ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 жовтня 2009 року № 2а-4530/09/2670
10:49
За позовомЗаступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ кондиціонерів»
про стягнення 3623,04 грн.
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Семенова М.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ кондиціонерів`з вимогами про стягнення 7200,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2008 році та 23,04 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
21.10.2009 позивач уточнив позовні вимоги, з урахуванням чого просить суд стягнути 3600,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2008 році та 23,04 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні`та Закону України "Про зайнятість населення", що полягає у не працевлаштуванні інвалідів.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки ним самостійно подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, в якому відображено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3600,00 грн.,
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
відповідачем подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, яким вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 15 осіб, з них: працевлаштованих інвалідів немає; інваліди -штатні працівники, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 1, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 3600,00 грн.
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 N 875-XII (Далі -Закон № 875).
Статтею 20 Закону № 875 встановлено обов`язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частинами 3 та 4 статті 20 Закону № 875 передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).
Як випливає з наданого розрахунку штрафних санкцій у відповідача працює 15 осіб, що не заперечується позивачем.
Проте позивач зазначає, що право застосування штрафних санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати у відповідності до норм статтею 20 Закону № 875 мають лише особи у яких працевлаштувало лише 14 осіб.
Проте суд не приймає до уваги таке обґрунтування позивача з приводу невірного трактування норм закону.
Закон №875 чітко встановив кількісні межі працевлаштованих осіб щодо застосування відповідного розміру штрафних санкцій - від 8 до 15 осіб. Це означає наявність мінімум 8 осіб, а максимум встановлений у 15 осіб. Це прямо визначено законом.
Окрім того, якщо прийняти до уваги аналогічні формулювання норм законів України, зокрема, наприклад: санкції Кримінального кодексу України, санкції встановлені статтею 41 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інше, вбачається, що норми зазначених законів під критерієм «до`розуміють «включний характер». Про це свідчить також і правозастосовча практика.
Таким чином, позивачем безпідставно вказується на поширення норми закону щодо застосування штрафних санкцій лише щодо 14 осіб. Норма статті 20 Закону № 875 чітко встановила максимальну кількість працюючих для застосування половини штрафної санкції - 15 осіб.
Відповідачем, при подачі звіту, самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3600,00 грн. та самостійно її сплачено, що підтверджено випискою з обслуговуючого банку відповідача за 13.04.2009.
З огляду на викладене та з урахуванням сплати відповідачем суми штрафних санкцій, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Окрім того, суд не приймає до уваги твердження позивача про необхідність в розглядаємому випадку застосовувати санкцію у розмірі середньоїрічної заробітної плати з посиланням на роз`яснення № 1/5-53 від 05.02.2007. Адже, по-перше, закон має вищу юридичну силу, по-друге, вказане роз`яснення не є нормативно-правовим актом, тому не є обов`язковим для дотримання та застосування. Поряд з цим, зазначене роз`яснення не відповідає змісту положень 20 Закону №872.
Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно з розрахунком поданим позивачем з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 23,04 грн. за порушення терміну сплати штрафних санкцій. Заявлена вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем вчасно сплачено суму штрафних санкцій, що підтверджено платіжним документом, долученим до матеріалів справи.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, суд констатує, що обов`язок доказування за обставин стягнення коштів покладений як на позивача так і відповідача.
З огляду на викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -16.11.2009.