Судове рішення #8341642

                                                                         

                                    Копія     Справа № 2-43/10                          

                                                                                                                                                                 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        04 березня  2010 року   Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:            

                       головуючого - судді            Дем’янченка С.М.

                       при  секретарі                       Гришко О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом  Обласного комунального виробничого    підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго»  до  ОСОБА_1   про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,  -

                                                                   в с т а н о в и в:

            Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Миргородтеплоенерго» звернулося до Великобагачанського районного суду Полтавської області  з позовом  до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 2129 грн. 54 коп.

            З позову вбачається, що відповідач ОСОБА_1. є власником квартири АДРЕСА_1  та зареєстрований, як абонент  на послуги  теплопостачання і має розрахункову книжку № 3-31-7-0. ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», як теплогенеруюча організація згідно «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № від 21.07.2005 року Закону України «Про житлово-комунальні  послуги» від 24.06.2004 року надавало відповідачу послуги  з теплопостачання. Між ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», який є виробником  послуги теплопостачання та  Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств було укладено договір №3 , між  підприємством теплових мереж та житлово-експлуатаційною організацією про забезпечення населення тепловою енергією від 06.10.2004 року.  Відповідно до п.3.2.12 вище вказаного  договору  ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»  надано право звертатися до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості за теплову енергію зі споживачів селища ОСОБА_2 Полтавської області на підставі довіреності, виданої Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств (далі по тексту Великобагачанським ККП). Станом на 01.11.2010 року відповідач ОСОБА_1  заборгував  ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»  за отримані послуги 2129 грн.54 коп. за період з 01.04.2007 року по 01.11.2009 року.  

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником вище вказаної квартири, позивач ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію  в сумі 2129  грн.54 коп. та  30 грн. сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Великобагачанському районному суді.

  Ухвалою суду від 25.12.2009 року по справі залучено в якості співвідповідача  ГУМВС України в Полтавській області та Державне казначейство України.

  Ухвалою суду від 20.01.2010 року замінено  первісного співвідповідача ГУМВС України В Полтавській області  на належного співвідповідача Великобагачанський РВ ГУМВС України в Полтавській області.

   Ухвалою суду від 09.02.2010 року по справі  залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3, жительку селища ОСОБА_2, АДРЕСА_2.  

              В судовому засіданні представник позивача ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»  ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, в своїх поясненнях посилалася на обставини, що в ньому викладені і просила суд стягнути солідарно з  ОСОБА_1, та ОСОБА_3 – 2129 грн.54  коп.  заборгованості за спожиту теплову енергію та 30 грн. сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Великобагачанському районному суді.

         Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3  в судовому   засіданні позовні  вимоги ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»  не визнали і в їх задоволенні просили відмовити, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 був працівником міліції з 1996 року по 10.09.2007 року, працював в Великобагачанському РВ ГУМВС України в Полтавській області на посаді слідчого,  в даний час  є пенсіонером МВС України  і згідно ст.22 Закону України «Про міліцію» він  та члени його  сім’ї забезпечуються безоплатно житлом з опаленням та освітленням згідно встановлених норм. Також вказував, що проживає разом з дружиною ОСОБА_3 та неповнолітнім сином.

          Представник співвідповідача Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області  ОСОБА_5 в судовому засіданні позов   ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»  не визнав і в його задоволенні просив суд відмовити в зв’язку з безпідставністю.

          Представник співвідповідача Державного казначейства України в судове засідання не з’явився належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив заперечень на позов не надав.  

          Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»   ОСОБА_4, пояснення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, представника  співвідповідача Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області  ОСОБА_5,  дослідивши письмові докази по справі, надані особами, які беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги  ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»   підлягають  до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

         Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає  справу  в межах позовних вимог. Особа, яка бере участь в справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

         Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

         Судом встановлено, що 06.10.2004 року  між ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»    та  Великобагачанським ККП   було укладено  договір № 3 про надання послуг по забезпеченню населення  тепловою енергією, 01.01.2009 року вище вказаний договір було  продовжено шляхом укладення додаткової угоди   (а.с.8-10,71). Відповідно до п.3.2.12 вище вказаного  договору  ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»  надано право звертатися до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості за теплову енергію зі споживачів селища ОСОБА_2 Полтавської області на підставі довіреності, виданої Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств (далі по тексту Великобагачанським ККП).  Великобагачанським КПП 01.01.2009 року видано довіреність ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з споживачів послуг теплопостачання  селища ОСОБА_2 Полтавської області (а.с.11).

          Власником квартири АДРЕСА_3,  є  ОСОБА_1  на підставі договору купівлі-продажу  жилого будинку від 25.07.1998 року, посвідченого  ОСОБА_6  державним нотаріусом  Великобагачанського районного нотаріального округу,  зареєстрованого в Полтавському МБТІ 29.07.1998 року, в реєстровій книзі № 6 під № 1208. (а.с.72-73). Відповідач  ОСОБА_3  проживає ІНФОРМАЦІЯ_1  і є членом сім’ї власника ( а.с.74).

           ОСОБА_1 з 1996 року по 10.09.2007 року   працював в  Великобагачанському РВ ГУМВС України в Полтавській області  на посаді слідчого, звільнений з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «б» (у запас через хворобу) і  з 05.10.2007 року  перебуває в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, як сільський міліціонер  на пенсії  і за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, користується пільгами на постачання  холодної води, газопостачання на плиту, електропостачання  та централізованим опаленням     (а.с. 85-86 ).

         Як вбачається з розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію ОСОБА_1 за період часу з 01 квітня 2005 року по 01 листопада   2009 року, останній має заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 2129 грн.54 коп.  (а.с.5).

         Відповідно до п.18  «Правил  надання населенню послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води  і водовідведення» від 21.07.2005 року  плата за комунальні послуги  вноситься щомісячно.

        Статтями 20,31 Закону України « Про житлово-комунальні послуги « передбачено  обов’язок споживача вчасно оплачувати  житлово-комунальні послуги,  згідно затверджених у встановленому чинним законодавством порядку, тарифів.

         В своїх запереченнях відповідач ОСОБА_1 посилається на застосування  ст.22 Закону України «Про міліцію», згідно якої працівники міліції, які проживають і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами. Просив суд відмовити в позові, посилаючись, поряд з іншим, і на вказану правову норму.    

          Відповідно до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року №426, видатки за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.  

         Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом, паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абз.2 цього порядку), а також довідку про склад сім’ї (раз на рік). Згідно з п.8 порядку грошовий еквівалент  наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими місячними виплатами. Указаний порядок надання пільг стосується будь-яких бюджетних установ.

         Статтею 24 Закону України «Про міліцію» передбачено, що фінансування міліції здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів.

         Отже, надання пільг відповідачу ОСОБА_1 за рахунок коштів позивача ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» за період з 01.04.2005 року по 04.10.2007 року  є неприпустимим, оскільки суперечить принципам фінансування органів державної влади, у тому числі Закону України «Про міліцію».

         Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) беруться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

         Згідно ст. 68 ЖК України плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

         Відповідно до ч.3 ст. 156 ЖК України  «повнолітні члени сім’ї власника  жилого будинку (квартири) зобов’язані  брати участь у витратах  по утриманню будинку(квартири) і придомової території.».

             До членів  сім’ї власника будинку (квартири) відповідно до  ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 64 ЖК України належать дружина наймача, їх діти і батьки.  

                Суд  приймає  до уваги  розрахунки заборгованості за спожиту  теплову енергію, що надані позивачем і відповідають тарифам, діючим на  час  виникнення  заборгованості.

            В  той же час  суд приходить до висновку, що заява  відповідачів  про  застосування  строку  позовної  давності   підлягає  задоволенню, оскільки протягом  2005-2009 років відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3  ніяких  дій, які свідчать про визнання  ними боргу не вчиняли, позивачем  не надано доказів, які б свідчили   про  переривання перебігу строку давності.

         Відповідно до ст. 257 ЦК України  загальний строк позовної давності  встановлюється тривалістю  у три роки.

         Згідно  ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони  у спорі, зробленою до винесення  ним рішення, а сплив позовної  давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

         Отже, стягненню з відповідачів підлягає заборгованість, починаючи  з 01 листопада  2006  року по 01 листопада   2009 року включно   в сумі  1224 грн.24 коп. ( розрахунок заборгованості:  2129 грн. 54 коп. - 905 грн. 30 коп. = 1224 грн. 24 коп.)  

            Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України  “якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог”.  

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст.67,68,156 ЖК України, ст.ст. 257,267, 525,526 ЦК України,   ст.ст. 10,11,60,79,81,83,88,174, 212-215 ЦПК України, суд, -                            

в и р і ш и в:

1. Стягнути солідарно  з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер невідомий,  працюючого спеціалістом першої категорії Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області,  мешканця селища ОСОБА_2, АДРЕСА_4,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер  невідомий, працюючої старшим секретарем  канцелярії Великобагачанського РВ ГУМВС України в Полтавській області, мешканки селища ОСОБА_2, АДРЕСА_4,    на користь  Обласного комунального виробничого    підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» (37600 місто Миргород, пров. Луговий,11, р/р 26004054503048 ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401, код 25682207) заборгованість за спожиту теплову енергію з 01 листопада  2006 року  по 01 листопада  2009 року  в сумі 1224   (одна тисяча двісті двадцять чотири ) грн. 24 коп.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4: судові витрати (судовий збір) на користь держави сумі 51  (п’ятдесят одну ) грн., в рівних частках  по 25 грн.50 коп. з кожного.

3. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,  на користь   Обласного комунального виробничого    підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» (37600 місто Миргород, пров. Луговий,11, р/р 26004054503048 ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401,код 25682207) судові витрати:  30 (тридцять) грн.   сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Великобагачанському районному суді Полтавської області, в рівних частках, по 15 грн. з кожного.

          Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської  області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне  оскарження.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на  апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але  апеляційна скарга не подана  у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної  сили після розгляду  справи апеляційним  судом.

          Повне  рішення  виготовлено  09  березня  2010  року.

              Суддя – підпис

Копія вірна:

Голова суду –

Секретар -

           

     

     

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація