ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 листопада 2009 року № 2а-3816/09/2670
15:35
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ел-Інвест»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0001062220/0 від 10.03.2009
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з позовними вимогами про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0001062220/0 від 10.03.2009.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, оскільки відповідачем безпідставно застосовано при його винесенні положення Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки позивачем порушено норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0001062220/0 від 10.03.2009 за порушення ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`на підставі пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні`та відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ-Інвст`застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 501938,00 грн.
Вказане рішення прийнято за результатом проведення перевірки позивача (оформлено Актом від 27.02.2009), якою встановлено порушення:
вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`при виконанні контракту від 05.02.2008 № 05/02/08 з фірмою нерезидентом HERMITAGE SAS;
вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`при виконанні контракту від 12.05.2008 № 12/05/08 з фірмою "Airconditioning & Heating International FZE" (OAE) AB" валютних коштів в сумі 272274,00 дол.США.
За результатом розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято з огляду на те, що:
Щодо контракту від 05.02.2008 № 05/02/08 з фірмою SAS», то за ним термін прострочення з 03.09.2008 по 19.09.2008 (16 днів), в зв`язку з чим нараховано 815,00 грн. пені.
Щодо контракту від 12.05.2008 № 12/05/08 з фірмою "Airconditioning & Heating International FZE" (OAE) AB", то за ним термін прострочення (з урахуванням висновку Міністерства економіки України від 09.12.2008 № 494 терміном з 27.11.2008 по 28.11.2008) з 29.11.2008 по 27.02.2009 (91 день), в зв`язку з чим нараховано 501123,00 грн. пені.
Крім того, під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що позивач не оспорює факт наявності допущення встановлених порушень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», при цьому, просить скасувати оскаржуване рішення саме з підстав необґрунтованого застосування положень Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`при його винесенні, так як застосовані штрафні санкції не є податковим зобов`язанням.
Статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (№185/94-ВР від 23.09.1994, далі -Закон про порядок) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийнято в результаті допущення позивачем порушень статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», допущення яких не оспорюється позивачем. Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування відповідачем пені на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Адже, вказаною нормою встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Отже, оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивачем порушено порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при виконанні контракту від 05.02.2008 № 05/02/08 з фірмою нерезидентом HERMITAGE SAS та при виконанні контракту від 12.05.2008 № 12/05/08 з фірмою "Airconditioning & Heating International FZE" (OAE) AB".
Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача, як підставу для задоволення позовних вимог, що оскаржуване рішення підлягає скасування з підстав необґрунтованого застосування при його винесенні положень Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, при викладенні своїх аргументів, позивач оскаржуване рішення називає податковим повідомленням-рішеннях. При відхиленні заявленого твердження, суд керується наступним.
Так, Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 N 247) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758.
Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції).
Відповідно до Порядку податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов`язку платника податків сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов`язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов`язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження; в той час як, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.
При цьому, щодо розгляду цього питання, суд вважає необхідним зазначити, що пунктом 7.1. Порядку, чітко передбачено, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає, зокрема, відповідно до законів з питань зовнішньоекономічної діяльності, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").
Отже, заявлене твердження не заслуговує на увагу з огляду на те, що, по-перше, оскаржуване рішення називається рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати, що оскаржуване рішення є податковим повідомленням-рішенням, адже останнє не відповідає дійсності, що підтверджено матеріалами справи. По-друге, Порядком передбачено єдину форму рішення для застосування штрафних санкцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою "С". По-третє, зазначене рішення є формою застосування відповідальності у вигляді адміністративно-господарської санкції у відповідності до положень Господарського кодексу України. З огляду на це жодних покликання позивача на податкові зобов`язання щодо оскаржуваного рішення є безпідставним та необґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято у саме у вигляді рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С». Крім того, визначення санкцій за описувані порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність встановлено саме правилами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
З огляду на вказані вище обставини в їх сукупності, суд вважає зауважити на допущені відповідачем описки при винесенні оскаржуваного рішення в частині посилання на Закон України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", проте позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки воно винесено в межах повноважень та у порядку, встановленому законодавством, за порушення позивачем статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 25.11.2009.