ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.07.06 р. Справа № 20/176
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”, м.Донецьк
про стягнення 3253832,59 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Біцюк В.С. – за довіреністю
від відповідача Батрак М.Г. – за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулася Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”, м.Донецьк, про стягнення 3253832,59 грн. заборгованості за договором на перевезення природного газу № 11 – 25 від 22.01.2004р. (далі – договір) із додатковими угодами, з яких 2714795,94 грн. – сума основного боргу, 268190,70 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, 80810,23 – 3% річних, 190035,72 грн. – 7% з простроченої суми.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на перевезення природного газу № 11 – 25 від 22.01.2004р.; протокол узгодження розбіжностей від 23.07.2004р.; додаткову угоду № 1 до договору від 12.08.2004р.; додаткову угоду № 2 до договору від 06.12.2004р.; додаткову угоду № 3 до договору від 01.06.2005р.; додаткову угоду № 4 до договору від 25.11.2005р.; розрахунок заборгованості; розрахунок інфляційних збитків; розрахунок 3% річних; розрахунок 7% на заборгованість; акти виконання послуг.
Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, про що надав суду заяву № 6402/12-07 від 26.05.2006р. про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги, у якій пояснює, що відповідно до договору купівлі – продажу № 4 від 09.12.2005р. ДК „Укртрансгаз” (УМГ „Донбастрансгаз”) має заборгованість перед ВАТ „Донецькміськгаз” на суму 1565028,20 грн. Відповідно до договору № 11-25 від 22.01.2004р. ВАТ „Донецькміськгаз” має часткову заборгованість перед ДК „Укртрансгаз” за транспортування природного газу в 2005р. на суму 1565028,20 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, повідомив про припинення зазначених зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги на суму 1565028,20 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 1688804,39 грн. заборгованості за договором, з яких 1149767,74 грн. – сума основного боргу, 268190,70 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, 80810,23 грн. – 3% річних, 190035,72 грн. – 7% штрафу з простроченої суми.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, про що надав відзив на позовну заяву, у якому пояснює, що додаткова угода № 3 від 01.06.2005р. до договору № 11-25 від 02.01.2004р., відповідно до п. 6 діє з моменту підписання, тобто з 01.06.2005р. Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір діє з 01.01.2004р. по 01.06.2005р., тому вважає, що з 01.01.2004р. по 01.06.2005р. між позивачем та відповідачем не було договірних відносин, таким чином заборгованість виникла лише за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. За період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. позивачем надано послуг по транспортуванню газу на загальну суму 3216625,94 грн. позивач стверджує, що ВАТ „Донецькміськгаз” було сплачено з 01.06.2005р. по теперішній час 4359221,92 грн., таким чином заборгованості перед позивачем не має.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.06.06 р. до 11.07.06 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
22 січня 2004 року між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк, був укладений договір на перевезення природного газу № 11 – 25.
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (Перевізник) зобов’язується доставити трубопровідним транспортом ввірений йому відповідачем (Вантажовідправником) природний газ, від пунктів прийому – передачі газу в газотранспортну систему до газорозподільних станцій, де передати газ Вантажовідправнику для потреб населення, а Вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення газу встановлену плату.
Згідно із п.п. 5.1, 5.2 договору, диференційований тариф на перевезення 1000 куб.м газу по газотранспортній системі Перевізника встановлюється в розмірі 23,75 грн., крім того ПВД – 4,75 грн., всього в розмірі 28,50 грн. Тариф на перевезення газу, зазначений в пункті 5.1 даного договору, може змінюватись за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України. У випадку зміни тарифу, новий тариф є обов’язковим для сторін за даним договором з моменту введення його в дію. Зміна тарифу оформлюється додатковою угодою до даного договору.
Відповідно до п. 6.2 договору, замовник здійснює оплату послуг по перевезенню газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Перевізника, в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000р. № 759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтобаз України” за поставлений природний газ”. Остаточні розрахунки за фактично надані послуги з перевезення газу проводяться протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось перевезення газу.
Згідно із п. 7.3 договору, за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, Вантажовідправник сплачує на користь Перевізника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 11.1 договору, договір діє з 01.01.2004 року до 31 грудня 2004року.
Згідно із п. 5 додаткової угоди № 2 до договору, договір діє з 01.січня 2004 року до 31 грудня 2005 року.
Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, доставив трубопровідним транспортом ввірений йому відповідачем природний газ від пунктів прийому – передачі газу в газотранспортну систему до газорозподільних станцій, де передав газ відповідачу для потреб населення.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка на момент подання позову до суду склала 1688804,39 грн. заборгованості за договором, з яких 1149767,74 грн. – сума основного боргу, 268190,70 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, 80810,23 грн. – 3% річних, 190035,72 грн. – 7% штрафу з простроченої суми.
Відповідач у заяві від 11.07.06 р. повідомив суд про направлення на адресу позивача заяви про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги та просив звільнити його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов”язань в частіні заборгованості на суму 1565028,20 грн., відповідно до договору купівлі-продажу № 4 від 09.12.2005р. та до договору на транспортування природного газу № 11-25 від 22.01.2004р.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Згідно із ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Як свідчать наявні у справі копії заяви № 6402/12-07 від 26.05.2006р. про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги на суму 1565028,20 грн., акту звірки станом на 31.05.06 р., підписаного представниками сторін без заперечень, сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог, в результаті якого борг відповідача на користь позивача за договором є погашеним в розмірі 1565028,20 грн.
Приймаючи до уваги, що зазначений взаємозалік було здійснено після подання позову до суду, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1565028,20 грн. слід припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Позовні вимоги підтверджуються наявними у справі документами, зокрема, - копіями договору на перевезення природного газу № 11 – 25 від 22.01.2004р.; протоколу узгодження розбіжностей від 23.07.2004р.; додаткової угоди № 1 до договору від 12.08.2004р.; додаткової угоди № 2 до договору від 06.12.2004р.; додаткової угоди № 3 до договору від 01.06.2005р.; додаткової угоди № 4 до договору від 25.11.2005р.; розрахунку заборгованості; розрахунку інфляційних збитків; розрахунку 3% річних; актів виконання послуг; заяви про припинення зобов”язань заліком зустрічної однорідної вимоги № 6402/12-07 від 26.05.2006р.; акту звірки станом на 06.06.2006р.; акту звірки станом на 31.05.2006р.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ствердження відповідача про відсутність його обов’язку по сплаті заборгованості за період з 01.01.2004р. по 01.06.2005р. на підставі того, що договір діяв з 01.01.2004р. по 31.01.2005р., а додаткова угода діє з моменту підписання, тобто з 01.06.2005р. по 31.12.2005р., суд до уваги не приймає як безпідставні.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1149767,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо порушено господарське зобов”язання, в якому хоча б одна сторона є суб”єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов”язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7% штрафу слід відмовити, оскільки зі змісту п.2 ст.231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов’язання. До того ж, даний вид відповідальності сторонами у вищевказаному договорі не узгоджено. Крім того, застосування позивачем даного виду відповідальності не узгоджується із приписами п. 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 268190,70 грн., та стосовно стягнення 3% річних в сумі 80810,23 грн. слід задовольнити.
Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміскгаз”, м.Донецьк, - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміскгаз” (83050, м.Донецьк, пр. Театральний, 1, поточний рахунок 26007066200 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 03361081) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, поточний рахунок 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 300023, код ЄДРПОУ 30019801) 1149767,74 грн. – суму основного боргу, 268190,70 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 80810,23 грн. – 3% річних, 24010,70 грн. – витрат по сплаті державного мита, 111,10 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1565028,20 грн. - припинити.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Видати наказ у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11.07.06 р.
Повний текст рішення підписано 17.07.06 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
Марченко Ю.О.