Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 279/5968/16-ц

провадження № 61-44658св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - Сингаївська сільська рада Коростенського району Житомирської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року у складі судді Шульги О. М. і постанову Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати рішення виконавчого комітету Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 03 вересня 2015 року за № 43 незаконним і скасувати його, визнати ордер від 04 вересня 2015 року НОМЕР_1 незаконним та скасувати його, зобов`язати Сингаївську сільську раду Коростенського району Житомирської області винести рішення щодо виділення квартири НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що з 22 липня 2000 року позивач перебуває на квартирному обліку Сингаївської сільської ради під № 1. Рішенням Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 03 вересня 2015 року за № 43 ОСОБА_3 , яка перебувала на квартирній черзі з 14 липня 2009 року, виділено квартиру на АДРЕСА_1 та видано ордер НОМЕР_1 від 04 вересня 2015 року.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки за даним рішенням квартира НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_3 без урахування черговості. Дане рішення прийняте на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації. Проте, саме рішення видано виконавчим комітетом Сингаївської сільської ради Коростенського району, а не затверджено даним виконавчим комітетом, що суперечить статті 52 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР). Оспорюване рішення не містить посилань на будь-які спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації. При цьому дана квартира знаходиться на балансі сільської ради, а не підприємства.

Згідно зі статтею 58 ЖК УРСР ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Термін дії ордеру 30 календарних днів. На день видачі ордеру приміщення не було вільним.

Як заінтересована особа, яка перебуває на квартирній черзі під № 1 з 22 липня 2000 року, позивач вважає, що рішення відповідача від 03 вересня 2015 року за № 43 є незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та її особистих прав, оскільки саме вона мала б отримати вказане житло.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення виконкому Сингаївської сільської ради про виділення ОСОБА_3 квартири НОМЕР_2 , є особою, віднесеною до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та мала право на позачергове поліпшення житлових умов. Тому виділення жилого приміщення ОСОБА_3 відповідало закону.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пунктом 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особи, віднесені до категорії 1, мають право на позачергове забезпечення жилою площею та забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). З 07 листопада 2008 року ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) і з 11 грудня 2008 року ОСОБА_3 віднесена до осіб, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Відповідно до списку громадян, які перебували на квартирному обліку при Сингаївській сільській раді Коростенського району Житомиської області станом на 01 січня 2015 року в позачерговій черзі, ОСОБА_3 перебувала на квартирному обліку з 14 липня 2009 року та знаходилась перша у даному списку. Тому оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування постановлене відповідно до закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року і постанову Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року та, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що з 22 липня 2000 року позивач перебуває на квартирному обліку Сингаївської сільської ради під № 1. Рішенням Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 03 вересня 2015 року за № 43 ОСОБА_3 , яка перебувала на квартирній черзі з 14 липня 2009 року, виділено квартиру на АДРЕСА_1 та видано ордер НОМЕР_1 від 04 вересня 2015 року без урахування черговості. Рішення видано виконавчим комітетом Сингаївської сільської ради Коростенського району, а не затверджено виконавчим комітетом і не містить посилань на спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації. Дана квартира знаходиться на балансі сільської ради, а не підприємства. На день видачі ордера приміщення не було вільним, оскільки у даній квартирі проживала інша особа, а довідка, надана відповідачем суду від 15 січня 2018 року, є недостовірною. Недотримання черговості виділення квартири, норм щодо постановлення рішення про виділення квартири третій особі, а також видача ордера на зазначену квартиру порушили прав позивача, адже квартира мала бути виділена позивачу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 з 22 липня 2000 року перебуває на квартирному обліку при Сингаївській сільській раді на загальній черзі під № 1.

Рішенням виконавчого комітету Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 19 грудня 2007 року № 93 сім`ї ОСОБА_1 у складі чотирьох осіб, виділено однокімнатну квартиру НОМЕР_3 на АДРЕСА_1 , зі зняттям з черги.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 12 грудня 2008 року № 105 поновлено ОСОБА_1 на загальній квартирній черзі при виконкомі сільської ради для покращення житлових умов під № 2.

07 листопада 2008 року ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.

З 11 грудня 2008 року ОСОБА_3 віднесена до осіб, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Рішенням виконавчого комітету Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 14 липня 2009 року № 51 поставлено на квартирний облік ОСОБА_3 , інваліда 1 групи ЧАЕС на позачергову чергу під № 3, склад сім`ї - 3 особи.

03 вересня 2015 року виконком Сингаївської сільської ради рішенням за№ 43 виділив сім`ї ОСОБА_3 , інваліду 1 групи ЧАЕС, яка перебувала на першочерговій черзі під № 1, квартиру НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 .

04 вересня 2015 року на підставі рішення виконкому від 03 вересня 2015 року № 43 ОСОБА_3 видано ордер НОМЕР_1.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 9 ЖК УРСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського жилого фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно із статтею 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним передбачені статтею 59 ЖК УРСР, відповідно до якої ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, регулюється ЖКУРСР і Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення жилих умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.

Згідно із статтею 43 ЖК УРСРгромадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення жилих умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

У пункті 10 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особи, віднесені до категорії 1 (пункт 1 статті 14), мають право на позачергове забезпечення жилою площею, якщо вони потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім`ї загиблих або померлих громадян). Такі особи забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності).

З огляду на те, що 07 листопада 2008 року ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, і 11 грудня 2008 року ОСОБА_3 віднесена до осіб, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), вона мала право на позачергове забезпечення жилою площею, тому рішення виконкому Сингаївської сільської ради від 03 вересня 2015 року за№43 про виділення ОСОБА_3 , інваліду 1 групи ЧАЕС, яка перебувала на першочерговій черзі під № 1, квартири НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 постановлено без порушення прав позивача, яка перебувала на загальній квартирній черзі.

Відповідно до частин другої і третьої статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання позову, (далі - ЦПК України, 2004 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на цивільно-правовий захист виникає у разі порушення, оспорення, невизнання суб`єктивного цивільного права або законного інтересу особи.

Судами попередніх інстанцій встановлена відсутність порушення оскаржуваним рішенням відповідача прав, свобод і законних інтересів позивача.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з діями відповідача щодо передання у користування житла іншій особі, що не є тотожним порушенню, невизнання або оспорюванню права, свободи чи інтересу позивача.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлені без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судами першої і апеляційної інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи і застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року і постанову Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов