ПОСТАНОВА Справа №2а-546/10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого-судді: Бондаренко С.І.
При секретарі: Мелещенко О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання вчинити дії , суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання вчинити дії, мотивуючи свої вимоги тим , що він , відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни , а тому згідно ст..6 Закону позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . Але в розмірах визначених Законом відповідач надбавку в 2006-2008 роках не виплачував . А тому позивач просить визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною , зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 гривень , зобов’язати відповідача нараховувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити .
Представник відповідача , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , в судове засідання не з’явився , надіслав заяву в якій просив розглянути справу без їх участі , позовні вимоги не визнав та просив застосувати строк звернення до суду , а тому суд , ухвалив розглядати справу без участі відповідача .
Суд, вислухавши доводи та пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи , приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
З копії посвідчення позивача вбачається , що позивач є дитиною війни .
Відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України .
Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст..6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни , якими встановлено , що пільги дітям війни , передбачені ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни « у 2006 році запроваджуються поетапно , за результатами виконання бюджету у першому півріччі , у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету . Але у 2006 році пільги , встановлені ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни « запроваджені не були .
Закони України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Тому у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії , передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , так як до 19.01.2006 року її дію було зупинено , після чого передбачені виплати не запроваджені.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» ,дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст..111 цього Закону , було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року за №6-рп/2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік « , яким зупинено дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , з урахуванням ст..111 цього Закону , визнано неконституційним.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Тому відповідач , повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії , передбачену ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9.07.2007 року .
Згідно з частиною 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Рішення Конституційного суду було прийняте 9.07.2007 року , до суду позивач звернувся 30.11.2009 року , таким чином позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду і відповідач наполягає на застосуванні даного строку , тому з цих підстав не підлягає задоволенню позовна вимога в частині виплат за 2007 рік.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладено статтю в наступній редакції «Дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними.
Таким чином з 22.05.2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 9.07.2007 року відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , але знову позивачем за період з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року пропущений строк звернення до суду тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Тому обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача , передбаченої ст..6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « покладено на Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси і відповідно способом захисту порушеного права позивача суд визначає шляхом зобов’язання відповідача вчинити дії на користь позивача.
Не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії , оскільки згідно частини 2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення , дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень .
Таким чином законом визначено , що предметом позовних вимог можуть бути вже вчинені рішення , дії чи бездіяльність , а не ті які можуть бути вчинені в майбутньому і відновленню підлягає вже порушене право , а не те яке може бути порушене в майбутньому.
Враховуючи вище викладене , керуючись ст.ст.2,3,8,9,11,12,69,71,94,160,161,163 КАС України , на підставі ст.152 Конституції України ,ст..6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання вчинити дії задовольнити частково .
Визнати дії та бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо нарахування та виплати доплати до пенсії позивача за період з 1.12.2008 по 31.12.2008 року неправомірними.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 1.12.2008 по 31.12.2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 гривни 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова виготовлена в повному обсязі 19 лютого 2010 року.
Головуючий