Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     12 грудня 2019 р.                                                             Справа№200/12131/19-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2019 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у виплаті середнього грошового забезпечення за період часу з 31 липня 2019 року по день винесення рішення у справі;  стягнення середнього грошового забезпечення з 31 липня 2019 року по день винесення рішення у справі; зобов`язання  відповідача нараховувати та сплачувати на користь позивача середнє грошове забезпечення з розрахунку 12775,76 грн на місяць з дня наступного після дня винесення рішення з цієї справи до моменту фактичного звільнення зі служби в складі Збройних сил України.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач у зв`язку з поновленням його на службі в органах Національної поліції на посаді заступника начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції має право на отримання середнього грошового забезпечення від Головного управління Національної поліції в Донецькій області на підставі частини другої статті 21 Закону України «Про військовий обов`язок і війську службу», статті 119 Кодексу законів про працю України як особа, що з 26 лютого 2019 року проходить службу за контрактом у Збройних силах України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання 20 листопада 2019 року. Витребувано від позивача та відповідача докази у справі.

05 листопада 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для виплати грошового забезпечення, оскільки з дати поновлення на посаді на виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 200/1639/19-а позивач до виконання службових обов`язків не приступав, був відсутній на службі без поважних причин, з 26 лютого 2019 року проходить військову службу за контрактом у Збройних силах України.

30 жовтня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява  про участь  відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої представник відповідача просив доручити Приморському районному суду м. Маріуполя Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року заяву представника Головного управління національної поліції в Донецькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

У судове засідання на 20 листопада 2019 року позивач та представник відповідача до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача та представник відповідача заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року оголошено перерву у справі до 04 грудня 2019 року.

У судове засідання 04 грудня 2019 року представник позивача з`явився, просив позов задовольнити; представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності та надіслав суду додаткові докази.

У судове засідання 09 грудня 2019 року сторони не з`явилися, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі № 200/1639/19-а задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі № 200/1639/19-а скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 21 грудня 2018 року № 541 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено   ОСОБА_1 на службі в органах Національної поліції на посаді заступника начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області з 29 грудня 2018 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2018 року по 30 липня 2019 року на суму 89219,31 грн.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від

09 серпня 2019 року № 326 о/с на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 200/1639/19-а скасовано пункт 8 наказу від 21 грудня 2018 року № 541 о/с в частині звільнення та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції з 29 грудня 2018 року.

26 лютого 2019 року між Міністерством оборони України та позивачем підписаний контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу.

Наказом начальника Донецького зонального відділу військової служби правопорядку від 06 квітня 2019 року № 74 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил від 03 квітня 2019 року № 50-РС (по особовому складу)  на посаду стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку Донецького зонального відділу військової служби правопорядку, зараховано до списків особового складу відділу на всі види забезпечення з 06 квітня 2019 року.  

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою  статті 21 Закону України «Про військовий обов`язок і війську службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII передбачено, що громадяни України для виконання обов`язків, пов`язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Згідно з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1769-VIII (набрання чинності з 07 січня 2017 року) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин першої – другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За змістом пункту 4 розділу І «Загальні положення» Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року  № 260 (далі – Порядок № 260), грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Пунктом 8 розділу І «Загальні положення» цього ж Порядку № 260 регламентовано, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

З аналізу наведених норм слідує, зокрема, що працівникам, які прийняті на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, в тому числі поліцейським, гарантується збереження місця роботи, посада і середній заробіток.

Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє. В постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження N 61-1664св17) вказано, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014. Також у цій справі наголошено на тому, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Окрім зазначеної постанови, таку саму правову позицію сформульовано і в постанові  Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 812/204/18.

Сторонами у справі не спростовувалось, що в Україні діє особливий період.

Судом встановлено, що станом на дату видання Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області наказу від 09 серпня 2019 року № 326 о/с про поновлення позивача на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Слов`янського відділу поліції з 29 грудня 2018 року останній проходив військову службу у Збройних силах України за контрактом від 26 лютого 2019 року.

На цей час позивач перебуває на штатній посаді в органах Національної поліції України, звільнення позивача з посади у зв`язку із зарахуванням на військову службу не здійснювалось.

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року відповідачем виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2018 року по 30 липня 2019 року.

З 31 липня 2019 року нарахування та виплата Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області грошового забезпечення позивачеві не здійснюється. Наказ керівника органу поліції про припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 суду не надавався.

Посилання представника відповідача на відсутність позивача на службі з неповажних причин як на підставу для невиплати грошового забезпечення за спірний період суд вважає помилковими з огляду на проходження останнім військової служби у Збройних силах України, про що ОСОБА_1 проінформовано Головне управління Національної поліції в Донецькій області електронною поштою

02 серпня 2019 року.

Отже, Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачеві середнього розміру грошового забезпечення з 31 липня 2019 року.

Частиною 1  статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР  регламентовано, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. […]

Відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року

№ 100,   нарахування   виплат,   що   обчислюються   із   середньої  заробітної плати за останні два місяці роботи,  провадяться шляхом  множення  середньоденного  (годинного)  заробітку на число робочих днів/годин,  а у  випадках,  передбачених  чинним  законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна  (годинна)  заробітна  плата  визначається  діленням заробітної  плати  за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі  (календарні)  дні  на  число  відпрацьованих  робочих днів (годин),  а  у  випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних  днів за цей період.

Згідно з пунктом 9 розділу І «Загальні положення» Порядку № 260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Судом обчислено, що за період з 31 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року відповідачем не виплачено ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за 135 календарних дня.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 02 грудня 2019 року № 833  грошове забезпечення позивача за жовтень 2018 року (31 день) становило 12775,76 грн, за листопад 2018 року - 12775,76 грн, середньоденний заробіток – 418,87 грн.

Отже, за період з 31 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року заборгованість по виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 становить   56 547, 45 грн (135 дня х 418,87 грн).

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за період з 31 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року та стягнення середнього грошового забезпечення з 31 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року в сумі 56 547, 45 грн.

Позовні вимоги про зобов`язання  відповідача нараховувати та сплачувати на користь позивача середнє грошове забезпечення з розрахунку 12775,76 грн на місяць з дня наступного після дня винесення рішення з цієї справи до моменту фактичного звільнення зі служби в складі Збройних сил України задоволенню не підлягають, оскільки рішенням суду врегульовуються чинні спірні правовідносини, а не ті, які можуть виникнути у майбутньому.

Докази понесення сторонами судових витрат суду не надано.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

          Враховуючи приписи наведеної норми, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12984,97 грн (31 день х 418,87 грн) підлягає негайному виконанню.

          Керуючись статтями 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                              ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності,  стягнення середнього грошового забезпечення та  зобов`язання  вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за період з 31 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058, місцезнаходження: пр-т. Нахімова, буд. 86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середнє грошове забезпечення з 31 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року в сумі 56547 гривень 45 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12984 гривень 97 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 грудня 2019 року.                            

Суддя                                                                                   Ю.М. Льговська