Справа № 2-7852/11

Провадження № 6/161/601/19

    У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року                                                                 місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Філюк Т.М.,

при секретарі Бортнюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича про примусове проникнення до житла,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. звернувся в суд з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .

Подання обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця Шульженка І.С. перебуває виконавчий лист, виданий 19 листопада 2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про солідарне стягнення з  ОСОБА_1  на користь АТ АБ «Укргазбанк» за боргова ноті за договором кредиту в сумі 302 928,75 доларів США. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_1  зареєстроване нерухоме майно: житловий будинок за адресою:  АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно перебуває в іпотеці у стягувача. З відповіді ПФУ слідує, що боржник не отримує ніяких доходів. Боржнику 23 жовтня 2019 року надіслано виклик до приватного виконавця на 28 жовтня 2019 року, однак боржником виклик не виконано. З метою вчинення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем було надіслано повідомлення боржнику про вчинення виконавчих дій на 30 жовтня 2019 року за адресою іпотеки. Однак згідно з актом приватного виконавця від 23 жовтня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , двері та ворота були зачинені. Приватним виконавцем повторно було надіслано повідомлення про вчинення виконавчих дій від 31 жовтня 2019 року, виконавчі дії було заплановано на 07 листопада 2019 року за адресою іпотеки. Відповідно до акту приватного виконавця від 07 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , двері та ворота будинку були зачинені.11 листопада 2019 року приватним виконавцем знову надіслано рекомендований лист, який було вручено боржнику 13 листопада 2019 року, про вчинення виконавчих дій. Однак згідно з актом приватного виконавця від 20 листопада 2019 року за адресою предмета іпотеки та проживання боржника двері будинку ніхто не відчинив.

На підставі наведеного, керуючись ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, приватний виконавець Шульженко І.С. просить задовольнити подання про примусове проникнення до нерухомого майна, предмета іпотеки, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває в іпотеці АТ АБ «Укргазбанк» для перевірки майнового стану боржника та вчинення інших виконавчих дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді від 04 грудня 2019 року подання прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. в судове засідання не з`явився, заявою від 05 грудня 2019 року просить справу розглядати без його участі, подання підтримує, просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає до задоволення.

Суд встановив, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. перебуває виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №2-7852/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 302 928,75 доларів США основного боргу та 394 793,13 грн. пені.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. від 23 вересня 2019 року за вищевказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно (ВП №60133958).

18 жовтня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику.

Відповідно до відповідей банківських установ на рахунках боржника кошти відсутні. З відповіді ПФУ слідує, що боржник не отримує ніяких доходів. За боржником транспортних засобів не зареєстровано. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

23 жовтня 2019 року боржнику ОСОБА_1 надіслано виклик приватного виконавця з вимогою з`явитись до виконавця, надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також надати достовірні відомості про свій майновий стан. На такий виклик боржник ОСОБА_1 не відреагував, до виконавця не з`явився.

Крім того, 23 жовтня 2019 року виконавцем надіслано боржнику повідомлення про здійснення виконавчих дій, які були заплановані на 30 жовтня 2019 року за місцем знаходження майна, що перебуває в іпотеці за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з актом приватного виконавця від 23 жовтня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , двері та ворота були зачинені. Приватним виконавцем повторно було надіслано повідомлення про вчинення виконавчих дій від 31 жовтня 2019 року, виконавчі дії було заплановано на 07 листопада 2019 року за адресою іпотеки. Відповідно до акту приватного виконавця від 07 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , двері та ворота будинку були зачинені.11 листопада 2019 року приватним виконавцем знову надіслано рекомендований лист, який було вручено боржнику 13 листопада 2019 року, про вчинення виконавчих дій. Однак згідно з актом приватного виконавця від 20 листопада 2019 року за адресою предмета іпотеки та проживання боржника двері будинку ніхто не відчинив.

Разом з тим, на адресу приватного виконавця Шульженка І.С. боржник ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій повідомляє про те, що разом з ним у вищевказаному будинку проживають та зареєстровані його троє синів, двоє них – неповнолітні. Діти мають право користування будинком та не мають іншого житла для проживання.

Конституцією України кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.1 ст.30 Конституції України).

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст.9Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п.1 ст.1 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага (рішення Конституційного Суду України у справі №1-18/2011 від 31 травня 2011 року).

З метою виконання рішення суду у процесуальних законах України передбачено одним із заходів, спрямованих на своєчасне виконання судового рішення, проникнення до житла боржника з метою проведення виконавчих дій, а тому вимоги державного виконавця до боржника щодо надання доступу до житла для проведення виконавчий дій у рамках виконавчого провадження ґрунтуються на приписах Закону України «Про виконавче провадження».

В силу ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець, серед іншого, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження») та має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Згідно з п.4 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Представленими суду документами підтверджується описані в подані обставини щодо наявності виконавчого провадження та ухилення боржника від виконання рішення суду, що, зокрема, стверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Суд встановив, що приватним виконавцем доведено до відома боржника про наявність виконавчого провадження №60133958. У доданих до подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника копіях документів наявні відомості про направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження за вказаною у виконавчому документі адресою, що дає підстави дійти висновку про обізнаність боржника щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, боржником за яким він є. Також на адресу боржника неодноразово направлялись повідомлення приватного виконавця про заплановані виконавчі дії, які боржник ігнорував. З матеріалів справи вбачається, що доступу приватному виконавцю до будинку за адресою свого місця проживання боржник не надав, про що складено відповідні акти.

Крім того, звернення боржника ОСОБА_1 до приватного виконавця із заявою про факт проживання неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що боржнику було достеменно відомо про наявність виконавчого провадження №60133958.

Такі дії боржника призводять до тривалого невиконання виконавчого документа, що тягне за собою порушення строків виконання, а також порушує вимоги чинного законодавства щодо обов`язковості судових рішень.

З урахуванням встановлених обставин та несвоєчасного виконання божником судового рішення, вчинення виконавцем всіх необхідних виконавчих дій, що не мали ефективного результату, суд дійшов висновку про задоволення подання приватного виконавця на примусове проникнення до житла боржника.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 175, 260, 439 ЦПК України, ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, суд –

У Х В А Л И В :

Подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича про примусове проникнення до житла задовольнити.

Надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Шульженку Ігорю Сергійовичу примусово проникнути до житла боржника  ОСОБА_1 , а саме: до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки майнового стану боржника та вчинення інших виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

       Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 06 грудня 2019 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду        Філюк Т.М.