Справа №1-222/10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 березня 2010  року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

                                                   головуючого судді Антонова А.В.,

                                                   при секретарі Кононенко О.П.,

                                                   за участю прокурора Махно А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого ПП “Слинчук”, дезінфектором, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого 24.12.1997 р. Київським р/с м.Полтави за ст.81 ч.4 КК України до 3 р. позбавлення волі з іспитовим строком на 2 р., 12.09.2000 р. Київським р/с м.Полтави за ст.141 ч.2 КК України до 3 р. 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 29.04.2004 року по відбуттю строку покрання, 15.11.2006 р. Октябрським р/с м.Полтави за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, 03.12.2009 р. Київським р/с м. Полтави за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч. 2  КК України,

В С Т А Н О В И В:

 18.11.2009 року близько 14-00 год., ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в будинку №21, що по вул.Харчовиків в м.Полтаві, діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з невстановленою слідством особою, умисно, з корисливою метою заволодіння чужим майном, відкрито, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого в момент його застосування та виразилося в нанесенні удару в обличчя, що спричинило тілесні ушкодження у вигляді синця, саден шкіри обличчя та шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи №184 від 04.02.2010 р., кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, заволоділи грошовими коштами гр.ОСОБА_2, в сумі 500 грн.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у скоєному злочині визнав повністю та показав, що 18.11.2009 р., пішов до будинку, де проживає ОСОБА_2 щоб продати алюмінієвий рубанок та заробити грошей на спиртне. Він зайшов до будинку, в кімнаті якого за столом сиділи чоловік та жінка. ОСОБА_2, зважив рубанок та заплатив йому 28 грн. Близько 14-00 год. він зустрів свого знайомого на ім»я ОСОБА_1, вони захотіли випити, але оскільки грошей ні в кого не було він запропонував піти до чоловіка, якому вранці продав рубанок, бо бачив у нього на столі їжу та випивку. Вони пішли до будинку та сказали господарю, що хочуть забрати сумку, в якій приносили речі, а потім зайшли до кімнати. Він сів за стіл до жінки та запропонував їй випити разом, на що ОСОБА_2 образився, почав виганяти їх. У відповідь він підскочив до нього, штовхнув його і сів на груди, зірвав барсетку, яка висіла у потерпілого на поясі та кинув ОСОБА_1, який забрав звідти гроші. Після цього вони пішли в магазин після чого ОСОБА_1 дав йому 100 грн.  У скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.

Визнані в суді підсудним фактичні обставини справи у відповідності до ст. 299 КПК України судом не досліджувалися, свідки не допитувалися.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1, за ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудного – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно медичного висновку підсудний хворіє на туберкульоз, примусового лікування від залежності до психотропних речовин не потребує

Цивільний позов потерпілим по справі не заявлявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, раніше судимий, в той же час, щиро розкаюється у скоєному злочині, характеризується позитивно, працює, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, а також має погіршений стан здоров”я внаслідок хвороби на туберкульоз, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення без відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

    З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.                

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.

Зобов”язати ОСОБА_1, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попереднім у вигляді підписки про невиїзд.

Речовий доказ по справі, зазначений в постанові від 01.12.2009 р., у вигляді барсетки – повернути потерпілому ОСОБА_2, за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення.

        Головуючий                                                                                                  Антонов А.В.