ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/208/19

УХВАЛА

09 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху.

Відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 18 листопада 2019 року.

27 листопада 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Головного управління Державної податкової служби у Київській області про заміну відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у порядку процесуального правонаступництва на Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), яке підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтовано тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно у зв`язку із тривалістю процедури його сплати. Крім іншого, у клопотанні підкреслено, що скаржником вчинювалися всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення сплати судового збору.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до копії супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року, доданого до клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про усунення недоліків, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року отримано скаржником 26 березня 2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 27 травня 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 29 серпня 2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше з апеляційною скаргою Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулось 09 квітня 2019 року, яку було залишено без руху ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено апелянту строк для усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Крім того, суд звертає увагу на те, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення № 3682 від 30 липня 2019 року на суму 1 152,60 грн. свідчить, що судовий збір було сплачено 31 липня 2019 року, водночас, як було встановлено раніше, повторно апеляційну скаргу було направлено до суду лише 29 серпня 2019 року, тобто більше ніж через двадцять днів з моменту сплати судового збору.

Суд наголошує, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі № 826/26113/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 826/25121/15.

Посилання скаржника на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 52, 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва - задовольнити.

Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Л.Т.Черпіцька

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є. Пилипенко