Справа №2-183/2010р.

                                                                          Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09  березня  2010 року                                                                     місто Миргород

      Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

               головуючої судді –   Альошиної Н.М.

               при секретарі          - Сахненко Н.Ю.,

               з участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3  про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

18.12.2009 року до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3  про стягнення боргу за договором позики звернувся ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначав, що відповідно до  нотаріально посвідченого договору позики ВКТ №799480  від 15 грудня 2008 року  відповідач ОСОБА_3 отримав від нього грошову позику  у  розмірі 65 000 грн. з кінцевим терміном повернення 15 лютого 2009 року.

Відповідач повинен був повернути йому борг 15.02.2009 р, але до цієї дати  повернув тільки 500 грн., а решту боргу ні у визначений договором строк, ні після його сплину так і не повернув. Усні вимоги про повернення боргу відповідач ігнорує. Оскільки боржник  ОСОБА_3 на один рік прострочив виконання грошового зобов’язання  за договором позики то повинен сплатити 3 відсотки річних від простроченої суми, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України,  що становить на 18.12.2009року -1935 грн.

В порушення умов договору та відповідного законодавства відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання по договору позики, в результаті чого станом на 18.12.2009  року виникла заборгованість  у розмірі 64 500 грн. та 1935 грн. – 3% річних всього 66435 грн.

Ці обставини змусили його звертатися до суду та сплачувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_1, діючий по довіреності від 15.12.2009року  позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача  суму боргу  - 66435 грн.  та понесені судові витрати  судовий збір - 664,35 грн., витрат оплати ІТЗ – 120 грн, а всього – 67 219,35 грн. (шістдесят сім тисяч двісті дев’ятнадцять грн. 35 коп.)  на користь позивача ОСОБА_2                          

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи. Відповідно до правил ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів у справі, постановивши заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Установлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики ВКТ №799480  від 15 грудня 2008 року, який посвідчений нотаріально. Згідно цього договору   відповідач ОСОБА_3 отримав грошову позику від ОСОБА_2 у  розмірі 65 000 грн. з кінцевим терміном повернення 15 лютого 2009 року включно.(а.с.5)

   Станом на 18.12.2009 року відповідач повернув позивачеві  тільки 500 грн., а решту боргу ні у визначений договором строк , ні після його сплину не повернув. Усні вимоги про повернення боргу відповідач ігнорує.

За правилами ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або інші речі , визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того роду та такої ж якості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною 2 ст. 1047  ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики  та його умов може бути представлена  розписка або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.  

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку що встановлені договором. Позичальник ОСОБА_3 у зазначений термін грошові кошти не повернув.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.  ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Таким чином суд вважає, що до стягнення із ОСОБА_3 підлягає 66.435грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК  України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі цього з ОСОБА_3В  необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати (а.с.1,2) в розмірі 784, 35 грн.

          Керуючись ст. 10,11,88, 130,209, 213-215,218, 224- 228, 294 ЦПК України, ст. 526, 625, 1047,1049 ЦК України, суд –

                                                             Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

            Стягнути  із  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 заборгованість по договору позики 64.500грн.,

1935 грн. – 3% річних, 664,35грн. – судового збору, 120грн. витрат оплати ІТЗ, а всього – 67.219,35 грн. (шістдесят сім тисяч двісті дев’ятнадцять грн. 35 коп.)                            

             Копію рішення направити відповідачеві.

    Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.

    Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

     Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                                Cуддя:                                             Н.М.Альошина.

Оригіналу відповідає;

cуддя Миргородського

міськрайонного суду                                      ОСОБА_4.