Дата документу 27.03.2024Справа № 554/1146/24

Провадження № 1-кс/554/3752/2024

У Х В А Л А

26 березня 2024 року                                                                м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 15 липня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , без визначення розміру застави, необхідність в чому обґрунтована наступним.

Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000528 від 17 липня 2023 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

16 січня 2024 року, близько 21 год 30 хв, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , рухаючись на автомобілі марки «Мерседес», д. н. з. НОМЕР_1 , по вул. Охтирський шлях, помітили раніше невідомого їм ОСОБА_12 , який перебував на пішохідному переході розташованому напроти магазину «АТБ», що по АДРЕСА_2 намагався перейти проїжджу частину дороги у установленому для цього місці, разом із своєю собакою.

В цей час у ОСОБА_6 та ОСОБА_8 раптово виник умисел, спрямований на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, а саме здійснення побиття зазначеної особи, який намагався перейти проїзджу частину згідно діючих правил дорожнього руху.

З цією метою, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та інші, ігноруючи правила дорожнього руху зупинили автомобіль в якому перебували посеред дорогі на пішохідному переході, після чого, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та інші особи вийшли з автомобіля та діючи сумісно грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, почали наносити хаотичні удари руками та ногами по голові, тулубу, кінцівкам невідомого їм раніше ОСОБА_12 завдав йому фізичний біль.

В цей час поруч із місцем події випадково знаходився ОСОБА_13 , який побачивши вчинення правопорушення з боку невідомих йому раніше ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та інших осіб, намагаючись припинити їхні хуліганські дії звернувся до них з вимогою припинити побиття невідомої йому особи. Оскільки зазначені особи не реагуючи на зауваження ОСОБА_13 про припинення хуліганських дій продовжували наносити ОСОБА_12 удари руками та ногами, обступивши його з усіх боків, ОСОБА_13 побоюючись за життя та здоров`я ОСОБА_12 , схопивши його руками і таким чином припиняючи зазначені вище хуліганські дії, відвів його від натовпу нападників і завів до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_3 .

Однак, не зупинившись на досягнутому, ОСОБА_6 діставши складний ніж і утримуючі його демонстративно в руках, а ОСОБА_8 узявши з автомобіля на якому вони прибули металеву бейсбольну биту, тобто таким чином заздалегідь заготовивши зазначені предмети для нанесення тілесних ушкоджень, діючи групою осіб, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, прослідували у приміщення зазначеного магазину, де перебували ОСОБА_12 та ОСОБА_13 маючи намір спричинити останньому тілесні ушкодження.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , перебуваючи на центральному вході приміщення магазина «АТБ», в публічно доступному місці, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб та ОСОБА_13 , припинити протиправні хуліганські дії підійшли до останнього та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, ОСОБА_6 , утримуючи в руці в руці ніж демонстративно почав розмахувати ним перед обличчям та грудною клітиною ОСОБА_13 . залакуючи його таким чином і погрожуючи нанесенням йому тілесних ушкоджень ножом, нецензурно висловлюючись при цьому на його адресу. В цей час ОСОБА_13 , намагаючись припинити хуліганські дії зазначених осіб представився військовослужбовцем Збройних сил України та пред`явив їм посвідчення учасника бойових дій намагаючись заспокоїти їх у такий спосіб.

У відповідь на це ОСОБА_8 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 вибив з рук ОСОБА_13 зазначене посвідчення, внаслідок чого воно впало на підлогу та наніс йому два удари металевою бейсбольною битою по голові, спричинивши ОСОБА_13 фізичний біль та тілесні ушкодження, нецензурно висловлюючись при цьому на його адресу.

Хуліганські дії ОСОБА_6 та ОСОБА_8 продовжувалися декілька хвилин до того часу як на місце події не прибула група швидкого реагування приватної охоронної фірми та працівники поліції, які й припинили хуліганські дії останніх.

29 січня 2024 року, близько 13 години, ОСОБА_6 , діючи із корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_4 , реалізуючи свій намір, направлений на заволодіння транспортним засобом – легковим автомобілем марки «АUDІ» модель «А6С7» чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , і яким на той час за її дозволом міг користуватися відомий їй ОСОБА_15 , досягнувши під час спілкування з останнім згоди передати їм ключі від вказаного транспортного засобу шляхом завуальованих погроз про застосування до нього насильства, які він сприйняв як реальні, заволоділи зазначеним транспортним засобом та з місця події на викраденому автомобілі зникли, розпорядившись ним в подальшому на свій розсуд.

В той же день, близько 13 години, ОСОБА_6 , діючи із корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_4 , заволодівши при вказаних вище обставинах автомобілем марки «АUDІ» модель «А6С7» чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , реалізуючи свій намір направлений на вимагання чужого майна, що перебувало у віданні ОСОБА_15 та з погрозою насильства над потерпілим, в період дії воєнного стану, під приводом повернення зазначеного автомобіля пред`явили останньому вимогу передати їм грошові кошти сумою шість тисяч доларів США.

Залякавши таким чином потерпілого ОСОБА_15 з метою передачі їм грошових коштів в сумі 6000 доларів США, але дізнавшись про те, що останнього в наявності не має вказаних грошових коштів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали йому час для їхнього збирання, чекаючи у майбутньому передачі їм ОСОБА_15 грошових коштів вказаною сумою.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, 03 лютого 2024 року ОСОБА_6  повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинені групою осіб, пов`язані з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, вчинені із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, в умовах воєнного стану.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, зокрема показаннями потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 ; пред`явленнями особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , під час яких останні вказали на ОСОБА_6 як на одну з осіб, яка вчинила відносно них кримінальне правопорушення; показаннями свідка ОСОБА_16 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 від 25 січня 2024 року, під час якого він вказав на ОСОБА_6 як на одну з осіб, яка вчинила відносно потерпілого кримінальне правопорушення; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 , під час якого він вказав на ОСОБА_8 як на одну з осіб, яка вчинила відносно потерпілого кримінальне правопорушення; показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 ; відеозаписами з камер відеонагляду та протоколами їх огляду; висновком експерта № СЕ-19/117-24/3560-Д від 28 лютого 2024 року; протоколом обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz», д. н. з. НОМЕР_3 (VIN: НОМЕР_4 ), яким користувався ОСОБА_6 ; протоколом впізнання предмета, проведеним за участю потерпілого ОСОБА_15 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 ; відомостями, які містяться в протоколах розсекречених результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 260, 263, 271 КПК України проведених відносно ОСОБА_6 ; вилученими під час проведення досудового розслідування предметами, долученими до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З огляду на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України, зважаючи на те, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку тримання під вартою останнього немає можливості, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, які були підставою для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зникли та не зменшилися, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому мотивів.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, а ризики стороною обвинувачення не доведеними, в зв`язку з чим просив застосувати щодо ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту або застави.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 3 і 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Встановлено, що 03 лютого 2024 року о 15 год 30 хв ОСОБА_6 було затримано.

03 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України.

04 лютого 2024 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 квітня 2024 року.

Строк дії застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 02 квітня 2024 року, однак, як вбачається зі змісту поданого клопотання, завершити досудове розслідування до вказаного строку немає можливості, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, зокрема отримати висновки двох призначених комп`ютерно-технічних експертиз, які проводяться Полтавським НДЕКЦ МВС України, провести їх аналіз; отримати інформацію від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» про з`єднання абонентських номерів належних підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим відомим їм особам під час вчинення кримінальних правопорушень, провести її аналіз; отримати інформацію від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», про з`єднання абонентських номерів належних підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим відомим їм особам під час вчинення кримінальних правопорушень, провести її аналіз; отримати інформацію від оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» про з`єднання абонентського номеру належного підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим відомим їм особам під час вчинення кримінальних правопорушень, провести її аналіз; призначити та провести експертизи відео-, звукозапису відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , отримати їх висновки, провести їх аналіз; отримати результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведених в порядку ст. ст. 260, 263, 269 КПК України відносно ОСОБА_6 , розсекретити їх у відповідності до вимог глави 21 КПК України і долучити до матеріалів кримінального провадження з подальшим наданням їх стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України; на підставі зібраних доказів повідомити про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; відкрити сторонам матеріали кримінального провадження та ознайомити з ними всіх учасників; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.

Слідчий вказує, що результати вищевказаних слідчих та процесуальних дій мають важливе значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Зокрема, інформація від операторів мобільного зв`язку, яку планується отримати під час проведення тимчасового доступу може свідчити про обставини, механізм вчинення зазначених злочинів підозрюваними, і є доказами у кримінальному провадженні. Результати вказаних експертиз мають суттєве значення для результатів досудового розслідування та проведення їх у двомісячний термін не можливе у зв`язку з великим навантаженням на експертні центри, що здійснюють дослідження. Отримати повну інформацію від операторів мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» про з`єднання абонентських номерів належних підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим відомим їм особам під час вчинення ними кримінальних правопорушень у двомісячний термін не виявилось можливим у зв`язку з потребою проведення аналізу вже зібраних доказів у кримінальному провадженні, на що був витрачений час.

З огляду на це постановою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_23 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 03 травня 2024 року.

Підставою для застосування запобіжного заходу та продовження строку його дії є набуття особою статусу «підозрюваного» в кримінального провадженні та наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, у скоєнні якого вона підозрюється.

При цьому в зв`язку з тим, що нормами КПК України прямо не визначено змісту поняття «обґрунтована підозра», необхідно відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою.

Отже, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини, в сукупності з доданими матеріалами, дають підстави для висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України, є обґрунтованою.

При цьому при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою настільки, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питань, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження.

Підставою для застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, які слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено нормами КПК України на слідчого, прокурора.

Виходячи із зазначеного стандарту доказування (переконання), слідчий суддя вважає, що в ході розгляду клопотання знайшли своє об`єктивне підтвердження наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 і 5 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які не зменшилися й продовжують існувати на цей час.

Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України, в тому числі, є особливо тяжкими злочинами (ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України), підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час місцезнаходження предметів, які були застосовані підозрюваним під час вчинення кримінальних правопорушень є невстановленим, а, перебуваючи на волі, останній може вчинити будь-які дії направлені на знищення вказаних предметів та речей, що матимуть доказове значення по даному кримінальному провадженню, а також незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які є відомими підозрюваному, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності. До того ж, на даний час не встановлено повне коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а перебуваючи на волі підозрюваний може оговорити позицію захисту з іншими учасниками злочинної групи, що унеможливить притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_6 може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, процесуальні рішення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, на що вказує характеристика його особи, який є непрацюючим, не має постійного джерела прибутку та заощаджень, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочинів аналогічної спрямованості, що свідчить про небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Отже, зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 з мотивів, наведених у клопотанні, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та продовжують існувати й на цей час.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам, в тому числі й у вигляді домашнього арешту й застави, запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_6 . Викладені вище обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Разом із тим, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що ОСОБА_6  обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України, які є тяжкими (ч. 4 ст. 296 КК України) та особливо тяжкими (ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189 КК України) злочинами, приймаючи до уваги, що характер повідомленої підозридопускає тримання під вартою згідно ч. 4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства відносно потерпілих, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 03 травня 2024 року, у зв`язку з необхідністю органу досудового розслідування виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього закінчується 02 квітня 2024 року, заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу, на цей час не зменшилися та продовжують існувати, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

       Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

       Клопотання слідчого - задовольнити.

       Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, строком на 39 днів, тобто до 03 травня 2024 року 15 год 30 хв.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 27 березня 2024 року о 17 годині.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_24