КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю ОСОБА_1 розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він

29 серпня 2019 року о 17 год.40 хв. в м. Києві по вул. Д. Щербаківського, 1 керував автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; зокрема апелянт посилається на те, щовін не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також у нього є висновок лікаря КМНКЛ «Соцтерапія» від 29.08.2019.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року, мотивуючи тим, що про судове засідання належним чином повідомлений не був, судове рішення приймалось у його відсутність, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права; копію оскаржуваної постанови отримав 07 листопада 2019 року.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, що спростовували би наведені апелянтом підстави.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, а саме: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції від 29 серпня 2019 року, суд дійшов висновку, що інспектори патрульної поліції вимоги закону дотрималися.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 за № 336741 від 29 серпня 2019 року, ОСОБА_1 29 серпня 2019 року о 17год. 40 хв. керував автомобілем«Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Д. Щербаківського, 1 у м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідність, підвищена жвавість рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі і готовий був це зробити, але лише після того, як заїде за місцем свого проживання і передасть дружині ключі від квартири. Більше того, він за самозвернення пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у КМНКЛ «Соцтерапія», про що надав суду довідку.

Як убачається із дослідженого у суді апеляційної інстанції відеозапису, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права, наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та неодноразово, протягом тривалого часу у присутності двох свідків пропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 на словах погоджувався пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, але фактично уникав цього, наполегливо висуваючи свої умови та затягуючи час.

Таку поведінку ОСОБА_1 суд розцінює як пасивну відмову від проходження на стан наркотичного сп`яніння та умисне затягування часу з огляду на положення ч. 4 ст. 266 КУпАП про те, що огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Обставини, зафіксовані на відео, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння.

Доводи апелянта про те, що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, про що свідчить надана ним у судовому засіданні апеляційної інстанції довідка, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому Законом порядку, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначений як самостійний склад правопорушення, за що і складено на нього протокол про адміністративне правопорушення.

Досліджені апеляційним судом докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 за № 336741 від 29 серпня 2019 року, відомості, що містяться у письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції є належними доказами у розумінні ст. 252 КУпАП та у своїй сукупності доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, доводи апелянта про те, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи, не відповідають дійсності, спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Як убачається із адміністративних матеріалів, вимоги ст. 266 КУпАП та положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дотримані.

Суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова від проходження до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, п. 2.5 ПДР України), належним чином вмотивувавши своє рішення.

Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено такихпорушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.ст. 30, 33, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням положень ст. 38 КУпАП.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційногосуду О.М. Сітайло

Справа № 33/824/4563/2019 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий суддя у 1-й інстанції: Осаулов А.А.

Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.