Справа № 2 – 5 / 2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 березня 2010 року                                   місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області  в складі:

               головуючої   –   судді  Альошиної Н.М.,

               при секретарі             -  Сахненко Н.Ю.,

               з участю представника позивача ОСОБА_1

 адвоката відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород цивільну справу за позовом   ОСОБА_4 до ОСОБА_2 т/о ОСОБА_5В, НАСК «Оранта», Правління АТ Української пожежно-страхової компанії  про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди та по зустрічному позов у  ОСОБА_5 до ОСОБА_4, т/о ОСОБА_2, НАСК «Оранта», Правління АТ Української пожежно-страхової компанії про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду 54.814,30 грн., моральну шкоду 1600грн., стягнути судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, ІТЗ,  на проведення експертиз по справі.

На обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 20 грудня 2007 року о 17 год. 40 хв. відповідач ОСОБА_2 автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вулиць Гурамішвілі – Гоголя в м. Миргород Полтавської області, здійснюючи поворот ліворуч, порушуючи вимоги п.п.  10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з належним йому автомобілем НОМЕР_2.

В результаті  зіткнення транспортних засобів, належний йому автомобіль Міцубісі  L 200 отримав механічні пошкодження у вигляді: деформації лівого переднього крила, переднього крила, переднього бампера лівих обох дверцят, декоративної решітки, розбиття лівої блокфари, лівої протитуманної фари, розширювача арки зліва та інші пошкодження.

Згідно висновку спеціаліста  № 14/1-123 експертного автотоварознавчого дослідження матеріальний збиток внаслідок механічних пошкоджень його автомобіля складає 54 814 гривень 30 коп.

Крім того йому було завдано моральної шкоди від пошкодження  автомобіля, він переніс нервовий стрес, переживання та хвилювання при встановленні розміру шкоди. Це змусило його приймати міри для додаткової організації свого життя у зв’язку з пошкодженням  майна.

Моральну  шкоду, яка була заподіяна оцінює в 1600 грн.

Вважає, що відповідальність за завдану йому матеріальну та моральну шкоду що складає 56.414,30 грн. повинен нести відповідач ОСОБА_2, який керуючи своїм автомобілем допустив ДТП. Так як в добровільному порядку ОСОБА_2 не відшкодував  матеріальні збитки  він змушений звертатися до суду що потягло проведення експертизи 2064,48 грн. та судові витрати;  565,15 грн. судового збору, 30 грн. ІТЗ.

В ході судового розгляду справи  відповідно до ухвали від 06.06.2008 року  в якості 3х осіб було залучено  ОСОБА_5, Правління АТ «Української пожежно – страхової компанії», Національну акціонерну страхову компанію «Оранта».

Під час розгляду справи  позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування 20.000грн. матеріальної шкоди, та 5000грн. моральної шкоди, треті особи; ОСОБА_2, НАСК «Оранта», Правління АТ Української пожежно – страхової компанії  в якій зазначав про те, що  20 грудня 2007 року, приблизно о 17 год. 40 хв. на перехресті вулиць Гурамішвілі - Гоголя, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, що є власником транспортного засобу, на великій швидкості  допустив зіткнення з його власним автомобілем  НОМЕР_4 , яким керував  ОСОБА_2  по довіреності. В момент зіткнення автомобіль ВАЗ-2104 стояв (не рухався), з включеним показником повороту, пропускаючи назустріч рухаючий транспорт -  Міцубісі L 200. Але чомусь, автомобіль Міцубісі  L 200 допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2104, коли останній стояв на своїй смузі автошляху.

По даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 і направлено в суд, наслідком якого 18 лютого 2008 року суд виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення і визнав його винним у скоєнні ДТП, наклавши на нього адмінстягнення. Але 24 березня 2008 року вказана постанова суду була скасована, а дана справа про адміністративне правопорушення була направлена на новий розгляд. 29 квітня 2008 року знову була винесена постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, якою вина ОСОБА_2 в скоєнні ДТП не встановлена і справа була закрита. Таким чином, вважає, що з двох учасників руху та ДТП при відсутності вини ОСОБА_2 є винним відповідач, так як він завдав йому шкоди своїм транспортним засобом.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 220 від 30.10.2008 року судовим автоекспертом ОСОБА_6 на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду від 25.09.2008 року встановлено що дійсна вартість ремонтно-відновлювальних робіт легкового автомобіля ВАЗ-2104, д.н.зн. 01006 СК без врахування експлуатаційного зносу становить 16467, 33 грн., а з урахуванням експлуатаційного зносу становить 12711, 27 грн. він визначився з сумою збитків в розмірі 16467, 22 грн. і обґрунтовує її відповідно до п. 9 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Від цих зазначених негативних наслідків по ДТП з вини відповідача, йому заподіяно моральну шкоду у нього стався нервовий стрес, він був зляканий за життя та здоров’я водія ОСОБА_2, що доводиться йому двоюрідним братом, і якому дав довіреність користуватися автомобілем. Тепер він не може скористатися своїм автомобілем і їздити по своїм справам, що додає йому незручностей. Моральну шкоду він оцінює в 5000грн. та просить стягнути з відповідача. Також просив стягнути з відповідача 208,5 грн. судового збору, 30 грн. ІТЗ.

В судовому засіданні позивач по основному позову ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити, посилаючись на проведені  експертизи, які в своїх висновках  указували про відсутність у водія ОСОБА_4 технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ. Крім того вважають протирічними покази в судовому засіданні свідків з боку  ОСОБА_2 де  Горбуля та Коржаков стверджували, що на перехресті по вулиці Гурамішвілі в сторону автодороги по вул. Котляревського було зелене світло світлофора, а Бганцов і Салімовський дали протилежні свідчення.

Відповідач ОСОБА_2 по основному позову ці вимоги не визнав, пояснивши що його автомобіль  здійснюючи маневр наліво стояв чекав поки проїде зустрічний транспорт. Автомобіль ОСОБА_4 виїхав на зустрічну смугу та завдав удару його автомобілю в ліве крило, тому його вини в ДТП     немає.

Адвокат відповідача ОСОБА_2 вважає, що відповідно до постанови Миргородського міськрайонного суду від 29.04.2008 року  вина ОСОБА_2 не встановлена.

Позивач ОСОБА_5 по зустрічному позову, та як 3 особа по основному позову вважає, що вини ОСОБА_2 в ДТП немає, пошкоджено його автомобіль, яким ОСОБА_2 керував по довіреності, а тому збитки повинні бути відшкодовані ОСОБА_4

В письмових поясненнях  (а.с.199) та в судовому засіданні    представник  НАСК «Оранта» ОСОБА_7 вважала, що  виходячи з матеріалів справи та проведених експертиз  вини ОСОБА_4 в ДТП не  вбачається.

Представник  АТ «Української пожежно – страхової компанії» ОСОБА_8 покладалась на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, 3х осіб, свідків, ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи судом встановлено:

Що відповідно до протоколу серії СК № 0132220 про адміністративне правопорушення від 05.02.2008року встановлено, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2104 держномер 010 – 06 СК 20.12.2007 року на перехресті вул. Гурамішвілі – Гоголя, здійснюючи поворот ліворуч допустив зіткнення з автомобілем  Міцубісі L 200 , держномер  ВІ 0977 АР під керуванням ОСОБА_4, в діях ОСОБА_2 вбачались порушення п.п 10.1, 16.6 ПДР України. В результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження та складено відповідний протокол та схему до нього.(а.с.1,5,8- 40 адмінматеріалу № 3- 1827, 2008р).Справа розглядалась неодноразово та  відповідно до постанови Миргородського міськрайонного суду від 29.04.2008року  провадження  по справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КпАП України закрито  у зв’язку зі сплином строку накладення адміністративного стягнення за ст.38, 247 ч.1 п.7 КУпАП, наявність вини в ДТП ОСОБА_2 не встановлена по причині не проведення  транспортно – трасологічної експертизи по причині відмови ОСОБА_2В від її проведення із - за  відсутності коштів( а.с.80- 81). Тому суд вважає безпідставним  посилання  сторони відповідача ОСОБА_2 про відсутність його вини  в ДТП.

Автомобіль  Міцубісі L 200 ( легковий пікал), держномер  ВІ 0977 АР  відповідно до копії техпаспорту ( а.с.4) належить  ОСОБА_4. Згідно полісу обов’язкового страхування № ВА / 6296228 його автомобіль 07.12.2007 року стоком на один рік було застраховано в страховій компанії  ВАТ  НАСК «ОРАНТА»(а.с. 54т.1)

           В результаті  зіткнення транспортних засобів, належний ОСОБА_4 автомобіль Міцубісі  L 200 відповідно до довідки (а.с.27) від 20.12.2007 року отримав механічні пошкодження у вигляді: деформації лівого переднього крила, переднього крила, переднього бампера лівих обох дверцят, декоративної решітки, розбиття лівої блокфари, лівої протитуманної фари, розширювача арки зліва обірвано омивач фар, мається подряпина арки.

Згідно висновку спеціаліста  № 14/1-123 експертного автотоварознавчого дослідження та фото до нього  матеріальний збиток внаслідок механічних пошкоджень його автомобіля складає 54 814 гривень 30 коп.(а.с.10- 26).

Відповідач  ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_5 від 29.07.2006року мав право користуватися, роз поряджатися ( продавати, здавати в оренду, обміняти на свій розсуд) належний йому автомобіль ВАЗ 2104, 1991 року випуску, реєстраційний номер 010 06 СК(а.с.50,51). На цей автомобіль  ОСОБА_2 І.В.14.06.2007року з АТ «Українською пожежно – страховою компанією» укалав страховий поліс  № ВВ / 0042774(а.с.52)

В результаті зіткнення двох транспортних засобів автомобіль НОМЕР_5  20.12.2007року  під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження копота, передніх крил, переднього бампера, обох блокфар, передньої панелі, декоративної решітки, радіатора, лобового скла.(а.с.8,9 адмінматеріалу № 3- 1827,2008р)

Згідно наданих висновків спеціаліста – авто техніка, та спеціаліста експертно - криміналістичного центру (а.с.14-44 адмінматеріалу) встановлена вина ОСОБА_2 в даній ДТП, та невідповідність його дій з вимогами п.16.13,16.6,10.1 ПДР України. Суд критично відноситься до показів свідків в даній справі та по цій категорії, оскільки їх свідчення можуть слугувати  на користь призначення експертизи.

         В ході судового слухання справи позивач по зустрічному позову ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи  пошкоджень автомобіля НОМЕР_5. Ця експертиза була проведена відповідно до ухвали суду від 25.09.2008року (а.с.147- 165 т.1) Матеріальний  збиток  склав 13.393,05грн.

           Відповідно до клопотання  позивача по основному позову ОСОБА_4 судом 23.12.2008року призначено судову авто технічну експертизу згідно якої, дії водія ОСОБА_2 не відповідали  вимогам п.10.1,16.6 ПДР України і знаходились з технічної точки зору в причинному зв’язку з пригодою. Водій автомобіля Міцубісі ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ – 2104. Покази водія ОСОБА_2 про знаходження його автомобіля в момент ДТП (в статичному стані)  не у стані руху на середині перехрестя  автодоріг вулиць Гоголя – Гурамішвілі в м. Миргороді є технічно не спроможними.(а.с.221-  250).

           Не погодившись з цим висновком ОСОБА_2 заклопотав про проведення повторної комплексної транспортно – трасологічної та авто технічної експертизи, проведення яких відповідно до ухвали суду від 03.06.2009року було доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса, а ОСОБА_2 попереджено про наслідки ухилення від участі в експертизі згідно ст. 146 ЦПК України. Ця експертиза підтвердила в своїх висновках вину в ДТП водія ОСОБА_2В.(а.с.11-16 т.2).

            ОСОБА_2 не погодився з наданим висновком та заклопотав перед судом про призначення додаткової до повторної комплексної авто технічної експертизи, яка була призначена відповідно до ухвали суду від 29.10.2009року. Але по причині її неоплати ОСОБА_2 матеріал цивільної справи був повернутий без виконання на адресу суду.  (а.с.41,52 т.2). Таким чином відповідачем на порушення вимог ст. 10,11 ЦПК України не надано доказів на обгрунтування своїх заперечень проти позову, а позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими, відповідаючи ми вимогам Закону, та такими, що підлягають задоволенню.

             Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_4 у зв’язку з пошкодженням свого автомобіля зазнав нервовий стрес, що позбавило його тривалий час розпоряджатися своїм майном та витрачати кошти на його ремонт суд вважає обґрунтованою, розумною та підлягаючою до задоволення вимогу позивача ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2  1600грн. моральної шкоди.

            Що стосується позовних вимог  ОСОБА_5 суд вважає їх безпідставними виходячи з того, що відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України передбачено що « шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Як встановлено в судовому засіданні  автомобілем ВАЗ 2104 держномер 010- 06 СК ОСОБА_2 володів на підставі довіреності від 29.07.2006року.(а.с 72т.1)

            Згідно п.1.6 ст.1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності  власників наземних транспортних засобів» на момент ДТП  власником автомобіля ВАЗ 2104 держномер 010 – 06 СК на підставі довіреності № 412 від 29.07.2006 року був  ОСОБА_2 який на підставі довіреності експлуатував транспортний засіб.

В ході розгляду справи у визначеному Законом порядку не встановлено вину ОСОБА_4 в скоєнні ДТП, а тому позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_5 до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування 20.000грн. матеріальної шкоди, та 5000грн. моральної шкоди є недоведеними та безпідставними.

Відповідно до ст.88 ЦПК України в разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем ОСОБА_4 судові витрати, пов’язані з оплатою судового збору – 565,15грн.,витрат ІТЗ – 30грн., авто технічної  експертизи 2064,48 грн. ( а.с. 1,2,255 т.1)

                 Керуючись ст. 10,11,88, 209, 213-215,218, 294 ЦПК України, ст.1166,1167, 1187 ЦК України, суд, -

                                                                              Вирішив;

                      Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

                     Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_4  матеріальну шкоду від пошкодження автомобіля в сумі 54.814,30 грн.(п’ятдесят чотири тисячі вісімсот чотирнадцять тисяч грн. 30коп.), 1600грн. (одна тисяча шістсот) моральної шкоди, 565,15 грн. судового збору,30 грн. ІТЗ, 2064,48грн. витрат на проведення авто технічної  експертизи, а всього 59.073,93грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч сімдесят три гривні 93 коп.)

                     В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, 3-ті особи ОСОБА_2,  НАСК «ОРАНТА», Правління АТ Української пожежно – страхової компанії  про стягнення з ОСОБА_4  - 16.467,22 грн. матеріальної шкоди, 5000грн. моральної шкоди, судового збору – 208,50 грн.,ІТЗ-30грн., за проведення експертизи -500грн.,правову допомогу адвоката – 2000грн. – відмовити за безпідставністю.

                Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про його апеляційне  оскарження протягом 10 днів з моменту  проголошення та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Рішення суду набирає законної сили після  закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

        Головуюча, суддя              (підпис)                                Н.М.Альошина

         Оригіналу відповідає; суддя

 Миргородського міськрайонного суду                                         ОСОБА_9.