ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

10 грудня 2019 року  м. ОдесаСправа № 916/2878/14

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Бєляновського В.В., Таран С.В.

секретар судового засідання: Чеголя Є.О.

за участю представників учасників справи:

Арбітражний керуючий -  Дарієнко В.Д. особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТТ Сервіс”

на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016

по справі №916/2878/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТІЛ ІНВЕСТМЕНТС УКРАЇНА”

до  Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю) „КОНКОРД ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД”

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю) „КОНКОРД ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД”, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майном боржника арбітражного керуючого Лісєєва Кирила Юрійовича, тощо.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника із визначенням їх розміру та вказівкою черговості їх задоволення.

Постановою Господарського суду Одеської області від 03.12.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну, тощо.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015, постанову Господарського суду Одеської області  від 03.12.2014 року по справі № 916/2878/14 скасовано, справу передано для розгляду до господарського суду Одеської області.

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 визнано боржника банкрутом, відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено призначити  арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну, тощо.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТТ Сервіс” звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі №916/2878/14.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2878/14 за апеляційною скаргою ТОВ “ТТ Сервіс” на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 призначено справу до розгляду на 10.12.2019.

11.11.2019 судом апеляційної інстанції отримано заяву арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. в якій останній просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ТТ Сервіс” на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 у справі №916/2878/14та повернути справу до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї заяви арбітражний керуючий зазначає, що ТОВ “ТТ Сервіс” не є кредитором боржника, оскільки не звернулося у законодавчо визначений строк із вимогами до банкрута, у зв`язку з чим не має статусу сторони, учасника чи іншої особо у справі про банкрутство. На підставі наведеного, арбітражний керуючи вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “ТТ Сервіс”  підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.

У судовому засіданні від 10.12.2019 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші представники учасників справи, у тому числі й апелянта, у судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не повідомили, хоча повідомлялись належним чином про час, дату та місце розгляду справи про що свідчать наявні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Так станом на час розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надійшло відомостей щодо отримання ТОВ “ТТ Сервіс” ухвали суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду.

Згідно відомостей з офіційного сайту «Укрпошта» рекомендоване повідомлення з штрих кодовим ідентифікатором 6511911728091 прийнято відділенням поштового зв`язку 14.11.2019 та не вручено під час доставки (інші причини).

Ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення справи до розгляду направлялися судом апеляційної інстанції за адресою ТОВ “ТТ Сервіс”, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначена скаржником в апеляційній скарзі, а саме 14001, Чернігівська обл., місто Чернігів, ВУЛИЦЯ ІНДУСТРІАЛЬНА, будинок 11А.

Будь-якої іншої адреси ТОВ “ТТ Сервіс” наявні матеріали справи не містять, а скаржником не вказано.

Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №924/449/18.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 11.11.2019 про призначення справи до розгляду було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.11.2019, а тому скаржник мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали та дізнатися про дату судового засідання.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду приймає до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989) відповідно до якої заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Відтак, ТОВ “ТТ Сервіс” не було позбавлено об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими процесуальними правами не скористалося.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи  на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/2878/14 за апеляційною скаргою ТОВ “ТТ Сервіс” підлягає закриттю, виходячи з наступного.

За змістом частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункт 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно із ч.1  ст.2 ГПК України  завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2  ст. 4 ГПК України  юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже частиною 1 статті 254 ГПК України встановлене загальне правило, за яким особі, яка не брала участь участі у справі, надано право подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або рішення містить судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є  юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Грошове зобов`язання це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника визначені приписами ст.ст.23-25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Статтею 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено порядок пред`явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Положеннями ст. 23 та ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на господарський суд покладено обов`язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Таким чином, відповідно до наведених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням. (аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №24-7/210-05-8241).

Так наявними матеріалами справи підтверджується, що постановою Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 визнано боржника банкрутом, відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено призначити  арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну, тощо.

На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.04.2016 за номером 30961 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю) „КОНКОРД ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД” банкрутом,  відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну (т.5, а.с. 81-82).

Разом з цим наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення ТОВ “ТТ Сервіс”  з грошовим вимогами до боржника, з огляду на що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові не розглядались вимоги ТОВ “ТТ Сервіс” та не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки останнього.  

В обґрунтування свого права на звернення до суду з даною апеляційною скаргою скаржник зазначає, що постанова Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 порушує законні права та інтереси ТОВ “ТТ Сервіс”. До того ж, до участі у справі не було залучено особу, стосовно якої було прийнято оскаржувану постанову, а саме ТОВ “ТТ Сервіс”.

За твердженням апелянта, між ТОВ “ТТ Сервіс” та боржником було укладено попередній договір купівлі-продажу приміщень №01704 від 16.06.2015 на виконання умов якого ТОВ “ТТ Сервіс” здійснило попередню оплату половину вартості приміщень. Однак, за твердженням ТОВ “ТТ Сервіс”, боржник ухиляється від укладення основного договору і відмовляється повертати отримані від ТОВ “ТТ Сервіс” за договором кошти. Таким чином, як вважає скаржник, визнання боржника банкрутом прямо вливає на інтереси ТОВ “ТТ Сервіс”. Однак, судом першої інстанції даних обставин під час прийняття оскаржуваної постанови не враховано, не залучено ТОВ “ТТ Сервіс” до участі у справі та розглянуто справу без повідомлення ТОВ “ТТ Сервіс”.

Статтею 15 ЦК України  передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

За вимогами ч.ч.1, 3  ст. 74 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1  ст. 80 ГПК України  передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За положеннями ч. 1  ст. 77 ГПК України  обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2  ст. 76 ГПК України  предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів. 

ТОВ “ТТ Сервіс” не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження кладення між ним та боржником попереднього договору купівлі-продажу приміщень №01704 від 16.05.2015 та доказів перерахування грошових коштів боржнику на виконання умов даного договору.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що  ТОВ “ТТ Сервіс” статусу кредитора у справі не набула та не є учасником справи про банкрутство Спільного Українсько-Англійського підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю) “КОНКОРД ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД”, оскільки не зверталося з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.

При цьому слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Скаржником в свою чергу при зверненні з апеляційною скаргою також не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про права та обов`язки останнього.

У відповідності до приписів ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1  статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження у справі №916/2878/14 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТТ Сервіс” на постанову Господарського суду Одеської області від 27.04.2016 – закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою складання даної ухвали є 16.12.2019.

Головуючий суддя                                                                      Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                  Бєляновський В.В.

Суддя                                                                                   Таран С.В.