Справа № 304/1227/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання – Яцишин А.П.

з участю прокурора – Андришин О.В.

захисника  -  Качайло А.І.

обвинуваченого  - ОСОБА_1

представника потерпілої Дурневич Н ОСОБА_2 М. – Семерак І.О.

        розглянувши у відкритому  підготовчому  судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження №304/1227/18  внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000204 від 14.07.2018 р. про обвинувачення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні   Ужгородського міськрайонного суду  перебуває кримінальне провадження № 304/1227/18 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні, прокурор просив призначити судовий  розгляд  на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, вважає,  що  обвинувальний  акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для  закриття кримінального  провадження, для повернення обвинувального акту прокурору немає. Угода не укладалася.

Захисник обвинуваченого  Качайло А.І. в судовому засіданні заявив клопотання в усній формі  про повернення  обвинувального  акту прокурору, оскільки обвинувальний  акт не  відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Звернув увагу суду на те, що Апеляційний суд Львівської області скасовуючи вирок суду першої інстанції констатував неповноту досудового розслідування. Наголосив на тому, що обвинувальний акт не підписано слідчим; обвинуваченому не вручено реєстр матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні залишив вирішення клопотання захисника на розсуд суду. 

Прокурор  в судовому засіданні  заперечив  проти задоволення клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту та просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду. Наголосив на тому, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України,зокрема такий містить, виклад  фактичних  обставин  кримінального  правопорушення, які прокурор  вважає встановленими, правову  кваліфікацію  кримінального  правопорушення з посиланням  на  положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність  та  формулювання обвинувачення. 

Представник потерпілої Дурневич Н.М. – Семерак І.О. погодився з думкою прокурора, просив призначити судовий  розгляд  на підставі обвинувального  акту у відкритому судовому засіданні. Вважає,  що обвинувальний  акт  складений  із дотриманням вимог ст.291 КПК України,  підстав для  повернення обвинувального акту прокурору не має. Звернув увагу суду на те, що захисником не подано клопотання в письмовому вигляді про повернення обвинувального акту. Окрім того вказав на те, що у випадку якщо клопотання про повернення обвинувального акту було подано іншому складу суду і було предметом розгляду , то вказане клопотання не може бути знову предметом розгляду при новому складі суду.

Окрім того, захисник обвинуваченого  Качайло А.І. в судовому засіданні також заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на менш суворий, не пов`язаний з триманням під вартою, яке подав у письмовому вигляді та оголосив його зміст.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 будучи звільненим з під варти 13.08.2019 року добровільно з`являвся в судові засідання до Львівського апеляційного суду, чим спростував заявлені прокурором ризики щодо ухилення від суду. Окрім того вказує на те, що ОСОБА_1 протягом місяця перебував на волі і своєю поведінкою продемонстрував законослухняність, доброчесність . Вказав, що Львівським апеляційним судом встановлений факт , що оголошений ОСОБА_1 обвинуваьний акт є необєктивним у викладені ряду недоведених належними і допустимими доказами обвинувальних позицій. Окрім того вказує на те, що ОСОБА_1 з 10.12.2018 року до часу його звільнення 13.08.2019 року з під варти , утримувався і був ув`язнений незаконно. Суддею Перечинського районного суду неодноразово продовжувався строк тримання під вартою ОСОБА_1 понад строк граничної межі встановленої законом 60 днів. Просив суд врахувати дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав доводи   захисника,   просив  змінити йому  запобіжний захід на менш суворий, не пов`язаний з триманням під вартою.

Прокурор та представник потерпілої Дурневич Н.М. у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого  ОСОБА_3 . Прокурор вказав, що існує ризик впливу на свідків з метою зміни ними показів , оскільки свідок ОСОБА_4 в ході судового розгляду вже змінила покази.

Окрім того, обвинувачений в судовому засіданні заявив клопотання про витребування листів і постанов про призначення експертизи в межах провадження та супровідні листи про направлення постанов від прокурора.

Захисник обвинуваченого  ОСОБА_1 - Качайло А.І. в судовому засіданні підтримав клопотання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого  вказуючи на те, що сторона обвинувачення надає до суду ті докази, якими обгрунтовує обвинувачення. Супровідні листи , листи та постанови не є доказами. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Представник потерпілої Дурневич ОСОБА_5 – Семерак І.О. погодився з думкою прокурора, просив відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого.

06.12.2019 року через канцелярію Ужгородського міськрайонного суду надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 - Притикін І.І. про проведення підготовчого судового засідання у відсутності потерпілого ОСОБА_6 та його представника та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Клопотання мотивоване тим, що представник не має можливості прибути у судове засідання для розгляду даної справи, через  територіальну відділенність суду, важке матеріальне становище та у зв`язку з сімейними обставинами. Просить провести судове засідання в режимі відеоконференції з Миколаївського апеляційного        суду.

Інші учасники судового провадження в судовому засіданні не заперечували проти проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Вислухавши думку учасників судового провадження,  дослідивши обвинувальний  акт з  додатками,  суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Статтею 291 КПК України, передбачені вимоги яким повинен відповідати обвинувальний акт та можливість повернення його прокурору у разі його невідповідності  вимогам  передбачених  цією  статтею.

Із наведених положень кримінального процесуального закону  слідує, що на  стадії  підготовчого провадження  повернення обвинувального  акта прокурору допускається  лише  у  разі  порушення  прокурором  чи слідчим цих вимог.

Як вбачається із змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018070000000204 від 14.07.2018 року, такий по формі і за змістом складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та затверджений процесуальним прокурором.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3  ст. 314 КПК України, не встановлено.

Угода  про  примирення  або  про  визнання  винуватості  -  не  укладались.

Кримінальне  провадження  підсудне  Ужгородському  міськрайонному  суду. Ухвалою колегії суддів Закарпатського апеляційного суду від 02.10.2019 року подання голови Перечинського районного суду для визначення підсудності задоволено та кримінальне провадження по обвинуваченню  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України направлено до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.

Обвинувачений та його захисники отримали обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розпискою від 03 вересня 2018 року.

Стаття 314 КПК України визначає чіткий та виключний перелік питань, які  вирішуються  судом під час підготовчого судового засідання, і суд на вказаній стадії не вправі вдаватися до  оцінки правильності кваліфікації дій обвинуваченого, що має право робити суд тільки за результата ми судового розгляду обвинувачення по суті. 

Водночас, суд, зазначає, що кримінальним процесуальним законом  передбачено  повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291  КПК  України. 

Аналіз змісту обвинувального акта свідчить про те, що при його складанні були  дотримані  вимоги статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Системний аналіз положень кримінального  процесуального законодавства свідчить,  що  обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідуван-ня доказів вчинення  кримінального правопорушення,  які будуть  перевірені  судом  в  межах  судового розгляду.

Зважаючи на викладене, клопотання захисника Качайло А.І. щодо  повернення  обвинувального  акту  прокурору  не  підлягає  задоволенню, оскільки такий по формі і за змістомскладений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема в  обвинувальному  акті викладені  фактичні обставини кримінального  правопорушення,  які  прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального  правопорушення  з посиланням на  положення закону і частини статті закону  України про кримінальну  відповідальність та формулювання обвинувачення із  зазначенням часу, місця,  способу,  форми  вини,  мотивів і  мети вчинення кримінального  правопорушення, наслідків, а також інших  обставин,  які підлягають обов`язковому доказуванню в кримінальному провадженні. 

З врахуванням  викладеного, вважаю, що є достатні підстави для призначення судового  розгляду  на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Що стосується клопотання заявленого захисником обвинуваченого про зміну   обвинуваченому    ОСОБА_1  запобіжного заходу на менш  суворий, не пов`язаний  з триманням під вартою,суд виходить з  наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.10.2019 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу, захисник вказує на необгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження. Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушеннявідповідного ступеню тяжкості. 

При вирішенні клопотання слід враховувати вимоги  статей 177, 178  КПК України, статей  5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень,  встановлених  у  рішеннях Європейського суду з прав людини  щодо необхідності дотримання  розумних строків  тримання особи під вартою.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний з  метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних  обов`язків,  а  також  запобігання спробам: переховуватися від суду ; незаконно впливати на свідків.

При вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, суд враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про  наявність обґрунтованої підозри у вчинені  ОСОБА_1 кримінального правопорушення,  тяжкість  покарання,  яке йому загрожує, у разі визнання його винним та наявність ризиків .

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, приходжу до  висновку про  обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального  правопорушення за викладених в  обвинувальному акті обставин. Дане кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд, звертає увагу сторони захисту на те, що питання щодо  доведеності  чи недоведеності  вини  обвинуваченого не являється предметом  розгляду клопотання  про зміну запобіжного заходу.  

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від  26  червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку  реакцію  суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд  зобов`язаний  врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм  рішенням  повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспіль них прав та інтересів.

При розгляді клопотання  суд враховує наявність обґрунтованої  підозри у вчиненні  інкримінованого йому  кримінального правопорушення, тяжкість  покарання, що загрожує  останньому  у разі визнання його винуватим, наявність підстав  вважати, що останній,  перебуваючи  на волі, може переховуватись від  суду, може перешкоджати  повному, всебічному  та неупередженому проведенню судового розгляду, що унеможливить повноту, всебічність  при  розгляді даного кримінального провадження,може незаконно впливати на  свідків у цьому  кримінальному провадження,  що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні  заходи можуть  бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість пе редбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого  кримінального  правопорушення та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинуваченого від правосуддя. 

У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпе-ка перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя  може  вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами

Суд враховує, що  ОСОБА_1  обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального  правопорушення,  передбаченого ч.3 ст.286 Кримінального кодексу України, санкція вказаної статті  передбачає  покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років,  відповідно  до  ст. 12  КК  України  є тяжким злочином.

Суд вважає, доведеним те, що існує реальна загроза того, що обвинувачений  перебуваючи  на волі може впливати на  свідків, отже існує ризик незаконного впливу  на  свідків з  метою  зміни  їх показів на свою користь, з  метою уникнення  кримінальної  відповідальності,  самостійно  або через знайомих, шляхом вмовляння, погроз або іншим способом.

До того ж, крім наявності вказаних ризиків, суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, займав відповідальне посадове становище, за місцем проживання та попереднього місця роботи характеризується позитивно, одружився.

Суд звертає увагу на спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а  і  для  суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин суд вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_1 інкримінованого йому  злочину та вищевказаних ризиків,  станом на день  вирішення  клопотання ризики не зменшилися, не відпали та продовжують існувати, і неможливість їх запобігання при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України оскільки  ОСОБА_1 обвинувачується  у вчиненні тяжкого  кримінального  правопорушення,  відповідальність  за вчинення якого передбачена у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років,  при чому  вчинення злочину стало наслідком усвідомленого ігнорування  ОСОБА_1 вимог  чинного  законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в результаті  якого  спричинило загибель кількох осіб , а у відповідності до ст.3 Конституції України - людина,  її  життя та  здоров`я  визнаються найвищою соціальною цінністю.

Отже, враховуючи обставини провадження, характер обвинувачення, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Доводи адвоката про те, що  ОСОБА_1 раніше не судимий, займав відповідальне посадове становище, за місцем проживання та попереднього місця роботи характеризується позитивно, одружився, не можуть слугувати стримуючим фактором та не спростовують заявлених ризиків.

Виходячи з вищевикладеного,  суд вважає, що  відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу .

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про витребування листів і постанов про призначення експертизи в межах провадження та супровідні листи від прокурора, суд виходить з наступного.

Судом враховується, що відповідно до положень ст.ст.42, 46, 93 КПК України - збирання  доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, та відповідно до ст.22 КПК України,суд створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків. 

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Зважаючи на викладене, підстав для витребування документів  за клопотанням  обвинуваченого суд не вбачає.

Що стосується клопотання представника потерпілого про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що клопотання про участь потерпілого у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Одним з елементів права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є доступ до суду.

В статті 336 КПК України зазначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, вважаю за необхідне доручити голові Миколаївського апеляційного        суду (54001, м. Миколаїв, вулиця 68 Десантників, 2)  забезпечити проведення  18 грудня 2019 року о 10 год. 50 хв. судового засідання в режимі відеоконференції, в якому буде приймати участь потерпілий ОСОБА_6 та його представник.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження  необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачений, його захисник, потерпілі, їх представники, прокурор, свідки.

Вирішуючи питання щодо кола осіб  учасників судового провадження, про виклик в  судове  засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень ст. 22 КПК України, а тому вважає за необхідне на даній стадії судового провадження задовольнити позиції прокурора, висловленій у відповідному списку. 

Крім того, поданий потерпілим позов відповідає вимогам, які ставляться до  позовів,  які  пред`являються в порядку цивільного судочинства, тому він повинен бути розглянутий разом з кримінальним провадженням. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331, 336, 369-372 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору-відмовити.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 - Притикін І.І. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції – задовольнити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України на 18 грудня 2019 року о 10 год. 50 хв. та здійснити у дистанційному режимі відеоконференції між Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області та Миколаївським апеляційним        судом (54001, м. Миколаїв, вулиця 68 Десантників, 2)  про що повідомити учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Доручити  голові Миколаївського апеляційного        суду забезпечити проведення 18 грудня 2019 року о 10 год. 50 хв. судового засідання у кримінальному провадженні № 304/1227/18 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. 

Організацію  проведення судового засідання у кримінальному провадженні № 304/1227/18 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, в режимі відео конференції  доручити керівнику  апарату Ужгородського  міськрайонного суду Закарпатської області.

Копію ухвали направити до Миколаївського апеляційного        суду та  керівнику апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для організації виконання.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про обрання менш суворого запобіжного заходу, який не повязаний з триманням під вартою - відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про витребування документів – відмовити.

Копію ухвали направити потерпілому ОСОБА_6 для відому.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 13.12.2019 року  о 10 -50 год.

             Суддя Ужгородського                                                                

              міськрайонного суду                                                                              К.К. Бенца