшив позовні вимоги, з урахуванням чого просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0001642220/0 від 10.04.2009, № 0001642220/1 від 19.06.2009, № 0001642220/2 від 28.08.2009 та № 0001642220/3 від 03.11.2009.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки позивач діє відповідно до положень останнього, адже моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень, у порядку та спосіб, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки позивачем порушено граничні терміни поставки товари, встановлені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімія України», за результатом перевірки складено Акт № 184/23-8/34414359 від 03.04.2009. Перевіркою встановлено, зокрема, порушення строків, передбачених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, що діяла на момент здійснення операції) по імпортному контракту від 12.01.2007 № 43/70005.
Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0001642220/0 від 10.04.2009 на підставі вказаного Акту від 03.04.2009 за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`та згідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімія Україна`застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24517,00 грн.
Рішеннями відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0001642220/1 від 19.06.2009, № 0001642220/2 від 28.08.2009 та № 0001642220/3 від 03.11.2009 продубльовано рішення № 0001642220/0 від 10.04.2009.
За результатом розгляду справи, судом встановлено:
за розглядаємим контрактом від 12.01.2007 граничним терміном поставки товару є 29.10.2007, що не оспорюється сторонами.
23.10.2007 позивачем отримано ВМД типу ІМ-40 ТД № 902000001/7/010162 на суму 174071,68 грн., що становить в еквіваленті 34469,64 дол.США.
25.10.2007 позивачем отримано ВМД типу ІМ-40 ТД № 902000001/7/010171 на суму 173670,96 грн., що в еквіваленті становить 34390,29 дол.США.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (№ 185/94-ВР від 23.09.1994, далі -Закон про порядок) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Позивач покликається на статтю 1 Закону України "Про "Про зовнішньоекономічну діяльність" (№ 959-XII 16.04.1991, далі - Закон про ЗЕД), якою визначено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Статтею 82 Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV встановлено, що якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов`язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.
У відповідності до пункту 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов`язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.;
У відповідності до статті 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України.
Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі.
При цьому, вільний обіг -це розпорядження без митного контролю товарами і предметами, пропущеними через митний кордон України (пункт 3 статті 1 Митного кодексу України). В той час як, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) (затверджено наказом Державної митної служби України від 30.12.2003 N 932 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.01.2004 за N 66/8665) визначає перелік причин та умови застосування тимчасової та неповної декларацій, а також порядок прийняття митним органом рішення про митне оформлення товарів, заявлених з метою випуску у вільний обіг, із застосуванням цих декларацій, та заповнення їх граф.
Пунктом, 1.3. Порядку № 932 передбачено, що тимчасова та неповна декларації застосовуються відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" (зі змінами й доповненнями).
Пунктом 4.3. Порядку № 932 встановлено, що податки й збори (обов`язкові платежі) сплачуються в повному обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларацій.
Оформлення вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку (далі - ВМД), проводиться відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 N 314 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719 (зі змінами) (Пункт 4.5. Порядку № 932).
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржувані рішення прийняті з порушенням принципів, визначених статтею 2 КАС України, так як товар за контрактом № 43/70005 від 12.01.2007 був поставлений на територію України до закінчення граничного терміну поставки (29.10.2007) та випущений у вільний обіг на підставі вказаних вище ВМД, що підтверджує факт митного оформлення товару й, відповідного, його переміщення через державний та митний кордон. З огляду на що, порушення у сфері розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності суб`єкта господарювання по виконанню контракту № 43/70005 від 12.01.2007 відсутні.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0001642220/0 від 10.04.2009, № 0001642220/1 від 19.06.2009, № 0001642220/2 від 28.08.2009 та № 0001642220/3 від 03.11.2009.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -15.12.2009.